Список головних тренерів «Динамо» (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Наведений список головних тренерів Динамо (Київ) з моменту заснування команди 1927 року. Загалом, за всю історію клуб тренувало 38 тренерів. Першим тренером клубу вважається Михайло (Мойсей) Товаровський. Разом з ним київське «Динамо» посіло друге місце в першому в історії чемпіонаті СРСР.

Першим тренером, який привів команду до виграшу трофею національного масштабу став Олег Ошенков (Кубок СРСР в 1954 році). Уперше «Динамо» стало чемпіоном Радянського Союзу під керівництвом В'ячеслава Соловйова (1961). На чолі з Віктором Масловим, київський клуб вперше виграв «золотий дубль» (1966), а також три роки поспіль (1966, 1967 та 1968) завоював золоті медалі вищої ліги СРСР. Найуспішнішим тренером в історії команди вважається Валерій Лобановський, який привів «Динамо» до 8 титулів чемпіона СРСР, 6 перемог у Кубку СРСР, а також виграшу двох Кубків володарів кубків (1975, 1986) та Суперкубку УЄФА (1975).

Колишній головний тренер — Мірча Луческу — є четвертим іноземцем в історії команди. Інші троє — росіяни Юрій Сьомін, Валерій Газзаєв та білорус Олександр Хацкевич. Сьомін та Газзаєв (а також Микола Павлов) є єдиними головними тренерами київського «Динамо» з часів розпаду СРСР, котрі за команду не виступали як гравці. Найчастіше на тренерську посаду приходив Йожеф Сабо (5 разів — уперше 1992 року, вдруге — 1994, втретє — 1995, вчетверте — 2004 та вп'яте — 2007).

Тренери[ред. | ред. код]

M = Матчів; В = Виграшів; Н = Нічиїх; П = Поразок; РГ = Різниця голів; * = Виконувач обов'язків; Чемпіонат, Кубок, Єврокубки = найкраще досягнення з клубом у турнірі

Тренер Громадянство Тренував з Тренував по M В Н П РГ Чемпіонат Кубок Єврокубки Примітки
Михайло Товаровський СРСР СРСР 1936 1937 2 (1936, весна) 1/32 фіналу (1936) Не проводились
Володимир Фомін СРСР СРСР 1938 1938 4 (1938) 1/16 фіналу (1938) Не проводились
Михайло Печений СРСР СРСР 1939 1940 8 (1939, 1940) 1/16 фіналу (1939) Не проводились
Михайло Бутусов СРСР СРСР 1940 1941 Не завершився через війну Не брав участі Не проводились
Микола Махиня СРСР СРСР 1944 1945 11 (1945) 1/16 фіналу (1945) Не проводились
Лев Корчебоков СРСР СРСР 1945 1946 Пішов до завершення Пішов до завершення Не проводились
Антон Ідзковський СРСР СРСР 1946 1946 Пішов до завершення Пішов до завершення Не проводились
Борис Апухтін СРСР СРСР червень 1946 1946 12 (1946) Півфінал (1946) Не проводились
Михайло Бутусов СРСР СРСР 1947 1947 4 (1947) 1/4 фіналу (1947) Не проводились
Костянтин Щегоцький СРСР СРСР 1947 1947 Пішов до завершення Пішов до завершення Не проводились
Михайло Сушков СРСР СРСР 1948 1948 10 (1948) 1/4 фіналу (1948) Не проводились
Михайло Окунь СРСР СРСР 1949 1949 7 (1949) 1/8 фіналу (1949) Не проводились
Євген Фокін СРСР СРСР 1950 1950 13 (1950) 1/16 фіналу (1950) Не проводились
Олег Ошенков СРСР СРСР 1951 1956 2 (1952) Володар (1954) Клуби СРСР не брали участі
Віктор Шиловський СРСР СРСР 1956 1958 6 (1957, 1958) 1/8 фіналу (1957, 1958) Клуби СРСР не брали участі
Олег Ошенков СРСР СРСР 1959 1959 7 (1959) 1/16 фіналу (1959) Клуби СРСР не брали участі
В'ячеслав Соловйов СРСР СРСР 1959 1962 Чемпіон (1961) 1/8 фіналу (1961, 1962) Клуби СРСР не брали участі
Віктор Терентьєв СРСР СРСР 1963 1963 Пішов до завершення Пішов до завершення Клуби СРСР не брали участі
Анатолій Зубрицький СРСР СРСР 1963 1963 9 (1963) 1/8 фіналу (1963) Клуби СРСР не брали участі
Віктор Маслов СРСР СРСР 1964 1970 Чемпіон (1966, 1967, 1968) Володар (1964, 1966) КК: 1/4 фіналу (1966),
КЄЧ: 1/8 фіналу (1968)
Віктор Терентьєв СРСР СРСР 1970 1970 7 (1970) Півфінал (1970) КЄЧ: 1/8 фіналу (1970)
Олександр Севідов СРСР СРСР 1971 1973 Чемпіон (1971) Фіналіст (1973) КЄЧ: 1/4 фіналу (1973)
Валерій Лобановський СРСР СРСР жовтень 1973 1982 Чемпіон (1974, 1975, 1977, 1980, 1981) Володар (1974, 1978, 1982 КК: Володар (1975),
КЄЧ: Півфінал (1977),
КУЄФА: 1/8 фіналу (1974, 1980)
Юрій Морозов СРСР СРСР 1983 1984 7 (1983) 1/4 фіналу (1983) КЄЧ: 1/4 фіналу (1983)
Валерій Лобановський СРСР СРСР 1984 31 вересня 1990 Чемпіон (1985, 1986, 1990) Володар (1985, 1987, 1990) КК: Володар (1986),
КЄЧ: Півфінал (1987),
КУЄФА: 1/32 фіналу (1984)
[1]
Анатолій Пузач Україна Україна 1 жовтня 1990 8 листопаду 1992 2 (1992) 1/4 фіналу (1992) КУЄФА: 1/8 фіналу (1990),
КК: 1/4 фіналу (1991),
КЄЧ: Груповий раунд (1992)
[2]
Йожеф Сабо Україна Україна листопад 1992 грудень 1992 4 3 1 0 8-2 Пішов до завершення Пішов до завершення Прийшов після завершення
Михайло Фоменко Україна Україна січень 1993 грудень 1993 43 29 11 3 98-31 Чемпіон (1993) Володар (1993) ЛЧ: 1/16 фіналу (1994)
Йожеф Сабо Україна Україна січень 1994 7 грудня 1994 44 28 10 6 86-36 Чемпіон (1994) 1/8 фіналу (1994) ЛЧ: Груповий етап (1995)
Володимир Онищенко Україна Україна грудень 1994 (?)11 квітня 1995[a 1] 7 2 2 3 8-7 Пішов до завершення Пішов до завершення Прийшов після завершення [3]
Микола Павлов Україна Україна (?)12 квітня 1995 червень 1995 13 10 2 1 36-5 Чемпіон (1995) 1/4 фіналу (1995) Прийшов після завершення
Йожеф Сабо Україна Україна липень 1995 грудень 1996 62 42 12 8 119-37 Чемпіон (1996) Володар (1996) ЛЧ: Груповий етап (1996)
Валерій Лобановський Україна Україна 1 січня 1997[a 2] 13 травня 2002 237 170 39 28 548-165 Чемпіон (1997, 1998, 1999, 2000, 2001) Володар (1998, 1999, 2000) ЛЧ: Півфінал (1999) [4]
Олексій Михайличенко Україна Україна 13 травня 2002[a 3] 11 серпня 2004 107 74 16 17 232-79 Чемпіон (2003, 2004) Володар (2003) ЛЧ: 1 груповий етап (2003, 2004),
КУЄФА: 1/16 фіналу (2003)
[5][6]
Йожеф Сабо Україна Україна 11 серпня 2004 16 червня 2005 42 31 6 5 82-22 2 (2005) Володар (2005) ЛЧ: 1 груповий етап (2005),
КУЄФА: 1/16 фіналу (2005)
[7]
Леонід Буряк Україна Україна 17 червня 2005 9 серпня 2005 8 4 3 1 18-7 Пішов до завершення Пішов до завершення ЛЧ: 2 кваліф. раунд (2006) [8][9]
Анатолій Дем'яненко Україна Україна 9 серпня 2005 20 вересня 2007 93 64 22 7 199-81 Чемпіон (2007) Володар (2006, 2007) ЛЧ: Груповий етап (2007,2008) [10]
Йожеф Сабо* Україна Україна 20 вересня 2007 4 листопада 2007 10 6 0 4 17-11 Пішов до завершення Пішов до завершення Пішов до завершення [11]
Олег Лужний* Україна Україна 4 листопада 2007 8 грудня 2007 8 4 0 4 12-16 Пішов до завершення Пішов до завершення ЛЧ: Груповий етап (2008) [12]
Юрій Сьомін Росія Росія 8 грудня 2007 26 травня 2009 68 48 11 9 145-52 Чемпіон (2009) Фіналіст (2008) КУЄФА: Півфінал (2009),
ЛЧ: Груповий етап (2009)
[13][14]
Валерій Газзаєв Росія Росія 26 травня 2009 1 жовтня 2010 58 36 12 10 101-46 2 (2010) 1/4 фіналу (2010) ЛЧ: Груповий етап (2010) [15][16][17]
Олег Лужний* Україна Україна 1 жовтня 2010 22 грудня 2010 14 9 3 2 28-11 Пішов до завершення Пішов до завершення Пішов до завершення [18]
Юрій Сьомін Росія Росія 22 грудня 2010 24 вересня 2012 75 49 13 13 136-58 2 (2011) Фіналіст (2011) ЛЄ: 1/4 фіналу (2011),
ЛЧ: груповий етап (2013)
Олег Блохін Україна Україна 25 вересня 2012 16 квітня 2014 65 35 12 18 121-70 3 (2013) 1/16 фіналу (2013) ЛЄ: 1/16 фіналу (2013, 2014),
ЛЧ: груповий етап (2013)
Сергій Ребров Україна Україна 17 квітня 2014 31 травня 2017 136 91 22 23 280-101 Чемпіон (2015), (2016) Володар (2014, 2015) ЛЄ: 1/4 фіналу (2015),
ЛЧ: 1/8 фіналу (2016)
[19]
Олександр Хацкевич Білорусь Білорусь 2 червня 2017 14 серпня 2019 105 63 25 17 184-95 2 (2018, 2019)[a 4] Фіналіст (2019)[a 5] ЛЧ: Плей-офф раунд (2020),
ЛЄ: 1/8 фіналу (2019)[a 6]
[20]
Олексій Михайличенко Україна Україна 15 серпня 2019 20 липня 2020 49 26 9 14 52-25 2 (2020) Володар (2020) ЛЄ: Груповий етап (2020)
Мірча Луческу Румунія Румунія 23 липня 2020 3 листопада 2023 43 28 8 7 79-35 Чемпіон (2021) Володар (2021) ЛЧ: Груповий етап (2021),

ЛЄ: 1/8 фіналу (2021)

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Точна дата звільнення Онищенка та приходу Павлова невідома. Відомо, що 10 червня Онищенко ще значився як головний тренер команди під час матчу Кубку України проти «Таврії»
    (поразка 0:1), в той час як 14 червня, на матч чемпіонату України проти «Карпат» (перемога 3:0) команду виводив на матч уже Микола Павлов.
  2. Фактично керував командою з листопаду 1996
  3. Фактично керував командою з 8 травня 2002
  4. У процесі
  5. У процесі
  6. У процесі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Как добывалось золото: «Динамо» Киев. 1990
  2. Пишите письма. 10 худших тренеров в истории киевского «Динамо»
  3. «Я отработал в этой роли всего четыре месяца, успеть за такой короткий срок что-то сделать очень сложно»
  4. «Динамо» — 90! Валерий Лобановский: на рубеже тысячелетий
  5. В «Динамо» замена: вместо Михайличенко назначен Сабо
  6. Алексей МИХАЙЛИЧЕНКО освобождён от должности. Новый главный тренер «Динамо» — Йожеф САБО
  7. Йожеф Сабо покидає Динамо через стан здоров'я — офіційна версія
  8. Буряк — головний тренер Динамо!
  9. Буряк звільнений з «Динамо»
  10. Демьяненко звільнений з посади тренера Динамо
  11. Сабо: у мене був передінфарктний стан
  12. Лужний призначений в.о. головного тренера Динамо
  13. Semin takes charge of Dynamo
  14. Півтора року Юрія Сьоміна в «Динамо»
  15. Ігор Суркіс представив Валерія Газзаєва
  16. Газзаєв залишає «Динамо»
  17. Шістнадцять місяців Валерія Газзаєва
  18. Лужний залишиться тренером Динамо до зими
  19. Ребров покинув Динамо
  20. Офіційно: Хацкевич — головний тренер Динамо (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]