Список країн за експортом нафти
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (квітень 2016) |
У цьому рейтингу країн-експортерів нафти відображені об'єми середньоденного експорту нафти. Дані відповідно до Всесвітньої книги фактів[1] та інших ресурсів[2]. Багато країн також імпортують нафту, зокрема імпортують більше аніж експортують.
За підсумками 2022 року, згідно повідомлення компанії Bloomberg, поставки нафти з Росі́йської Федерації у грудні впали до найнижчого рівня за весь 2022 рік. Загальні морські перевезення по країні впали на 117 тисяч барелів на день – до 2,615 мільйонів барелів у середньому за чотири тижні. Взагалі, чотиритижневі середні вантажі впали на 600 000 барелів на день за вісім тижнів. Цьому сприяли санкції Євросоюзу на імпорт російської нафти, а також введення цінової межі відносно неї[3][4].
| Місце | Країна | Об'єми експорту (барелів/день) | Рік |
|---|---|---|---|
| 1 |  Саудівська Аравія | 8 300 000 | 2018 оцінка |
| 2 |  Росія | 5 225 000 | 2018 оцінка |
| 3 |  Ірак | 3 301 000 | 2016 |
| 4 | .svg){kind=small} Канада | 3 210 000 | 2015 |
| 5 |  ОАЕ | 2 637 000 | 2013 |
| 6 |  Нігерія | 2 231 000 | 2013 |
| 7 |  Ангола | 1 745 000 | 2013 |
| 8 |  Кувейт | 1 711 000 | 2013 |
| 9 |  Венесуела | 1 548 000 | 2013 |
| 10 |  Казахстан | 1 466 000 | 2013 |
| 11 |  Катар | 1 303 000 | 2013 |
| 12 |  Норвегія | 1 255 000 | 2013 |
| 13 |  Мексика | 1 193 000 | 2016 |
| 14 |  США | 1 162 000 | 2015 |
| 15 |  Алжир | 1 146 000 | 2013 |
| 16 |  Іран | 1 042 000 | 2013 |
| 17 |  Велика Британія | 862 000 | 2015 |
| 18 |  Колумбія | 859 000 | 2016 |
| 19 |  Лівія | 834 100 | 2013 |
| 20 |  Оман | 806 000 | 2013 |
| 21 |  Бразилія | 619 100 | 2010 |
| 22 |  Еквадор | 413 000 | 2013 |
| 23 |  Індонезія | 338 100 | 2010 |
| 24 |  Екваторіальна Гвінея | 319 100 | 2010 |
| 25 | .svg){kind=small} Австралія | 314 100 | 2010 |
| 26 |  Південний Судан | 291 800 | 2010 |
| 27 |  Республіка Конго | 290 000 | 2011 |
| 28 |  Малайзія | 269 000 | 2012 |
| 29 |  Габон | 225 300 | 2010 |
| 30 |  В'єтнам | 188 000 | 2012 |
| 31 |  Ємен | 175 200 | 2010 |
| 32 |  Данія | 155 200 | 2010 |
| 33 |  Бахрейн | 152 600 | 2012 |
| 34 |  Сирія | 152 400 | 2010 |
| 35 |  Бруней | 147 900 | 2010 |
| 36 |  Чад | 125 700 | 2010 |
| 37 |  Судан | 97 270 | 2010 |
| 38 |  Аргентина | 90 920 | 2010 |
| 39 |  Східний Тимор | 87 000 | 2010 |
| 40 |  Єгипет Єгипет | 85 000 | 2010 |
| 41 |  Куба Куба | 83 000 | 2012 |
| 42 |  Туніс Туніс | 77 980 | 2010 |
| 43 |  Тринідад і Тобаго | 75 340 | 2010 |
| 44 |  Туркменістан | 67 000 | 2012 |
| 45 |  Камерун | 55 680 | 2010 |
| 46 |  Нова Зеландія | 47 290 | 2010 |
| 47 |  Нідерланди | 35 500 | 2013 |
| 48 |  КНР | 33 000 | 2013 |
| 49 |  Таїланд | 32 200 | 2011 |
| 50 |  Кот-д'Івуар | 32 190 | 2010 |
| 51 |  Папуа Нова Гвінея | 28 400 | 2010 |
| 52 |  Албанія | 23 320 | 2013 |
| 53 |  ДР Конго | 22 240 | 2010 |
| 54 |  Філіппіни | 20 090 | 2010 |
| 55 |  Греція | 17 020 | 2010 |
| 56 |  Перу | 15 610 | 2012 |
| 57 |  Німеччина | 14 260 | 2010 |
| 58 |  Гватемала | 10 960 | 2010 |
| 59 |  Естонія | 7 624 | 2010 |
| 60 |  Суринам | 7 621 | 2010 |
| 61 |  Мавританія | 7 337 | 2010 |
| 62 |  Італія | 6 300 | 2010 |
| 63 |  Монголія | 5 680 | 2010 |
| 64 |  Беліз | 4 345 | 2010 |
| 65 |  Польща | 3 615 | 2011 |
| 66 |  Литва | 2 181 | 2010 |
| 67 |  Ірландія | 1 858 | 2010 |
| 68 |  Румунія | 1 604 | 2010 |
| 69 |  Барбадос | 765 | 2010 |
| 70 |  Грузія | 531 | 2012 |
| 71 |  Чехія | 404 | 2010 |
| 72 |  Словаччина | 263 | 2010 |
| 73 |  Болівія | 61 | 2013 |
Науковці досліджують особливості розпоряджання прибутками від експорту нафти в різних країнах. Багато дослідників називають природні ресурси благословенням для одних країн і водночас прокляттям для інших.[5] Дослідники проблеми прокляття ресурсів зосереджують свою увагу на ролі політичного режиму в країні правовому регулюванні сфери та ризиках побудови «сировинної» економіки.[6][7][8] Проте незалежно від розуміння природних багатств як прокляття чи благословення більшість урядових стратегій спрямовані на використання цих природних енергоносіїв що дає статус-кво видобутку корисних копалин.[9] Для оцінки ризиків на ринку нафти використовують індекс PRIX який передбачає вплив політичних змін на експорт нафти з найбільших країн-експортерів.[10]
- ↑ Дані з Книги фактів. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 27 січня 2018. [Архівовано 2017-12-02 у Wayback Machine.]
- ↑ http://www.eia.gov/countries/index.cfm?topL=exp
- ↑ Russia's Oil Flows Slump to 2022-Low as Sanctions Squeeze Moscow. 03.01.2023, 14:27 GMT+2
- ↑ Bloomberg: Поставки нафти із росії впали до найнижчого рівня за весь 2022 рік. 03.01.2023, 23:54
- ↑ Sachs J. D.; Warner A.M. (2001). Прокляття природних ресурсів (PDF). European Economic Review. Т. 4, № 45. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 27 січня 2018. [Архівовано 2017-05-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Humphreys M. Sachs J. and Stiglitz J. E. (2007). Рятуючись від прокляття ресурсами. European economic review. Cambridge University Press.
- ↑ Tietenberg T. H.; Lewis L. (2000). Економіка природних ресурсів і довколишнього середовища.
- ↑ Ross M. L. (2003). +M.+L.+(2003)+'The+natural+resource+curse:+How+wealth+can+make+you+poor' +Natural+resources+and+violent+conflict:+options+and+actions +pp.+17-42.&ots=eTrNKVzqt0&sig=9203nwIo8-KOcJNUsjzIyaUcvkE The natural resource curse: How wealth can make you poor. European Economic Review.
{{cite news}}: Перевірте значення|url=(довідка) - ↑ Wilson E.; Stammler F. (2015). По той бік екстрактивізму та інших космологій: Арктичні товариства та індустрія видобутку в різні часи. European Economic Review. Т. 3, № 1.
- ↑ Переговори щодо ядерних технологій реструктуризація в Chevron та новий індекс PRIX. Alberta Oil Magazine. 29 червня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.