Список найдовших тунелів світу
Зовнішній вигляд
Список найдовших тунелів світу очолюють тунелі споруджені для транспортування води. За ними йдуть залізничні тунелі.
Назва | Місце | Довжина, м | Тип | Рік | Коментар |
---|---|---|---|---|---|
Делаверський акведук (англ. Delaware Aqueduct) |
Нью-Йорк, США | 137 000 | Водопровід | 1945 | Головний постачальник води у місто Нью-Йорк, пробурений через суцільну гірську породу |
Водний тунель Пяйянне | Південна Фінляндія, Фінляндія | 120 000 | Водопровід | 1982 | Пробурений через суцільну гірську породу, площа зрізу — 16 м² |
Тунель Оранж-Фіш Рівер (англ. Orange–Fish River Tunnel) |
Південна Африка | 82 800 | Водопровід | 1972 | Найдовший неперервний закритий акведук в південній півкулі, площа зрізу — 22,5 м² |
Водний тунель Больмену (швед. Bolmentunneln) |
Крунуберґ/Сканія, Швеція | 82 000 | Водопровід | 1987 | Площа зрізу — 8 м² |
Готтардський базисний тунель | Лепонтинські Альпи, Швейцарія | 57 091 та 56 978 | Залізниця | 2016 | Найдовший і найглибший залізничний тунель світу (за винятком метро з проміжними станціями). Зважаючи на геодезичну лінію в 55,782 км між 2 виходами, може вважатися найдовшим транзитним тунелем світу. Складається з двох паралельних тунелів — східного (57 091 м) та західного (56 978 м). Діаметр — 8,8 - 9,5 |
Сейканський тунель | Протока Цуґару, Японія | 53 850 | Залізниця | 1988 | Найдовший у світі вузькоколійний залізничний тунель, площа зрізу — 74 м² |
Желівський водний тунель (чеськ. Želivka Water Tunnel)[1] | Середньочеський край, Чехія | 51 075 | Водопровід | 1972 | Поперечний зріз — 5 м² |
Євротунель | Ла-Манш, Велика Британія — Франція | 50 450 | Залізниця | 1994 | Найдовша підводна частина, найдовший міжнародний тунель, другий найдовший тунель з нормальною колією (2×45 м² + 1×18 м²) |
П'ята лінія | Сеульський метрополітен, Південна Корея | 47 600 | Метро | 1995-1996 | Третій найдовший тунель метро |
Система швидкісного транспорту: Центральна лінія (англ. Downtown MRT line) | Сінгапур | 41 900 | Метро | 2017 | |
Серпуховсько-Тимірязівська лінія | Московський метрополітен, Росія | 41 500 | Метро | 1983-2002 | |
Мадридський метрополітен: 12 лінія (Metro Sur) | Мадрид, Іспанія | 40 900 | Метро | 1999-2003 | |
Тотемае - Сіодоме - Хікарігаока (Лінія Оедо) | Токіо, Японія | 40 700 | Метро | 1991-2000 | |
Акведук Кваббін | Массачусетс, США | 39 600 | Водопровід | 1897-1905 | |
Калузько-Ризька лінія | Московський метрополітен, Росія | 37 600 | Метро | 1958-1990 | |
Лечберзький базисний тунель | Бернінські Альпи, Швейцарія | 34 577 | Залізниця | 2007 | Найдовший тунель в країні, завдовжки близько 22 км в одноколійному вимірі |
Мадридський метрополітен: лінія 7 | Мадрид, Іспанія | 32 919 | Метро | 1974-2007 | |
Ратхаус Шпандау-Рудов (U7) | Берлінський метрополітен | 31 800 | Метро | 1924-1984 | |
Друга оранжева лінія | Монреальський метрополітен, Канада | 30 798 | Метро | 1966-2007 | |
Московсько-Петроградська лінія | Петербурзький метрополітен, Росія | 30 100 | Метро | 1961-2006 | |
Кіровсько-Виборзька лінія | Петербурзький метрополітен, Росія | 29 600 | Метро | 1955-1978 | |
Гвадаррамський тунель[2] | Сьерра де Гвадаррама, Іспанія | 28 377 | Залізниця | 2007 | |
Тайханшанський тунель[3] | Тайханшанські гори, Китай | 27 848 | Залізниця | 2008 | На швидкісній залізниці між Шицзячжуанем і Тайюанем |
Північна лінія | Лондонський метрополітен, Велика Британія | 27 800 | Метро | 1890-1940 | |
Дайніті-Нагахара (Лінія Таніматі) | Осакський метрополітен, Японія | 27 100 | Метро | 1967-1983 | |
ВЕП-тунель | CERN, Швейцарія — Франція | 26 659[4] | Прискорювач частинок | 1989 | Площа зрізу — 11,3—15,9 м²; кільцевий тунель, сьогодні використовується Великим адронним колайдером |
Тунель Хаккода | Гори Хаккода, Японія | 26 455 | Залізниця | 2010 | Прорив відбувся в 2005 році |
Канаяма-станція (Айті) — Наґоя Доме-мае Йада (Лінія Мейдзо) | Метрополітен Наґої, Японія | 26 400 | Метро | 1965-2004 | |
Шанлиурфійські іригаційні тунелі | Туреччина | 26 400 | Іригація | 2005 | [5] |
Дериваційний тунель ГЕС Ґілбел Ґібе II | Ефіопія | 26 000 | Гідроенергетика | 2005-2009 | Тунель частково зруйнований. Ремонтувався з жовтня 2010 року[6] |
Тунель Івате Ітінохе | Гори Оу, Японія | 25 810 | Залізниця | 2002 | |
Лердальський тунель | Лердаль — Аурланд, Норвегія | 24 510 | Автомобільний | 2000 | Найдовший автомобільний тунель світу |
Жовта лінія (Делійське метро): ҐТБ Наґар - Катуб Мінар[7] | Делі, Індія | 24 000 | Метро | 2004-2010 | Найдовший тунель метро в Індії |
Мадридський метрополітен: Лінія 1: Вальдекаррос - Пінар- де-Чамартін | Мадрид, Іспанія | 23 876 | Метро | 1919-2007 | |
Вінервальдський тунель | захід Відня, Австрія | 26 000 | Залізниця | 2012 | Найдовший тунель Австрії |
Мадридське метро: Лінія 6: Кільцева дорога | Мадрид, Іспанія | 23 472 | Метро | 1979-2007 | |
Перша зелена лінія | Монреальський метрополітен, Канада | 23 262 | Метро | 1966-2007 | |
Варшавський метрополітен: Лінія 1: Кабати - Млоціни | Варшава, Польща | 23 100 | Метро | 1983-2008 | |
Тунель Іїяма[8] | Іїяма, Японія | 22 225 | Залізниця | 2015 | |
Тунель Дайшимідзу | Гора Таніґава, Японія | 22 221 | Залізниця | 1982 | |
Ушаолінський тунель | Вувей, Китай | 21 050 | Залізниця | 2006 | Другий тунель відкритий в 2007 |
Лінія 1 Барселонського метрополітену | Барселона, Іспанія | 20 700 | Метро | 1926-1992 | |
Тунель Кимджонгу[9] | Пусан, Південна Корея | 20 323 | Швидкісна залізниця | 2010 | |
Лондонська електрична лінія | Лондон, Велика Британія | 20 000[10] | Тунель для лінії електропередачі | 2005[11] | Команія National Grid, 3-метровий діаметр, кільце 400 кіловольт , підвісна монорейкова дорога |
Симплонський тунель | Лепонтинські Альпи, Швейцарія — Італія | 19 803 | Залізниця | 1906 | Паралельний тунель був відкритий в 1922 (довжина 19 824 м) |
Ферайна (нім. Vereina) | Сільврета, Швейцарія | 19 058 | Залізниця | 1999 | Одношляховий з роз'їздами, метрова колія |
Оболонсько-Теремківська лінія | Київський метрополітен, Україна | 19 050[12] | Метро | 1976 | |
Шин-Каммон | Каммонська протока, Японія | 18 713 | Залізниця | 1975 | |
Валья | Болонья — Флоренція, Італія | 18 711 | Залізниця | 2009 | Болонсько-Флорентійська швидкісна залізниця |
Апеннінський базисний тунель | Апеннінські гори, Італія | 18 507 | Залізниця | 1934 | |
Ціньлін I-II | Ціньлінські гори, Китай | 18 457 | Залізниця | 2002 | Двохколійний шлях[13] |
Автозаводська лінія | Мінський метрополітен, Білорусь | 18 100 | Метро | 1990 | |
Чжуннаньшань | Китай | 18 040 | Автомобільний | 2007 | |
Холодногірсько-Заводська лінія | Харківський метрополітен, Україна | 17 300 | Метро | 1975 | |
Готтардський автомобільний тунель | Лепонтинські Альпи, Швейцарія | 16 918 | Автомобільний | 1980 | |
Лінія 4 Барселонського метро | Барселона, Іспанія | 16 700 | Метро | 1929-1999 | |
Лінія 3 Барселонського метро | Барселона, Іспанія | 16 600 | Метро | 1924-2001 | |
Лінія 5 Барселонського метро | Барселона, Іспанія | 16 600 | Метро | 1959-1983 | |
Мадридське метро: Лінія 8: Нуевос Мінісеріос - Мадридський Аеропорт | Мадрид, Іспанія | 16 467 | Метро | 1998-2007 | |
Мадридське метро: Лінія 3: Монклоа - Вільяверде Альто | Мадрид, Іспанія | 16 424 | Метро | 1939-2007 | |
Лінія 3 Афінського метро[14] | Афіни, Греція | 16 400 | Метро | 1991-2008 | Лінія 3 загалом має довжину 39,6 км, але з них лише 16,4 км підземні. |
Тунель Рокко[15] | Гора Рокко, Японія | 16 250 | Залізниця | 1972 | |
Тунель Солан[16] | Тхебек, Канвон, Південна Корея | 16 240 | Залізниця | 2012 | Включає в себе спіраль |
Тунель Гендерсон[17] | Передовий хребет, США | 15 800[18] | Залізниця | 1976 | Вузькоколійна залізниця, замінена стрічковим конвеєром в 1999 році. Тільки один прохід, слугував підземною шахтою [19] |
Фуркинський базисний тунель | Урійські Альпи, Швейцарія | 15 442 | Залізниця | 1982 | Односторонній шлях з роз'їздами, метрова колія |
Ченерійський базисний тунель | Лепонтинські Альпи, Швейцарія | 15 400 м | Залізниця | 2020 | Новий Готтардський залізничний шлях |
Харуна | Префектура Ґумма, Японія | 15 350 | Залізниця | 1982 | |
Північномуйський тунель | Північно-Муйський хребет, Росія | 15 343 | Залізниця | 2003 | |
Фіренцуола | Болонья —Флоренція, Італія | 15 285 | Залізниця | 2009 | Болонсько-Флорентійська швидкісна залізниця |
Тунель Горігаміне[15] | Такасакі — Наґано, Японія | 15 175 | Залізниця | 1997 | |
Монте Санто-Марко | Паола — Козенца, Італія | 15 040 | Залізниця | 1987 | |
Готтардський залізничний тунель | Лепонтинські Альпи, Швейцарія | 15 003 | Залізниця | 1882 | |
Накаяма | Префектура Ґумма, Хонсю, Японія | 14 857 | Залізниця | 1982 | |
Кьяоне ель Саргенто | Іло - Токепала /Кьяонська промислова залізниця — Корпорація Southern Peru Copper | 14 724 | Залізниця | 1975 | |
Тунель Монт Макдональд | Перевал Роджерса, Національний парк Глейшер, Канада | 14 723 | Залізниця | 1989 | |
Лечберзький тунель | Швейцарські Альпи, Швейцарія | 14 612 | Залізниця | 1913 | |
Тунель Румеріке | Осло — Ліллестрем, Норвегія | 14 580 | Залізниця | 1999 | |
Стокгольмський метрополітен: синя лінія | Стокгольм, Швеція | 14 300 | Метро | 1975-1977 | |
Даяошань[20] | Наньлінські гори, Китай | 14 294 | Залізниця | 1987 | |
Синя (або Чайки) лінія Лісабонського метро | Лісабон, Португалія | 14 000 | Метро | 1959-2007 | |
Арльберзький автомобільний тунель | Арльберг, Австрія | 13 972 | Автомобільний | 1978 | |
Тунель Хокуріку | Префектура Фукуй, Японія | 13 870 | Залізниця | 1962 | |
Тунель Мон-Сеніс | Альпи, Франція — Італія | 13 636 | Залізниця | 1871 | |
Мармарай | Стамбул, Туреччина | 13 600 | Залізниця | 2013 | Побудований в зоні стику двох літосферних плит, між двох континентів |
Шин-Сімідзу[15] | Гора Танігава, Японія | 13 500 | Залізниця | 1967 | |
Залізничний тунель Савіо | Гельсінки — Керава, Фінляндія | 13 500 | Залізниця | 2008 | |
Тунель Хекс Рівер[21] | Перевал Хекс Рівер, Південна Африка | 13 400 | Залізниця | 1989 | |
Шлернський тунель[22] | Больцано, Італія | 13 159 | Залізниця | 1993 | |
Капонеро – Каповерде | Генуя — Вентімілья, Італія | 13 135 | Залізниця | 2001 | Включає в себе підземну станцію ("Сан Ремо") |
Лінія 2 Барселонського метрополітену | Барселона, Іспанія | 13 100 | Метро | 1985-1997 | |
Тунель Акі | Санйо-сінкансен, Японія | 13 030 | Залізниця | 1975 | |
Багато інших тунелів мають довжину меншу за 13 кілометрів |
Назва | Місце | Довжина | Тип | Рік | Коментар |
---|---|---|---|---|---|
Водяний тунель міста Нью-Йорк №3 (англ. New York City Water Tunnel № 3) |
Нью-Йорк, США | 96 560 | Водопровід | 2026 | Додатковий постачальник води у місто Нью-Йорк; споруджується з 1970 року. По завершенню стане третім найдовшим тунелем світу. Вже використовується |
15 лінія Паризького метро | Париж, Петі Куррон, Франція | 75 000 | Метро | 2025–2030 | Кільцева лінія |
Бреннерський базисний тунель | Східні альпи, Австрія/Італія | 55 300 | Двотрубна залізниця | 2028 | Будівництво почалося в березні 2015 року. Разом із уже побудованим внутрішнім тунелем він утворить найдовший у світі безперервний залізничний тунель довжиною 64 км. |
Земмерінзький базисний тунель | Нижня Австрія/Штирія, Австрія | 27 300 | Двотрубна залізниця | 2028 | Будівницто першої за контрактом секції почалося в січні 2014 року. Скоротить час подорожі між Віднем і Грацом на 30 хвилин і є частиною Балто-Адріатичного коридору |
Базисний тунель Пахарес | Астурія, Іспанія | 24 667 | Залізниця | 2023 | Відкриття під питанням через кілька значних протікань води і пониження рівня місцевих ґрунтових вод |
Лінія Фуллу | Осло, Норвегія | 19 500 | Залізниця | 2022 | |
Фербіфарт Стокгольм | Стокгольм, Швеція | 16 500 | Автомобільний | 2030 | |
Таблиця може бути не повною. Будується чимало інших тунелів, які будуть коротшими за 13 км |
- ↑ Mug, Vladislav; Konvicka, Vladislav (2009). Underground World: Stola Water Delivery Conduit from the Water Tank Želivka to Prague (чеськ. Štolový vodovodní přivaděč z vodní nádrže Želivka do Prahy) . Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 27 лютого 2010.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20131005141750/http://en.structurae.de/structures/data/index.cfm?id=s0007961 Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Structurae [en]: Guadarrama Tunnel (2005)]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The LHC, Facts and figures. CERN. 2008. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ Şanlıurfa Sulama Tünelleri ve Tesisleri İnşaatı (Turkish) . Eren İnşaatı. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 1 жовтня 2010.
- ↑ Collapse of headrace tunnel after grand opening. Tunnel Talk. February 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2019-11-30 у Wayback Machine.] - ↑ Structurae en]: Iyama Tunnel (2013). Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
- ↑ 경부고속철도 금정터널 개요 (Korean) . Civil Engineering. 6 липня 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 28 серпня 2010.
- ↑ ABB starts to make ‘The London Connection’. ABB Group. 14 серпня 2004. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
a 20km long three-metre diameter tunnel
- ↑ £200M London Connection Project is Commissioned (PDF). National Grid plc. 2005-09. Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
This 20km long tunnel contains one of the longest 400kV XLPE cable circuits to be installed in Europe.
[Архівовано 2012-07-16 у Wayback Machine.] - ↑ з урахуванням службової гілки від станції «Героїв Дніпра» до електродепо «Оболонь»
- ↑ http://www.springerlink.com/content/ypr7t74670312147/[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в New Tunneling Technology in Japan / Statistical Data. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.]
- ↑ 대우건설 솔안터널 관통식 (Korean) . Asia Economy. 7 грудня 2006. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 6 жовтня 2008.
- ↑ ClimaxMoly: USA - Colorado - Henderson. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2014-06-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Longest Railroad Tunnels. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2012-05-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] - ↑ Table 1. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2008-06-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 16 жовтня 2010.
- ↑ Galleria di Base del Brennero - Brenner Basistunnel BBT SE - Facts. Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2011-09-10 у Wayback Machine.]
- Найдовші тунелі світу [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Найдовші тунелі світу (2500 до н. е. — 1911) [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)