Список заповідників Азербайджану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

В Азербайджані нараховується 13 природних заповідників, згідно з данними Міністерства культури та туризму Азербайджану. [1] Державні заповідники та інші природоохоронні землі займають 2,5% території Азербайджану. Діяльністю з охорони флори та фауни і заповідників у країні займається Міністерство екології та природних ресурсів Азербайджану.

Заповідники створені з метою збереження в первозданному вигляді характерних та рідкісних природних комплексів, а також вивчення природних процесів та подій. На території заповідників заборонено використання в господарських цілях земель, а також водойм, рослинного та тваринного світу, що знаходяться в межах охоронної зони.

Таблиця заповідників[ред.ред. код]

Назва Провінція Площа, га Дата заснування
Ґей-ґельський заповідник Ґейґельський район 6739 1925
Кізил-агацький заповідник Ленкоранський район 88 400 1929
Закатальський заповідник Закатальський район 23 800 1929
Туріан-чанський заповідник Шекінський район 22 500 1958
Піргулинський заповідник Шемахінський район 4274 1968
Ширванський заповідник Ширван 6232 1969
Гараязський заповідник Акстафінський район 9568 1978
Басутчайський заповідник Зангеланський район 107 1974
Ісмаіллінський заповідник Ісмаіллінський район 5778 1981
Гарагельський заповідник Лачинський район 240 1987
Ілісуінський заповідник Кахський район 17 381 1987
Шахбузський заповідник Шахбузський район 3139 2003
Заповідник Ельдарська сосна Самухський район 392 2004

Кизил-агацький державний заповідник[ред.ред. код]

Основна стаття: Кизил-агацький державний заповідник

Кизил-агацький державний заповідник був створений на північно-західному узбережжі Каспійського моря, площею 884 км2, з метою захисту, створення умов для зимівлі та гніздування мігруючих, болотних та диких птахів у 1929 році. Заповідник був включений в список Конвенції ЮНЕСКО "Про міжнародно важливі болотні місця, як середовище проживання птахів". Більша частина птахів, включена до Червоної книги Азербайджану, може бути знайдена на території заповідника та прилягаючих територіях. Заповідник нараховує близько 248 видів птахів. Такі ссавці як дикий ведмідь, вовк, дикий кіт, борсук, соболь, лисиця тощо населяють захищену територію. Всього є 54 види риб у водоймах заповідника.

Тур'янчанський державний заповідник[ред.ред. код]

Тур'янчанський державний заповідник був створений в 1958 році, площею 126,3 км2 з метою захисту, відновлення посушливих лісових комплексів у Боздазі та профілактики ерозійних процесів у гірській заповідній зоні. Територія заказника була розширена до 225 км2 в січні 2003 року. На території можуть бути знайдені три типи ялівцю, грузинський дуб, гранат тощо. Також наявні 24 види ссавців, 112 видів птахів, 20 видів плазунів та 3 види земноводних.

Піргулинський державний заповідний[ред.ред. код]

Піргулинський державний заповідник був створений у 1968 році, площею 15,21 км2 для охорони гірських лісів, різнотрав'я, родючих ґрунтів, розширення лісових площ, запобіганню забруднення повітря. Можна зустріти таких ссавців як бурий ведмідь, вовк, лісова кішка, рись, ласка, кабан, козуля тощо. Площа заповідника була розширена у 2003 році до 43 км2.

Ширванський державний заповідник[ред.ред. код]

Основна стаття: Ширванський національний парк 

Ширванський державний заповідник був створений на частині Бендованського державного заповідника у 1969 році, площею 177,45 км2 з метою захисту та збільшення кількості водоплавних птахів. Територія заповідника була розширена до 258 км2 у 1982 році. Запаси води займають 3,500 км2 від загальної території.

Запаси характеризуються багатою орнітологічною фауною. Рідкісні та цінні птахи гніздяться та зимують у болотистій місцевості. Велика частина заповідника була віднесена до Шриванського Національного парку в 2003 році, тому зараз загальна площа становить 62,32 км2.

Гобустанський державний заповідник[ред.ред. код]

Основна стаття: Гобустан

Гобустанський державний заповідник є одним із найнезвичайніших місць на Землі. Він був створений у 1966 році, коли регіон був оголошений національною історичною пам'яткою Азербайджану з метою зберегти давні різьблені печери, грязьові вулкани та газові камені регіону.

Заповідник є дуже багатим на археологічні пам'ятки, заказник має більш, ніж 600,000 гірських малюнків, із зображеннями первісних людей, тварин, сцен сутичок, ритуальних танців, боїв биків, човнів із озброєними веслярами, воїнів із списами в руках, верблюжих караванів, Сонця та зірок, що датуються в середньому від 5,000 до 20,000 років.

Грязьові вулкани[ред.ред. код]

Вважається, що приблизно 300 із 700 світових грязьових вулканів розміщені у Гобустані, Азербайджан та Каспійському морі. [2] Багато геологів, так само, як і місцеві та міжнародні туристи навідують такі місця як Кратер Фіруз, Гобустан, Сальян та завершують щасливу подорож огорнутими болотом, яке, між іншим, володіє також і лікувальними властивостями. [3] У 2001 році один грязьовий вулкан в 15 км від Баку підняв увесь світ на ноги, коли раптом почав виверження полум'я заввишки 15 метрів. [4]

Гавал Даш[ред.ред. код]

Гавал Даш це природній музичний камінь, який може бути знайдено тільки в Гобустані, Азербайджан. С-поміж кам'яних брил є великий плоский камінь сформований з 3-х шарів. Досить торкнутися до нього маленьким камінцем, як одразу поширяться мелодійні звуки. Камінь називається Гавал Даш, його звук може бути порівняний з бубном. Існує версія, що він був сформований завдяки унікальному клімату, нафті та газу, що знайдені в тій частині Азербайджану.

Сьогодні Гобустан є найпопулярнішим державним заповідником та безцінним скарбом для країни.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]


Азербайджан Це незавершена стаття з географії Азербайджану.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.