Цей список належить до вибраних списків української Вікіпедії

Список прем'єр-міністрів Болгарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Coat of arms of Bulgaria.svg
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Болгарії
Категорія КатегоріяІнші країни

Прем'єр-міністр Болгарії (болг. Министър-председател на България) — глава уряду Болгарії.

Прем'єр-міністр обирається та звільняється з посади рішенням Народних зборів. Збори також вносять зміни до складу уряду за поданням прем'єр-міністра[1].

Уряд Болгарії складається власне з прем'єр-міністра, віцепрем'єрів та міністрів. Прем'єр-міністр спрямовує та координує загальну політику уряду й несе за це відповідальність. Він призначає та звільняє від посад заступників міністрів. Міністри очолюють міністерства, окрім випадків, коли Народні збори не вирішать інакше, і несуть відповідальність за діяльність підпорядкованих їм міністерств[2].

Князівство Болгарія (1878–1908)[ред. | ред. код]

Князівство Болгарія існувало з 1878 року (після здобуття автономії від Османської імперії) до проголошення незалежності 1908 року. Главою держави був князь. У 1878–1885 роках при владі була династія Баттенбергів, а потім представники Саксен-Кобург-Готської династії. 22 вересня 1908 року князь Фердинанд I Кобург проголосив себе царем.

Представництво за політичними партіями:

   Консервативна партія
   Ліберальна партія
   Російські військовики
   Народно-ліберальна партія
   Народна партія
   Ліберальна партія (Радославіст)
   Безпартійні
   Прогресивна ліберальна партія
   Демократична партія



# Фото Прізвище Початок повноважень Завершення повноважень Партія Примітки
Голова Ради міністрів
1879—1908
1 Todor Burmov.jpg Тодор Бурмов
(1834–1906)
17 липня 1879 6 грудня 1879 Консервативна партія [3][4]
2 Kliment tarnovski.jpg єпископ Климент
(1841–1906)
6 грудня 1879 7 квітня 1880 Консервативна партія [5][6]
3 Драган Цанков.jpg Драґан Цанков
(1828–1911)
7 квітня 1880 10 грудня 1880 Ліберальна партія [7][8][9]
4 Каравелов Петко.jpg Петко Каравелов
(1843–1903)
10 грудня 1880 9 травня 1881 Ліберальна партія [10][11]
5 Johann Casimir Ehrnrooth.jpg Казимир Ернрот
(1833–1913)
9 травня 1881 13 липня 1881 Російська імператорська армія [12][13]
Вакант (13 липня 1881 — 5 липня 1882)
6 LSobolev.jpg Леонід Соболєв
(1844–1913)
5 липня 1882 19 вересня 1883 Російська імператорська армія [14][15]
7 Драган Цанков.jpg Драґан Цанков
(1828–1911)
(Вдруге)
19 вересня 1883 11 липня 1884 Ліберальна партія
8 Каравелов Петко.jpg Петко Каравелов
(1843–1903)
(Вдруге)
11 липня 1884 21 серпня 1886 Ліберальна партія
9 Kliment tarnovski.jpg митрополит Климент
(1841–1906)
(Вдруге)
21 серпня 1886 24 серпня 1886 Консервативна партія
10 Каравелов Петко.jpg Петко Каравелов
(1843–1903)
(Втретє)
24 серпня 1886 28 серпня 1886 Ліберальна партія
11 Radoslavof-bulgaria--secretsofbalkans00vopiuoft.png Васил Радославов
(1854–1929)
28 серпня 1886 10 липня 1887 Ліберальна партія [16][17]
12 KonstantinStoilov.jpg Константин Стоїлов
(1853–1901)
10 липня 1887 1 вересня 1887 Консервативна партія [18][19]
13 Stefan Stambolov by Georgi Danchov Zografina.jpg Стефан Стамболов
(1854–1895)
1 вересня 1887 31 травня 1894 Народно-ліберальна партія [20]
14 KonstantinStoilov.jpg Константин Стоїлов
(1853–1901)
(Вдруге)
31 травня 1894 30 січня 1899 Народна партія
15 Dimitar Grekov.jpg Димитр Греков
(1847–1901)
30 січня 1899 13 жовтня 1899 Безпартійний [21][22]
16 TodorIvanchov.jpg Тодор Іванчов
(1858–1906)
13 жовтня 1899 25 січня 1901 Безпартійний [23]
17 Racho Petrov.jpg Рачо Петров
(1861–1942)
25 січня 1901 5 березня 1901 Безпартійний [24][25]
18 Каравелов Петко.jpg Петко Каравелов
(1843–1903)
(Вчетверте)
5 березня 1901 4 січня 1902 Демократична партія
19 S.danev.jpg Стоян Данев
(1858–1949)
4 січня 1902 19 травня 1903 Прогресивна ліберальна партія [26]
20 Racho Petrov.jpg Рачо Петров
(1861–1942)
(Вдруге)
19 травня 1903 5 листопада 1906 Безпартійний
21 D. Petkov (W Le Queux).jpg Димитр Петков
(1858–1907)
5 листопада 1906 11 березня 1907 Народно-ліберальна партія [27]
22 DimitarStanchov.jpg Димитр Станчов
(1863–1940)
(в. о.)
12 березня 1907 16 березня 1907 Безпартійний [28]
23 PetarGudev.jpg Петр Гудев
(1863–1932)
16 березня 1907 29 січня 1908 Народно-ліберальна партія [29]
24 AlexanderMalinov.jpg Александр Малинов
(1867–1938)
29 січня 1908 5 жовтня 1908 Демократична партія [28]

Третє Болгарське царство (1908–1946)[ред. | ред. код]

Третє Болгарське царство існувало у період від проголошення незалежності 1908 року до ліквідації монархії 1946 року. Відповідно до Тирновської конституції, держава була конституційною монархією, главою якої був цар. Також передбачалось колективне регентство у разі недієздатності царя. Такий прецедент стався за часів малолітства царя Симеона II.

Представництво за політичними партіями:

   Демократична партія
   Військовики
   Народна партія
   Ліберальна партія (Радославіст)
   Прогресивна ліберальна партія
   Землеробський народний союз
   Демократична змова
   Ланка
   Безпартійні


# Фото Ім'я Початок повноважень Завершення повноважень Партія Примітки
Голова Ради міністрів
1908—1946
24 AlexanderMalinov.jpg Александр Малинов
(1867–1938)
5 жовтня 1908 29 березня 1911 Демократична партія
25 Ivan Geshov.jpg Іван Гешов
(1849–1924)
29 березня 1911 14 червня 1913 Народна партія [30]
26 S.danev.jpg Стоян Данев
(1858–1949)
(Вдруге)
14 червня 1913 17 липня 1913 Прогресивна ліберальна партія
27 Radoslavof-bulgaria--secretsofbalkans00vopiuoft.png Васил Радославов
(1854–1929)
(Вдруге)
17 липня 1913 21 червня 1918 Ліберальна партія
28 AlexanderMalinov.jpg Александр Малинов
(1867–1938)
(Вдруге)
21 червня 1918 28 листопада 1918 Демократична партія
29 Teodor Teodorov.jpg Теодор Теодоров
(1859–1924)
28 листопада 1918 6 жовтня 1919 Народна партія [31]
30 A Stamboliyski.jpg Александр Стамболійський
(1879–1923)
6 жовтня 1919 9 червня 1923 Болгарський землеробський народний союз [32][33]
31 Altsankov.jpeg Александр Цанков
(1879–1959)
9 червня 1923 4 січня 1926 Демократична змова [28]
32 Andrey Lyapchev 1930.jpg Андрій Ляпчев
(1866–1933)
4 січня 1926 29 червня 1931 Демократична змова [34]
33 AlexanderMalinov.jpg Александр Малинов
(1867–1938)
(Втретє)
29 червня 1931 12 жовтня 1931 Демократична партія
34 N.mushanov.jpg Нікола Мушанов
(1872–1951)
12 жовтня 1931 19 травня 1934 Демократична партія [35][28]
35 K.georgiev.jpg Кімон Георгієв
(1882–1969)
19 травня 1934 22 січня 1935 Безпартійний [36][37]
36 Coat of Arms of Kingdom of Bulgaria (1927-1946).png Пенчо Златев
(1881–1948)
22 січня 1935 21 квітня 1935 Безпартійний [28]
37 Andrey Toshev.png Андрей Тошев
(1867–1944)
21 квітня 1935 23 листопада 1935 Безпартійний [28]
38 Georgi Kyoseivanov1.png Георгій Кесеіванов
(1884–1960)
23 листопада 1935 16 лютого 1940 Безпартійний [38]
39 Богдан Филов.jpg Богдан Філов
(1883–1945)
16 лютого 1940 9 вересня 1943 Безпартійний [39]
- Coat of Arms of Kingdom of Bulgaria (1927-1946).png Петр Габровський
(1898–1947)
(в. о.)
9 вересня 1943 14 вересня 1943 Безпартійний [28]
40 Dobri Bozhilov1.png Добри Божилов
(1884–1945)
14 вересня 1943 1 червня 1944 Безпартійний [40]
41 Ivan Bagrianov.jpg Іван Багрянов
(1891–1945)
1 червня 1944 2 вересня 1944 Безпартійний [41][28]
42 Konstantin Muraviev.jpg Константин Муравієв
(1893–1965)
2 вересня 1944 9 вересня 1944 Болгарський землеробський народний союз [28]
43 K.georgiev.jpg Кімон Георгієв
(1882–1969)
(Вдруге)
9 вересня 1944 23 листопада 1946 Звено

Народна Республіка Болгарія (1946–1990)[ред. | ред. код]

Народна Республіка Болгарія — офіційна назва Болгарської республіки у 1946–1990 роках, коли вона перебувала під владою Болгарської комуністичної партії (БКП). Тоді Болгарія була членом Варшавського блоку та РЕВ. Водночас у країні існувала посада президента, хоча фактично керував генеральний секретар ЦК БКП. Голова Ради міністрів вважався третьою особою в країні.

Представництво за політичними партіями:

   Комуністична партія
   Соціалістична партія
# Фото Ім'я Початок повноважень Завершення повноважень Партія Примітки
Голова Ради міністрів
1946—1990
44 Georgi Dimitrow.png Георгій Димитров
(1882–1949)
23 листопада 1946 2 липня 1949 Болгарська комуністична партія [42]
45 V.kolarov.jpg Васил Коларов
(1877–1950)
2 липня 1949 23 січня 1950 Болгарська комуністична партія [43][44]
46 Coat of arms of Bulgaria (1948–1968).svg Вилко Червенков
(1900–1980)
3 лютого 1950 17 квітня 1956 Болгарська комуністична партія [45]
47 Coat of arms of Bulgaria (1948–1968).svg Антон Югов
(1904–1991)
17 квітня 1956 19 листопада 1962 Болгарська комуністична партія [28]
48 Bundesarchiv Bild 183-B0115-0010-066, Berlin, VI. SED-Parteitag, Warnke, Shiwkow - Zhivkov.jpg Тодор Живков
(1911–1998)
19 листопада 1962 7 липня 1971 Болгарська комуністична партія [46]
49 Coat of arms of Bulgaria (1971–1990).svg Станко Тодоров
(1920–1996)
7 липня 1971 16 червня 1981 Болгарська комуністична партія [47][48]
50 Coat of arms of Bulgaria (1971–1990).svg Гриша Філіпов
(1919–1994)
16 червня 1981 21 березня 1986 Болгарська комуністична партія [28]
51 Coat of arms of Bulgaria (1971–1990).svg Георгій Атанасов
(нар. 1933)
21 березня 1986 3 лютого 1990 Болгарська комуністична партія [28]
52 Coat of arms of Bulgaria (1971–1990).svg Андрій Луканов
(1938–1996)
3 лютого 1990 7 грудня 1990 Болгарська соціалістична партія [49]

Станко Тодоров займав пост голови Ради міністрів упродовж неповних десяти років поспіль. На теперішній час це є рекордом для посади голови уряду в Болгарії.

Республіка Болгарія (1990 — теперішній час)[ред. | ред. код]

Відповідно до чинної конституції, прем'єр-міністр є головою уряду Болгарії, призначається та звільняється з посади відповідним рішенням Народних зборів.

Представництво за політичними партіями:

   Союз демократичних сил
   Соціалістична партія
   Національний рух за стабільність і підйом
   Громадяни за європейський розвиток Болгарії
   Безпартійні
   Продовжуємо зміни
# Фото Ім'я Початок повноважень Завершення повноважень Партія Примітки
Голова Ради міністрів
1990—1991
53 Coat of arms of Bulgaria (1990–1991).svg Димитр Попов
(нар. 1927)
7 грудня 1990 8 листопада 1991 Безпартійний [28]
Прем'єр-міністр
з 1991
54 Dimitrov.JPG Філіп Димитров
(нар. 1955)
8 листопада 1991 30 грудня 1992 Союз демократичних сил [50][51]
55 Coat of arms of Bulgaria (version by constitution).svg Любен Беров
(1925–2006)
30 грудня 1992 17 жовтня 1994 Безпартійний [28]
56 Coat of arms of Bulgaria (version by constitution).svg Ренета Інджова
(нар. 1953)
(в. о.)
17 жовтня 1994 25 січня 1995 Безпартійний [52][28]
57 Coat of arms of Bulgaria (version by constitution).svg Жан Виденов
(нар. 1959)
25 січня 1995 13 лютого 1997 Болгарська соціалістична партія [53]
58 Coat of arms of Bulgaria (version by constitution).svg Стефан Софіянський
(нар. 1951)
(в. о.)
13 лютого 1997 21 травня 1997 Союз демократичних сил [54][55]
59 Ivan kostov.jpg Іван Костов
(нар. 1949)
21 травня 1997 24 липня 2001 Союз демократичних сил [56][57]
60 Simeon Vtori Popovo crop.jpg Симеон Саксен-Кобург-Готський
(нар. 1937)
24 липня 2001 17 серпня 2005 Національний рух «Симеон II» [58][59]
61 Sergey Stanishev 2009 elections.jpg Сергій Станішев
(нар. 1966)
17 серпня 2005 27 липня 2009 Болгарська соціалістична партія [60][61]
62 Boyko Borisov EPP 2014.jpg Бойко Борисов
(нар. 1959)
27 липня 2009 20 лютого 2013 ГЕРБ [62][63]
63 Марин Райков на съвместна пресконференция с Хашим Тачи (8741636514) (cropped).jpg Марін Райков
(нар. 1960)
(в.о.)
13 березня 2013 29 травня 2013 Безпартійний
64 Plamen Oresharski.jpg Пламен Орешарські
(нар. 1960)
29 травня 2013 6 серпня 2014 Безпартійний [64]
65 Georgi Bliznashki.jpg Георгі Блізнашкі
(нар. 1956)
6 серпня 2014 6 листопада 2014 Безпартійний
66 Boyko Borisov EPP 2014.jpg Бойко Борисов
(нар. 1959)
6 листопада 2014 27 січня 2017 ГЕРБ
67 Coat of arms of Bulgaria.svg Огнян Герджиков
(нар. 1946)
27 січня 2017 4 травня 2017 Безпартійний
68 Boyko Borisov EPP 2014.jpg Бойко Борисов
(нар. 1959)
4 травня 2017 12 травня 2021 ГЄРБ
69 Stefan Yanev.jpg Стефан Янев
(нар. 1960)
12 травня 2021 13 грудня 2021 Безпартійний
70 Kiril Petkov 2021.jpg Кирил Петков
(нар. 1980)
13 грудня 2021 2 серпня 2022 Продовжуємо зміни [65]
71 Galab Donev full portrait, 2021.jpg Гилиб Донев
(нар. 1967)
2 серпня 2022 Безпартійний [66]

Нині Ренета Інджова — єдина жінка, яка колись очолювала уряд Болгарії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конституція Болгарії. Ст. 84
  2. Конституція Болгарії. Ст. 108
  3. Бурмов Тодор (російською). rulex.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  4. Todor Burmov (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  5. Васил Друмев (болг.). slovo.bg. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  6. Biografie. — Nordisk Familjebok, 1907.
  7. Biografie. — Nordisk Familjebok, 1920.
  8. Стилиян Чилингиров. ДРАГАН ЦАНКОВ (болг.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  9. Марія Узунова. ДРАГАН ЦАНКОВ - НЕСПОКОЕН ДУХ НА ГРАНИЦАТА НА ДВЕ ЕПОХИ (болг.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  10. ВРЕ[недоступне посилання з липня 2019]
  11. Петко Каравелов (болг.). Koprivshtitza.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  12. Ehrnrooth, Johan Casimir (фін.). Biografiakeskus. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  13. Biografie. — Nordisk Familjebok, 1907. — С. 43.
  14. Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
  15. Ташо Ташев. Министрите на България 1879-1999. — София : АИ «Проф. Марин Дринов», 1999. — ISBN 978-954-430-603-8.
  16. Vasil Radoslavov (англійською). Who's Who in First World War. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  17. Василь Радославов (російською). hrono.ru. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  18. Biografie. — Nordisk Familjebok, 1918. — С. 95.
  19. Георги Кокеров. СЪЗДАТЕЛ НА БЪЛГАРСКАТА ДЪРЖАВНОСТ (болг.). tripod.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  20. ВРЕ. Архів оригіналу за 16 вересня 2014. Процитовано 20 липня 2019. 
  21. Д-р Димитър Панайотов Греков (болг.). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  22. Греков Димитр (російською). ЭСБЕ. Процитовано 25 вересня 2012. 
  23. Todor Ivanchov (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  24. П. Пѣевъ. Генералъ отъ пехотата Рачо Петровъ. — София, 1939.
  25. Ташо Ташев. Министрите на България 1879-1999. — Софія : АИ «Проф. Марин Дринов», 1999. — ISBN 978-954-430-603-8.
  26. Stoyan Danev (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  27. Борислав Гърдев. ПАМЕТ ЗА ДИМИТЪР ПЕТКОВ (болг.). liternet.bg. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  28. а б в г д е ж и к л м н п р с Prime ministers // Bulgaria (англійською). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  29. Борислав Гърдев. ДОКТОР ПЕТЪР ГУДЕВ - ПОЛИТИК И ДЪРЖАВНИК. — Варна : LiterNet, 2002. — ISBN 978-954-304-015-X.
  30. Ivan Geshov (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  31. Teodor Teodorov (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  32. John McClaughry. (1997). Alexander Stambolisky (англійською). cooperativeindividualism.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 25 вересня 2012. 
  33. Giacomo Brucciani. (2003). Alexandăr Stambolijski (італійською). esamizdat.it. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  34. Andrey Lyapchev (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  35. Nikola Mushanov, Bulgaria (1872-1951) (англійською). liberal-international.org. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  36. ВРЕ. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 20 липня 2019. 
  37. Кимон Георгиев – опит за портрет (болг.). bg-history.info. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  38. Борислав Гърдев. (15 березня 2009). За Георги Кьосеиванов 125 години след рождението му (болг.). Сп. «Палитра». Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  39. Борислав Гърдев. Богдан Филов - противоречивият. argumenti.net (болг.). АРГУМЕНТИ. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  40. Dobri Bozhilov (англійською). Ministry of Finance of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  41. Bagrianov, Ivan Ivanov (французькою). Seconde-Guerre.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  42. Біографія Георгія Димитрова (російською). БСЭ. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  43. ВРЕ. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 20 липня 2019. 
  44. Vasil Kolarov (французькою). Marxistischen Internetarchiv. Процитовано 25 вересня 2012. 
  45. Chervenkov, Vulko (англійською). rulers.org. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  46. ВРЕ. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 20 липня 2019. 
  47. ВРЕ. Архів оригіналу за 25 липня 2014. Процитовано 20 липня 2019. 
  48. Stanko Todorov, 76, Ex-Premier of Bulgaria (англійською). The New York Times. 20 грудня 1996. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  49. Lukanov, Andrey (англійською). rulers.org. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  50. Dimitrov, Filip (англійською). rulers.org. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  51. PHILIP DIMITROV DIMITROV (англійською). National Assembly of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  52. Ренета Инджова (болг.). omda.bg. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  53. Жан Виденов (болг.). ОМДА. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  54. Стефан Софиянски (болг.). ОМДА. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  55. STEFAN ANTOHOV SOFIANSKI (англійською). National Assembly of the Republic of Bulgaria. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  56. IVAN KOSTOV (англійською). Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  57. Иван Костов (болг.). ОМДА. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  58. Simeon II (англійською). rulers.org. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  59. Simeon Sakskoburggotski (ісп.). Fundación CIDOB. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  60. Stanishev, Sergey (англійською). rulers.org. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  61. СЕРГЕЙ ДМИТРИЕВИЧ СТАНИШЕВ (болг.). Министерски Съвет на Република България. 2005 Септември 09. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  62. Автобіографія Бойко Борисова (болг.). sofia.bg. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  63. Andrew Stevens. From City Mayor of Sofia to Prime Minister of Bulgaria (англійською). citymayors.com. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 25 вересня 2012. 
  64. Bulgaria: Naming of Prime Minister Ends Stalemate (англ.). The New York Times. 29 травня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 9 вересня 2013. 
  65. Кінець політичної кризи: В Болгарії з'явився прем'єр та уряд. Deutsche Welle (українською). 13 грудня 2021. Процитовано 6 серпня 2022. 
  66. У Болгарії призначили дату четвертих за 2 роки парламентських виборів. РБК-Україна (українською). 1 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]