Список правителів Провансу
Зовнішній вигляд
У статті подано список правителів Провансу від першої половини VI століття до 1486 року.
- 534 або 536—548: Парфеній[1]
- до 559: Намацій, ректор, потім єпископ В'єннський, канонізований як святий Наамат (помер 559)
- Фелікс Еннодій, носив титул патриція
- до 561: бургундський патрицій Агрікола[2]
- 561—570 — Цельс[2]
- 569 — Амат[3]
- 570—582 — Євній[3]
- 581—583 — Гундульф[4], патрицій Провансу, призначений Гільдебертом II
- від 587 — Ніцетій, граф Клермону, ректор марсельського Провансу[5]
- від 587 — Леудегізіл[6]
- бл. 596 — Аригій, правитель чи патрицій Провансу
- бл. 600 — Бабон
- бл. 602 — Егіла
- до 629 — Сіагрій
- 629—630 — Дезідерій, долучений до ліку святих[7]
- 634—641 — Бадон
- 641—643 — Віллібад
- до 662 — Елігій
- до 675 — Гектор
- бл. 680 — Роккон
- 680 — бл. 691 — Боніт, долучений до ліку святих[8]
- бл. 691 — Агнорій
- Антенор, 1-е урядування
- Остреберт або Анседерт
- бл. 700—702 — Немфідій
- 702—716 — Антенор, 2-е урядування
- 716—732 — Метранн[9]
- до 737 — герцог і патрицій Провансу Моронт[10][11]
- від 737 — Аббон; брав участь у придушені заколоту Моронта[12][13]
- 780 — Марцеллін
- Луп
- від 824 — Лейбульф
- 835 — Мілон
- 841 — Гверін або Герен
- до 845 — Одіберт, 850 року граф або герцог Провансу
- 845—860 — Фулькрад[14]
- 850 — Одіберт
- 860 — Алдріх
- 875—879 — Бозон, герцог Провансу
- ?—855 — Бозон Стародавній (бл. 800 — бл.855)
- 855—874 — Бозон II (820—874)
- 875—879 — Бозон III В'єннський (бл. 844—887), граф В'єннський, герцог Провансу
- 874—895 — Теобальд
- 895—926 — Гуго I (926 року став королем Італії)
- 926—931 — Бозон IV (885—936)
- 931—965 — Берта (бл. 910—965)
- 933—935 — Бозон V (бл. 895—935)
- 936—952 — Гуго II Чорний (бл. 890—952, герцог Бургундський)
- 935—949 — Ротбальд I (помер бл. 949)
- 949—965 — Гільйом I (помер 965)
- від 949 — Грифон
- 949—968 — Бозон VI (II) (помер 968)
- 968—1008 — Ротбальд II, старший син Бозона II, граф Провансу, після смерті молодшого брата Гільйома — маркіз
- 1008—1015 — Ротбальд III
- 1015—1037 — Гільйом III
- 1037—1063 — Емма
- 968—993 — Гільйом I Визволитель
- 993—1018 — Гільйом II Благочестивий
- 1018 — до 1030 — Гільйом IV
- 1018—1051 — Фульк Бертран
- 1018—1063 — Жоффруа I
- 1063—1093 — Бертран II
- 1093—1115 — Герберга (померла 1115)
- 1112—1130 — Дульса I
- від 1063 — після 1081 — Бертран I
- після 1081—1105 — Раймунд IV Сен-Жильський
- 1105—1112 — Бертран III
- 1112—1148 — Альфонс I Йордан
- 1148—1194 — Раймунд V
- 1148—1148 — Альфонс II
- 1194—1222 — Раймунд VI
- 1222—1249 — Раймунд VII
- 1249—1271 — Жанна I
- 1249—1271 — Альфонс III Пуатьє
- 1112—1131 — Раймунд Беренгер I
- 1131—1144 — Беренгер Раймунд I
- 1144—1166 — Раймунд Беренгер II
- 1166—1167 — Дульса II (померла 1172)
- 1167—1173 — Альфонс I Цнотливий (1152—1196)
- 1173—1181 — Раймунд Беренгер III
- 1181—1185 — Санчо I
- 1185—1196 — Альфонс I Цнотливий
- 1196—1209 — Альфонс II Беренгер
- 1209—1245 — Раймунд Беренгер IV
- 1245—1267 — Беатриса
- 1246—1285 — Карл I Анжуйський, король Сицилії, Неаполю та Єрусалиму
- 1285—1309 — Карл II, король Неаполю
- до 1305 — Раймунд Беренгар VI
- 1309—1343 — Роберт Мудрий, король Неаполю
- 1343—1382 — Джованна I, королева Неаполю
- 1344—1345 — Андрей I король Неаполю
|
|
- ↑ Григорий Турский: История франков, т. 3, стор.36
- ↑ а б Григорий Турский: История франков, т. 4, стор. 24
- ↑ а б Григорий Турский: История франков, т. 4, стор. 42
- ↑ Григорий Турский: История франков, т. 6, стор. 11
- ↑ Григорий Турский: История франков, т. 8, стор. 43
- ↑ Григорий Турский: История франков, т. 8, стор.30
- ↑ St. Desiderius of Cahors. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
- ↑ Butler, Alban. The lives of the fathers, martyrs, and other principal saints. London: J. Murphy, 1812—1815. T. 1, p. 194
- ↑ Lewis A. R. The Dukes in the Regnum Francorum, A. D. 550—751 // Speculum. — Medieval Academy of America, 1976. — Т. 51, № 3. — С. 401—402. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 14 березня 2016.
- ↑ Послідовники Фредегара: 20, 21. Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 14 березня 2016.
- ↑ Geary P. J. Die Merowinger: Europa vor Karl dem Grossen. — München : C. H. Beck, 2003. — С. 207—208. — ISBN 978-3-4064-9426-0.
- ↑ Wood I. The Merovingian Kingdoms 450—751. — London & New York : Longman, 1994. — С. 280—281. — ISBN 0-582-49372-2.
- ↑ Abbo patricius (de Provence) (vers 740/750) (фр.). Prosopographie des personnages mentionnés dans les textes pour l’époque de Pépin le Bref et de son frère Carloman (741–768). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 13 березня 2016.
- ↑ Бертінські аннали. 845 рік. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 14 березня 2016.
- Foundation for Medieval Genealogy. Burgundy & Franch-Conte. Provence [Архівовано 13 січня 2018 у Wayback Machine.]
- COMTES de TOULOUSE 855—1249 [Архівовано 24 червня 2015 у Wayback Machine.]
- DUCS d'ANJOU 1360—1474 (VALOIS) [Архівовано 4 квітня 2012 у WebCite]
- KINGS OF SICILY (ANJOU-CAPET) [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Local Variations in the Royal Style [Архівовано 26 червня 2010 у Wayback Machine.]
- La Provence des origines à l'An mil: histoire et archéologie. Sous la direction de Février, Paul-Albert et al. Rennes: Ouest-France, 1989. 522 p. ISBN 2-7373-0456-3
- Poly, Jean-Pierre. La Provence et la société féodale, 879—1166: contribution à l'étude des structures dites féodales dans le Midi. Paris: Bordas, 1976. ISBN 2-04-007740-5
- Aurell, Martin et al. La Provence au Moyen âge. Aix-en-Provence: Publications de l'Université de Provence, 2005. ISBN 2-85399-617-4
- Papon, Jean-Pierre et al. Histoire générale de Provence. 7 vol. Nimes: Lacour, 1996. ISSN 0989-4616
- Déjean, Jean-Luc. Les comtes de Toulouse (1050—1250). Paris: Fayard, 1979 (réimpr. 1988). ISBN 2-213-02188-0