Бібліотеки України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бібліотеки України – близько 40 000 бібліотечних установ різних категорій: публічні (у т.ч. спеціалізовані для дітей, юнацтва), технічні, сільськогосподарські, медичні, академічні, освітянські, бібліотеки вищих навчальних закладів, бібліотеки для сліпих.

Публічні[ред. | ред. код]

Читальний зал у бібліотеці-філії №8 м. Хмельницький

Станом на 1 серпня 2015 без урахування тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та територій Донецької та Луганської областей, в Україні є 15 987 публічних бібліотек (з них 13253 – у сільській місцевості). Загальна кількість працівників бібліотек – понад 36 тис. осіб. Число користувачів — близько 13,7 млн. Бібліотечний фонд публічних бібліотек універсальної тематики становить близько 235 млн одиниць. Доступ до Інтернету має 3,3 тис. (21%) бібліотек.

Загальна кількість комп’ютеризованих робочих місць у публічних бібліотеках – 16,0 тис.

Книговидача – 266,3 млн примірників.

Шкільна бібліотека села Дубрівка Житомирської області

Координуючими науково-методичними центрами є:

В Україні функціонує понад 18 тис. публічних бібліотек (з урахуванням бібліотек тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей). Із них:[1]

У сфері управління Міністерства культури України знаходяться 4 національні та 2 державні бібліотеки:

Є також:

  • 72 обласних (25 обласних універсальних наукових бібліотек, 22 обласні бібліотеки для юнацтва, 25 — обласні бібліотеки для дітей)
  • понад 14 тисяч сільських бібліотек.

Академічні[ред. | ред. код]

Бібліотечно-інформаційна мережа НАН України має два науково-методичні центри:

Мережа нараховує 96 бібліотек науково-дослідних установ. Сукупний бібліотечний фонд становить понад 32 млн прим. Щорічно мережа обслуговує майже 1 млн користувачів та видає понад 3 млн прим. документів, відвідування вебсайтів бібліотек складає понад 15 млн звернень, а обсяг записів електронних каталогів становить майже 3 млн записів. Кількість працівників бібліотек мережі – понад 1600 осіб.

Більшість (58 бібліотек) мають у своєму кадровому складі одного-двох працівників, по три працівники працюють у 25 бібліотеках, 12 бібліотек мають у своєму складі по чотири працівники, одна бібліотека (Інституту археології) має п’ять штатних одиниць, по шість працівників мають бібліотеки Інституту історії України, проблем матеріалознавства, Інституту біології південних морів, по сім працівників мають бібліотеки інститутів кібернетики, металофізики, фізики напівпровідників, фізики, вісім працівників нараховує бібліотека Інституту літератури[2].

Науково-технічні[ред. | ред. код]

Докладніше: Науково-технічні бібліотеки в Україні

Діяльність мережі науково-технічних бібліотек координують:

До мережі входять 109 бібліотек, сумарний бібліотечний фонд становить 7,8 млн примірників. Щорічно мережа обслуговує 141,0 тис. користувачів та видає 5,1 млн примірників документів, відвідування вебсайтів бібліотек складає майже 1,5 млн звернень, а обсяг записів до електронних каталогів – 820,5 тис. Кількість працівників бібліотек мережі – 260 осіб.

Сільськогосподарські[ред. | ред. код]

Фахівців аграрної галузі обслуговують 185 наукових сільськогосподарських бібліотек ВНЗ I-IV рівнів акредитації, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та продовольства України та науково-дослідних установ системи Національної академії аграрних наук (НААН) України.

Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України є координуючим науково-методичним центром для цієї мережі.

Загалом сільськогосподарські бібліотеки обслуговують до 800 тис. користувачів, до послуг яких документний фонд, що налічує понад 21 млн примірників. Книговидача складає 17,8 млн прим. Кількість працівників мережі – близько 900 осіб.

Медичні[ред. | ред. код]

Є 700 бібліотек медичної галузі різних типів:

  • обласні наукові медичні бібліотеки;
  • бібліотеки медичних навчальних закладів;
  • бібліотеки науково-дослідних інститутів та лікувально-профілактичних закладів України.

Методичним центром є Національна наукова медична бібліотека України, підпорядкована Міністерству охорони здоров’я України.

Фонди медичних бібліотек України складають видання загальною кількістю понад 22 млн. прим. (у тому числі й електронні ресурси на оптичних дисках), користувачам видається щорічно майже 20 млн. прим. Кількість користувачів – понад 600 тис. осіб. Кількість працівників медичних бібліотек – понад 1700 осіб.

Освітянські[ред. | ред. код]

Мережа освітянських бібліотек України є найчисельнішою і об’єднує 18066 бібліотек Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук України, з них – близько 15000 бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів.

Методичним центром є Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського. Сукупний бібліотечний фонд складає 333,2 млн примірників документів.

Загальна кількість користувачів – 7,7 млн осіб, кількість відвідувань – майже 202 млн. Користувачам видається 49 млн примірників документів щорічно. Кількість працівників – понад 20 тис. осіб. Є також:

ВНЗ[ред. | ред. код]

Бібліотека КПІ, у сховищах якої є понад 3 млн друкованих одиниць

До мережі бібліотек вищих навчальних закладів України входить 201 бібліотека різного відомчого підпорядкування. Загальний фонд документів – 120,7 млн примірників, з яких 2,3 млн – електронні видання. Кількість користувачів – 1,7 млн осіб, яким щороку видається понад 105 млн прим. літератури. Загальна кількість працівників бібліотек – близько 6 700 фахівців. Кількість автоматизованих робочих місць – 7 445.

Методичне керівництво бібліотеками вищих навчальних закладів та координацію їхньої діяльності здійснює Наукова бібліотека імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Для сліпих[ред. | ред. код]

Мережа бібліотек для сліпих при Українському товаристві сліпих складає 62 спеціалізованих бібліотеки для сліпих, загальний книжковий фонд яких становить понад 1 млн 162 тис. одиниць зберігання. Кількість читачів – 18,5 тис. осіб, з яких близько 10,8 тис. – інваліди зору.

Книговидача складає 744,7 тис. примірників Кількість працівників – 92 особи.

Список областей України за кількістю бібліотек[ред. | ред. код]

Нижче наведено список областей України за кількістю бібліотек[які?].

Регіон 1995 2000 2005 2010 2015 2016 2017 2018 2019 2020
Україна … … … 19487 17272 17003 16824 16601 16176 16064
Автономна Республіка Крим … … … 796 … … … … … …
області
Вінницька … … … 1010 969 961 957 948 940 930
Волинська 809[3] 584[3] 579[3] 611 599 597 594 584 572 553
Дніпропетровська … … … 828 800 787 784 773 763 745
Донецька 1180[4] 1067[4] 867[4] 1013 517 509 491 484 475 467
Житомирська … … … 935 883 804 796 779 766 697
Закарпатська … … … 505 493 493 488 486 484 479
Запорізька 690[5] 604[5] 550[5] 600 561 547 544 530 494 483
Івано-Франківська … … … 771 765 761 761 757 574 751
Київська … … … 905 891 887 888 886 877 876
Кіровоградська … … … 599 581 580 574 572 572 570
Луганська … … … 755 337 338 328 327 321 321
Львівська … … … 1363 1339 1333 1332 1306 1269 1262
Миколаївська … … … 516 525 522 499 496 490 489
Одеська … … … 912 861 825 807 784 766 723
Полтавська 1042[6] 907[6] 860[6] 816 799 794 792 785 770 768
Рівненська 808[7] 589[7] 606[7] 607 603 599 591 600 590 575
Сумська 883[8] 681[8] 599[8] 595 576 576 572 570 564 557
Тернопільська … … … 915 896 873 849 818 805 801
Харківська … … … 858 827 817 804 802 801 793
Херсонська 576[9] 521[9] 503[9] 531 518 514 510 500 498 498
Хмельницька … … … 945 929 893 879 843 836 829
Черкаська … … … 745 732 726 725 723 718 712
Чернівецька … … … 407 401 399 396 396 387 379
Чернігівська … … … 745 727 725 720 709 701 667
міста
Київ 270[10] 141[10] 142[10] 142 143 143 143 143 143 139
Севастополь … … … 62 … … … … … …

Вплив російсько-української війни[ред. | ред. код]

Станом на кінець березня 2023 року доступна інформація про 89 повністю зруйнованих бібліотечних будівель внаслідок бомбардувань та ракетних атак російських військ, 298 будівель, що зазнали значних пошкоджень та потребують капітального ремонту, та 304 бібліотеки, які розміщувалися / розміщуються в будівлях, що зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо). Водночас, 96 закладам вдалося (переважно за рахунок місцевих бюджетів і волонтерської допомоги) відновити свою роботу після ремонту будівель або після переміщення в інші приміщення. Є втрати і матеріально-технічних засобів (персональні комп’ютери, копіювально-розмножувальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо). Так, часткових втрат зазнали 210 бібліотек, а 141 – залишилися без жодних технічних засобів; 358 бібліотек втратили частину своїх документних ресурсів, а в 93 не збереглося жодного документа. За попередніми підрахунками загальні втрати бібліотечних фондів наразі становлять 187 052 примірників[11].

Окрім того, на тимчасово окупованих територіях України, окупаційна влада не лише вилучає книги з полиць бібліотек, а свідомо знищує майже всю українську літературу[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Міністерство культури України :: 30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
  2. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2017. Процитовано 10 лютого 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Волинській області
  4. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Донецькій області, 2004—2022 [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Запорізькій області [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Полтавській області, 2003—2022
  7. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Рівненській області
  8. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Сумській області, 2006—2022
  9. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у Херсонській області, 2003—2022 [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  10. ↑ а б в Культура / Головне управління статистики у м. Києві, 2007—2022 [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
  11. ↑ ПБ України в умовах російської збройної агресії: результати IV етапу дослідження – Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади. oth.nlu.org.ua. Процитовано 3 червня 2023.
  12. ↑ Кидали у вогонь "Кобзар." Як росіяни знищують українську літературу на окупованих територіях. 08.12.2023

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Бібліотеки Львівщини: корот. іст. нарис / Ю. М. Грайданс ; відп. за вип. Ю. Я. Дурдель ; Упр. культури і туризму Львів. облдержадмін., Львів. ОУНБ. – Львів, 2008. – 174 с. : фотогр.
  • Бібліотечна справа в Україні в ХХ столітті : монографія / Л. А. Дубровіна, О. С. Онищенко ; НАН України, НБУВ, Ін-т рукопису. − К., 2009. − 530 с. − Бібліогр. в кінці розд. − Імен. покажч. : с. 511−527. − ISBN 978-966-02-5286-8.
  • Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. –1941 р.) : матеріали до бібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; редкол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик [та ін.] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. – Київ, 2017. – 616 с.
  • Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.(Київ, 21-23 жовт. 2014 р.) / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України, Рада дир. наук. б-к та інформ. центрів АН-членів МААН ; [редкол.: В. І. Попик та ін.]. – Київ : НБУВ, 2014. – 544 с. : табл., схеми. – Бібліогр. в кінці доповідей. – ISBN 978-966-02-7337-5
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бібліотеки_України&oldid=41091211#Список_областей_України_за_кількістю_бібліотек