Список найдовших тунелів світу
Зовнішній вигляд
Список найдовших тунелів світу очолюють тунелі споруджені для транспортування води. За ними йдуть залізничні тунелі.
| Назва | Місце | Довжина, м | Тип | Рік | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|
| Делаверський акведук (англ. Delaware Aqueduct) |
137 000 | Водопровід | 1945 | Головний постачальник води у місто Нью-Йорк, пробурений через суцільну гірську породу | |
| Водний тунель Пяйянне | 120 000 | Водопровід | 1982 | Пробурений через суцільну гірську породу, площа зрізу — 16 м² | |
| Тунель Оранж-Фіш Рівер (англ. Orange–Fish River Tunnel) |
82 800 | Водопровід | 1972 | Найдовший неперервний закритий акведук в південній півкулі, площа зрізу — 22,5 м² | |
| Водний тунель Больмену (швед. Bolmentunneln) |
82 000 | Водопровід | 1987 | Площа зрізу — 8 м² | |
| Готтардський базисний тунель | 57 091 та 56 978 | Залізниця | 2016 | Найдовший і найглибший залізничний тунель світу (за винятком метро з проміжними станціями). Зважаючи на геодезичну лінію в 55,782 км між 2 виходами, може вважатися найдовшим транзитним тунелем світу. Складається з двох паралельних тунелів — східного (57 091 м) та західного (56 978 м). Діаметр — 8,8 — 9,5 | |
| Сейканський тунель | 53 850 | Залізниця | 1988 | Найдовший у світі вузькоколійний залізничний тунель, площа зрізу — 74 м² | |
| Желівський водний тунель (чеськ. Želivka Water Tunnel)[1] | 51 075 | Водопровід | 1972 | Поперечний зріз — 5 м² | |
| Євротунель | 50 450 | Залізниця | 1994 | Найдовша підводна частина, найдовший міжнародний тунель, другий найдовший тунель з нормальною колією (2×45 м² + 1×18 м²) | |
| П'ята лінія | 47 600 | Метро | 1995-1996 | Третій найдовший тунель метро | |
| Система швидкісного транспорту: Центральна лінія (англ. Downtown MRT line) | 41 900 | Метро | 2017 | ||
| Серпуховсько-Тимірязівська лінія | 41 500 | Метро | 1983-2002 | ||
| Мадридський метрополітен: 12 лінія (Metro Sur) | 40 900 | Метро | 1999-2003 | ||
| Тотемае — Сіодоме — Хікарігаока (Лінія Оедо) | 40 700 | Метро | 1991-2000 | ||
| Акведук Кваббін | 39 600 | Водопровід | 1897-1905 | ||
| Калузько-Ризька лінія | 37 600 | Метро | 1958-1990 | ||
| Лечберзький базисний тунель | 34 577 | Залізниця | 2007 | Найдовший тунель в країні, завдовжки близько 22 км в одноколійному вимірі | |
| Мадридський метрополітен: лінія 7 | 32 919 | Метро | 1974-2007 | ||
| Ратхаус Шпандау-Рудов (U7) | 31 800 | Метро | 1924-1984 | ||
| Друга оранжева лінія | 30 798 | Метро | 1966-2007 | ||
| Московсько-Петроградська лінія | 30 100 | Метро | 1961-2006 | ||
| Кіровсько-Виборзька лінія | 29 600 | Метро | 1955-1978 | ||
| Гвадаррамський тунель[2] | 28 377 | Залізниця | 2007 | ||
| Тайханшанський тунель[3] | 27 848 | Залізниця | 2008 | На швидкісній залізниці між Шицзячжуанем і Тайюанем | |
| Північна лінія | 27 800 | Метро | 1890-1940 | ||
| Дайніті-Нагахара (Лінія Таніматі) | 27 100 | Метро | 1967-1983 | ||
| ВЕП-тунель | 26 659[4] | Прискорювач частинок | 1989 | Площа зрізу — 11,3—15,9 м²; кільцевий тунель, сьогодні використовується Великим адронним колайдером | |
| Тунель Хаккода | 26 455 | Залізниця | 2010 | Прорив відбувся в 2005 році | |
| Канаяма-станція (Айті) — Наґоя Доме-мае Йада (Лінія Мейдзо) | 26 400 | Метро | 1965-2004 | ||
| Шанлиурфійські іригаційні тунелі | 26 400 | Іригація | 2005 | [5] | |
| Дериваційний тунель ГЕС Ґілбел Ґібе II | 26 000 | Гідроенергетика | 2005-2009 | Тунель частково зруйнований. Ремонтувався з жовтня 2010 року[6] | |
| Тунель Івате Ітінохе | 25 810 | Залізниця | 2002 | ||
| Лердальський тунель | 24 510 | Автомобільний | 2000 | Найдовший автомобільний тунель світу | |
| Жовта лінія (Делійське метро): ҐТБ Наґар — Катуб Мінар[7] | 24 000 | Метро | 2004-2010 | Найдовший тунель метро в Індії | |
| Мадридський метрополітен: Лінія 1: Вальдекаррос — Пінар- де-Чамартін | 23 876 | Метро | 1919-2007 | ||
| Вінервальдський тунель | 26 000 | Залізниця | 2012 | Найдовший тунель Австрії | |
| Мадридське метро: Лінія 6: Кільцева дорога | 23 472 | Метро | 1979-2007 | ||
| Перша зелена лінія | 23 262 | Метро | 1966-2007 | ||
| Варшавський метрополітен: Лінія 1: Кабати — Млоціни | 23 100 | Метро | 1983-2008 | ||
| Тунель Іїяма[8] | 22 225 | Залізниця | 2015 | ||
| Тунель Дайшимідзу | 22 221 | Залізниця | 1982 | ||
| Ушаолінський тунель | 21 050 | Залізниця | 2006 | Другий тунель відкритий в 2007 | |
| Лінія 1 Барселонського метрополітену | 20 700 | Метро | 1926-1992 | ||
| Тунель Кимджонгу[9] | 20 323 | Швидкісна залізниця | 2010 | ||
| Лондонська електрична лінія | 20 000[10] | Тунель для лінії електропередачі | 2005[11] | Компанія National Grid, 3-метровий діаметр, кільце 400 кіловольт, підвісна монорейкова дорога | |
| Симплонський тунель | 19 803 | Залізниця | 1906 | Паралельний тунель був відкритий в 1922 (довжина 19 824 м) | |
| Ферайна (нім. Vereina) | 19 058 | Залізниця | 1999 | Одношляховий з роз'їздами, метрова колія | |
| Оболонсько-Теремківська лінія | 19 050[12] | Метро | 1976 | ||
| Шин-Каммон | 18 713 | Залізниця | 1975 | ||
| Валья | 18 711 | Залізниця | 2009 | Болонсько-Флорентійська швидкісна залізниця | |
| Апеннінський базисний тунель | 18 507 | Залізниця | 1934 | ||
| Ціньлін I—II | 18 457 | Залізниця | 2002 | Двохколійний шлях[13] | |
| Автозаводська лінія | 18 100 | Метро | 1990 | ||
| Чжуннаньшань | 18 040 | Автомобільний | 2007 | ||
| Холодногірсько-Заводська лінія | 17 300 | Метро | 1975 | ||
| Готтардський автомобільний тунель | 16 918 | Автомобільний | 1980 | ||
| Лінія 4 Барселонського метро | 16 700 | Метро | 1929-1999 | ||
| Лінія 3 Барселонського метро | 16 600 | Метро | 1924-2001 | ||
| Лінія 5 Барселонського метро | 16 600 | Метро | 1959-1983 | ||
| Мадридське метро: Лінія 8: Нуевос Мінісеріос — Мадридський Аеропорт | 16 467 | Метро | 1998-2007 | ||
| Мадридське метро: Лінія 3: Монклоа — Вільяверде Альто | 16 424 | Метро | 1939-2007 | ||
| Лінія 3 Афінського метро[14] | 16 400 | Метро | 1991-2008 | Лінія 3 загалом має довжину 39,6 км, але з них лише 16,4 км підземні. | |
| Тунель Рокко[15] | 16 250 | Залізниця | 1972 | ||
| Тунель Солан[16] | 16 240 | Залізниця | 2012 | Включає спіраль | |
| Тунель Гендерсон[17] | 15 800[18] | Залізниця | 1976 | Вузькоколійна залізниця, замінена стрічковим конвеєром в 1999 році. Тільки один прохід, слугував підземною шахтою[19] | |
| Фуркинський базисний тунель | 15 442 | Залізниця | 1982 | Односторонній шлях з роз'їздами, метрова колія | |
| Ченерійський базисний тунель | 15 400 м | Залізниця | 2020 | Новий Готтардський залізничний шлях | |
| Харуна | 15 350 | Залізниця | 1982 | ||
| Північномуйський тунель | 15 343 | Залізниця | 2003 | ||
| Фіренцуола | 15 285 | Залізниця | 2009 | Болонсько-Флорентійська швидкісна залізниця | |
| Тунель Горігаміне[15] | 15 175 | Залізниця | 1997 | ||
| Монте Санто-Марко | 15 040 | Залізниця | 1987 | ||
| Готтардський залізничний тунель | 15 003 | Залізниця | 1882 | ||
| Накаяма | 14 857 | Залізниця | 1982 | ||
| Кьяоне ель Саргенто | 14 724 | Залізниця | 1975 | ||
| Тунель Монт Макдональд | 14 723 | Залізниця | 1989 | ||
| Лечберзький тунель | 14 612 | Залізниця | 1913 | ||
| Тунель Румеріке | 14 580 | Залізниця | 1999 | ||
| Стокгольмський метрополітен: синя лінія | 14 300 | Метро | 1975-1977 | ||
| Даяошань[20] | 14 294 | Залізниця | 1987 | ||
| Синя (або Чайки) лінія Лісабонського метро | 14 000 | Метро | 1959-2007 | ||
| Арльберзький автомобільний тунель | 13 972 | Автомобільний | 1978 | ||
| Тунель Хокуріку | 13 870 | Залізниця | 1962 | ||
| Тунель Мон-Сеніс | 13 636 | Залізниця | 1871 | ||
| Мармарай | 13 600 | Залізниця | 2013 | Побудований в зоні стику двох літосферних плит, між двох континентів | |
| Шин-Сімідзу[15] | 13 500 | Залізниця | 1967 | ||
| Залізничний тунель Савіо | 13 500 | Залізниця | 2008 | ||
| Тунель Хекс Рівер[21] | 13 400 | Залізниця | 1989 | ||
| Шлернський тунель[22] | 13 159 | Залізниця | 1993 | ||
| Капонеро — Каповерде | 13 135 | Залізниця | 2001 | Включає підземну станцію («Сан Ремо») | |
| Лінія 2 Барселонського метрополітену | 13 100 | Метро | 1985-1997 | ||
| Тунель Акі | 13 030 | Залізниця | 1975 | ||
| Багато інших тунелів мають довжину меншу за 13 кілометрів | |||||
| Назва | Місце | Довжина | Тип | Рік | Коментар |
|---|---|---|---|---|---|
| Водяний тунель міста Нью-Йорк № 3 (англ. New York City Water Tunnel № 3) |
96 560 | Водопровід | 2026 | Додатковий постачальник води у місто Нью-Йорк; споруджується з 1970 року. По завершенню стане третім найдовшим тунелем світу. Вже використовується | |
| 15 лінія Паризького метро | 75 000 | Метро | 2025–2030 | Кільцева лінія | |
| Бреннерський базисний тунель | 55 300 | Двотрубна залізниця | 2028 | Будівництво почалося в березні 2015 року. Разом з уже побудованим внутрішнім тунелем він утворить найдовший у світі безперервний залізничний тунель довжиною 64 км. | |
| Земмерінзький базисний тунель | 27 300 | Двотрубна залізниця | 2028 | Будівництво першої за контрактом секції почалося в січні 2014 року. Скоротить час подорожі між Віднем і Грацом на 30 хвилин і є частиною Балто-Адріатичного коридору | |
| Базисний тунель Пахарес | 24 667 | Залізниця | 2023 | Відкриття під питанням через кілька значних протікань води і пониження рівня місцевих ґрунтових вод | |
| Лінія Фуллу | 19 500 | Залізниця | 2022 | ||
| Фербіфарт Стокгольм | 16 500 | Автомобільний | 2030 | ||
| Таблиця може бути не повною. Будується чимало інших тунелів, які будуть коротшими за 13 км | |||||
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тунелі
- ↑ Mug, Vladislav; Konvicka, Vladislav (2009). Underground World: Stola Water Delivery Conduit from the Water Tank Želivka to Prague (чеськ. Štolový vodovodní přivaděč z vodní nádrže Želivka do Prahy) . Архів оригіналу за 17 серпня 2014. Процитовано 27 лютого 2010.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20131005141750/http://en.structurae.de/structures/data/index.cfm?id=s0007961 Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Structurae [en]: Guadarrama Tunnel (2005)]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ The LHC, Facts and figures. CERN. 2008. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 2 липня 2009.
- ↑ Şanlıurfa Sulama Tünelleri ve Tesisleri İnşaatı (Turkish) . Eren İnşaatı. Архів оригіналу за 10 липня 2011. Процитовано 1 жовтня 2010.
- ↑ Collapse of headrace tunnel after grand opening. Tunnel Talk. February 2010. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 27 вересня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2019-11-30 у Wayback Machine.] - ↑ Structurae en]: Iyama Tunnel (2013). Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
- ↑ 경부고속철도 금정터널 개요 (Korean) . Civil Engineering. 6 липня 2009. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 28 серпня 2010.
- ↑ ABB starts to make ‘The London Connection’. ABB Group. 14 серпня 2004. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
a 20km long three-metre diameter tunnel
- ↑ £200M London Connection Project is Commissioned (PDF). National Grid plc. 2005-09. Архів оригіналу (PDF) за 14 вересня 2012. Процитовано 8 лютого 2009.
This 20km long tunnel contains one of the longest 400kV XLPE cable circuits to be installed in Europe.
[Архівовано 2012-07-16 у Wayback Machine.] - ↑ з урахуванням службової гілки від станції «Героїв Дніпра» до електродепо «Оболонь»
- ↑ http://www.springerlink.com/content/ypr7t74670312147/[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в New Tunneling Technology in Japan / Statistical Data. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2016-01-15 у Wayback Machine.]
- ↑ 대우건설 솔안터널 관통식 (Korean) . Asia Economy. 7 грудня 2006. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 6 жовтня 2008.
- ↑ ClimaxMoly: USA - Colorado - Henderson. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2014-06-30 у Wayback Machine.]
- ↑ Longest Railroad Tunnels. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2012-05-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] - ↑ Table 1. Архів оригіналу за 19 червня 2008. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2008-06-19 у Wayback Machine.]
- ↑ Britannica Online Encyclopedia. Архів оригіналу за 25 лютого 2008. Процитовано 16 жовтня 2010.
- ↑ Galleria di Base del Brennero - Brenner Basistunnel BBT SE - Facts. Архів оригіналу за 10 вересня 2011. Процитовано 16 жовтня 2010. [Архівовано 2011-09-10 у Wayback Machine.]
- Найдовші тунелі світу [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
- Найдовші тунелі світу (2500 до н. е. — 1911) [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.] (англ.)