Список російських підрозділів вторгнення на території України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Армія РФ у війні на Донбасі. Інфорграфіка від ІнформНапалм

Перелік військових формувань Збройних сил Російської Федерації, що брали участь в Російській збройній агресії проти України.

Перша хвиля масованого вторгнення регулярних військ РФ прийшлась на серпень 2014 року.[1]

Станом на листопад 2016 року на Донбасі було ідентифіковано військовослужбовців з 75 російських військових частин, згідно розслідувань волонтерської спільноти ІнформНапалм.[2][3]

На основі деяких підрозділів вторгнення, а також найманців і колаборантів було створено регулярну структуру Окупаційних військ РФ на Донбасі у вигляді двох армійських корпусів: 1-й армійський корпус з базою в Донецьку та 2-й армійський корпус з базою в Луганську.

Хронологія[ред.ред. код]

Липень 2014[ред.ред. код]

Диверсійно-розвідувальні підрозділи (починаючи з 14 липня 2014 року), утворені на основі:

Серпень 2014[ред.ред. код]

У військовому вторгненні в серпні 2014 року брали участь підрозділи, утворені на основі збройних сил РФ.[1]

Батальйонно-тактичні групи (починаючи з 11 серпня 2014 року), утворені на основі:

Донецький напрямок[ред.ред. код]

Луганський напрямок[ред.ред. код]

Загальний список[ред.ред. код]

Російські війська на території України. Інфорграфіка від ІнформНапалм

Сили спецпризначення ГРУ ГШ ЗС РФ[ред.ред. код]

Сили Південного військового округу[ред.ред. код]

За інформацією Служби безпеки України, на окупованій території Донбасу військовим керівництвом Російської Федерації завершено створення потужного окупаційного сухопутного з'єднання, основу якого становлять два армійських корпуси, які готові до проведення активних наступальних дій, але вивчають проведення оборонних операцій. Загальне оперативне керівництво зазначеним угрупованням, а також координацію його дій безпосередньо здійснює Генеральний штаб Збройних сил Росії. За формування, комплектування, підготовку та логістику російсько-окупаційних військ на Донбасі відповідають штаб Південного військового округу та 12-те командування резерву[11].

Сили Західного військового округу[ред.ред. код]

Сили Центрального військового округу[ред.ред. код]

Сили Східного військового округу[ред.ред. код]

Повітряно-десантні війська[ред.ред. код]

Військово-морський флот Російської Федерації[ред.ред. код]

Допоміжні підрозділи[ред.ред. код]

  • 74 окремий радіотехнічний полк спеціального призначення (Владикавказ, ПівдВО)[4]
  • 78 окрема бригада матеріально-технічного забезпечення (Прохладний, Кабардино-Балкарська Республіка)[4]
  • 7015 база зберігання та ремонту військової техніки (Муліно, Нижньогородська область)[4]
  • 7016 база зберігання та ремонту військової техніки (Майкоп, Адигея)[4]
  • 282 збройна ремонтна база (Воронезька область)[4]
  • 29 окрема залізнична бригада (Брянськ)[4]
  • 59 окрема бригада управління (Верхня Пишма, Свердловська область)[4]
  • 95 окрема бригада управління імені 50-річчя створення СРСР(Горелово, Санкт-Петербург)[4]
  • 31 інженерний полк[4]
  • Окрема дивізія внутрішніх військ МВС Росії імені Ф. Е. Дзержинського — постачала загороджувальні загони, зокрема, при проведенні наступальних операцій (на Дебальцівський плацдарм, тощо) та для каральних акцій проти бойовиків з числа військовослужбовців російської армії та найманців[4]

Командувачі[ред.ред. код]

На початку липня 2015 року видання Блумберг оприлюднило повідомлення СБУ[17] згідно з яким, до ситуації на Донбасі причетні Генерал-майор Олег Муссович Цеков, командир 200-ї окремої мотосрілецької Печенезької бригади, також відомий як Олег Турнов, командир другої бригади «народної міліції „ЛНР“»[18].

Генерал-майор Валерій Миколайович Солодчук, відомий як командувач першої армії сил «Новоросії» в Донецьку. Після повернення до Російської Федерації в 2015 році отримав посаду заступника командувача 5-ї армії (Усурійськ), Східний Військовий Округ ЗС РФ (Хабаровськ)[19].

Генерал-майор Сергій Кузовльов командує регулярними російськими силами спецоперацій в районі Луганська.

Генерал-майор Олексій Завізьон, координатор російських регулярних сил спецоперацій в донецькому регіоні.

Гурулєв Андрій Вікторович з осені 2014 року до кінця весни 2015-го командував 12-м Командуванням резерву ПВО ЗС РФ (Новочеркаськ, РФ). Згодом повернувся на посаду командувача 58-ї армії (Владикавказ) ПВО ЗС РФ (Ростов-на-Дону). За участь у війні проти України військовий злочинець отримав звання «генерал-лейтенант» (наказ президента РФ від 13.12.2014 року № 764), в березні 2016 року був нагороджений орденом «Мужності»[19].

Генерал-майор Зусько Михайло Степанович з літа й до кінця осені 2014 року керував «військами ДНР» того ж 12-го Командування резерву ЗС РФ (Новочеркаськ, РФ), що і Гурулєв. Після повернення до Росії в 2015 році призначений на посаду заступника командувача 49-ї армії (Ставрополь) ПВО ЗС РФ[19].

Крім того ідентифіковано Генера-майора Романа Олександровича Шадріна та полковника Анатолія Костянтиновича Баранкевича — колишнього «міністра оборони» в окупованій Російською Федерацією Південній Осетії, а тепер радник з бойової готовності в «ЛНР».

Також в зоні конфлікту тривалий час знаходився заступник командувача Сухопутними військами ЗС РФ генерал-полковник Олександр Лєнцов.

За даними Служби безпеки України до формування то організації бойових дій російських окупаційних військ на тимчасово окупованих територіях України причетні: Інші російські військові високопосадовці що брали участь у війні на сході України:[11]

  • Командувачі 1-го армійського корпусу «народного ополчення ДНР» (штаб в Донецьку):
  • Командувачі 2-го армійського корпусу «народного ополчення ДНР» (штаб в Луганську):
  • генерал-полковник Істраков Сергій Юрійович, заступник начальника ГШ ЗС РФ;[20] У 2013—2014 рр. виконував обов'язки Головнокомандувача Сухопутних військ ЗС РФ та безпосередньо відповідав за їх готовність до виконання завдань на території України в ході збройної агресії РФ проти України. На початку 2015 року призначений на посаду заступника начальника Генерального штабу ЗС РФ. Відповідає за координацію діяльності російських окупаційних війська на Донбасі[21].
  • генерал-лейтенант Теплінський Михайло Юрійович, начальник штабу Центру територіальних військ Центру територіальних військ (колишнє 12 командування резерву) Південного військового округу ЗС РФ[20][21].
  • полковник Бондарєв Дмитро Євгенович, колишній командир 51-го парашутно-десантного полку (Тула) 106-ї повітряно-десантної дивізії (Тула) Повітряно-десантних військ ЗС РФ. Під час війни був призначеним командиром 9-го окремого мотострілецького полку (Новоазовськ) 1 АК Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ.[22]
  • полковник Рузиньский Андрій Юрійович, під псевдонімом Нєфьодов служив командиром 2 окремої мотострілецької бригади 2 АК Центру територіальних військ Південного військового округу ЗС РФ. Попереднім місцем служби полковника Рузинського А. Ю. був контингент ЗС РФ на території Вірменії (м. Гюмрі). Перебуваючи на посаді командира 102 військової бази ЗС РФ (Гюмрі) Рузинський А. Ю. провокував загострення азербайджано-вірменського конфлікту, заявляв про необхідність силового вирішення Нагірно-Карабаського конфлікту та, зокрема, був особисто причетний до ситуації із розстрілом військовослужбовцями його частини вірменської родини[23].

Реакція[ред.ред. код]

Незалежні дослідники[ред.ред. код]

Згідно розслідування Bellingcat, до бойових дій на Донбасі були залучені десятки тисяч військових РФ. Оцінка відбувалась на основі серійних номерів бойових медалей, якими Російська Федерація нагороджувала своїх військовослужбовців у 2014—2016 роках. Так, в 2014—2015 роках кількість вручених медалей раптово і різко зросла в порівнянні з кількістю медалей, що вручалися до 2014 р. З 07.11.2014 по 18.02.2016 було вручено 4300 медалей «За бойові заслуги», що вказує на те, що в цей період російська армія брала активну участь в великих бойових діях.[24]

Російська опозиція[ред.ред. код]

Докладніше: Путін. Війна

Російський опозиціонер Борис Нємцов займався збором доказів того, що на боці сепаратистів в Україні воюють російські військові підрозділи. Він також інтерв'ював родичів солдатів, загиблих на сході України. Після його вбивства частину зібраних матеріалів було конфісковано російською поліцією. Матеріали доповіді були опубліковані соратниками Б. Нємцова 11 травня 2015 року під назвою «Путін. Війна».[25]

Відповідно до зібраних достовірних даних не менше 150 російських солдатів загинули в серпні 2014 року перед подіями біля Іловайська. Родичі загиблих військовослужбовців, як повідомляється в доповіді, отримали по 2 млн руб. і дали підписку про нерозголошення щодо обставин їхньої загибелі. Близько 70 російських солдатів (у тому числі не менше 17 десантників з Іваново), за твердженням Нємцова, загинули в січні-лютому 2015 року під Дебальцевим. Міноборони Росії обіцяло платити компенсації за смерть і каліцтва, попри звільнення. Однак, стверджується в доповіді, цю обіцянку виконано не було.[26]

«Усі ключові успіхи, військові успіхи сепаратистів були забезпечені частинами російської армії» — зазначено в доповіді. Масове вторгнення російської армії відбувалося в два етапи — перший у серпні 2014 року, коли було зупинено наступ української армії й створено умови для оточення під Іловайськом, друге — під час боїв за Дебальцеве взимку 2015 року.[27]

Російська влада[ред.ред. код]

Посадові особи Росії, зокрема президент Володимир Путін[28], міністр закордонних справ Сергій Лавров[29], міністр оборони Сергій Шойгу[30] неодноразово виступали із заявами, заперечуючи причетність Росії до злочинів на сході України.

« Ми чітко заявили, що ніякої участі російських військових немає, ніякої техніки ми не поставляємо туди. Звинувачення у тому, що туди йдуть колони з бронетехнікою звучали минулого тижня, позаминулого тижня. Все це було спростовано, спростовується й зараз. В цих звинуваченнях немає змісту.  »

Андрій Келін, постійний представник РФ при ОБСЄ, 28 серпня 2014 р.[31][32]

« Говорити про те, що Росія постачає зброю ополченцям, неправильно. [...] Звісно, Росія не веде ніякої війни. Політика Росії - не допустити розвитку подій по крайньому варіанту. Є, на жаль, такі сили, які намагаються зіштовхнути два народи, щоб почалася війна між Україною та Росією. Ми будемо робити все можливе, щоб не допустити такого розвитку. Жодних військових дій Російська Федерація не веде на Україні і не буде вести.  »

Анатолій Антонов, заступник Міністра оборони РФ, 30 серпня 2014 р.[33][34]

Наприкінці січня 2015 року С. Лавров продовжував заперечувати численні факти:

« Что касается потока войск и вооружений — мы это слышим многократно. Я всякий раз говорю: если вы это с такой уверенностью утверждаете, покажите нам факты. Нам факты никто предъявить не может или не хочет.  »

— С. Лавров, [35]

Голова Комітету Ради Федерації із закордонних справ Костянтин Косачев 21 березня 2015 року під час роботи Брюссельського форуму з цього приводу сказав: «Надайте нам докази! Міністр закордонних справ Росії направив офіційний запит міністру закордонних справ України — дайте нам будь-які деталі — імена, номери, будь-що, але до цього часу відповіді немає»[36]

Володимир Путін 16 квітня 2015 року під час «прямої лінії» в ефірі російського телебачення відповідаючи на запитання Ірини Хакамади про доповідь убитого опозиціонера Бориса Нємцова про війська РФ на Донбасі, у черговий раз заявив, що «Російських військ в Україні немає. Про це найкраще сказав начальник Генерального штабу української армії на зустрічі зі своїми іноземними колегами: „Ми не воюємо з російською армією“», — додав Путін.[37]

Коментуючи заяву В. Путіна від 16 квітня 2015 року, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив: «Це не правда те, що він казав. Є російські війська, є російські офіцери і є російська зброя та російське озброєння на території суверенної України. Кремль може стверджувати, що завгодно, і казати, що завгодно, але факти не приховати»[38]

Президент Росії В. Путін на прес-конференції 17-го грудня 2015 визнав, що росіяни присутні на Донбасі, але заперечував наявність там регулярних військ. «Ми ніколи не говорили, що там немає людей, які займаються там вирішенням певних питань військової сфери», — заявив Путін. «Але це не означає, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю», — сказав він. Як відомо, російський президент завжди відкидав будь-які звинувачення у військовій підтримці бойовиків на Донбасі. Відкидав навіть те, що на Донбасі були військові інструктори.[39]

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг з приводу виступу В. Путіна сказав: «Ми заявляли і заявлятимемо, що російські війська присутні на території України. Ми спираємося на наші власні розвідувальні дані, відкриті джерела, повідомлення у ЗМІ. Та й сам президент Путін підтвердив це на сьогоднішній (17 грудня) прес-конференції в Москві».[40]

Виноски[ред.ред. код]

  1. З відкритих джерел відомо, що Р-330Ж «Житель» перебуває на озброєнні 18-ї окремої мотострілецької бригади (18 ОМСБр, в/ч 27777, Калиновська, Республіка Чечня). Станції Р-330Ж були неодноразово помічені на захопленому російськими загарбниками Донбасі та фіксувалось їхнє застосування проти сил АТО:
    Військові РФ використовували станцію перешкод “Житель" у боях за Дебальцеве. Укрінформ. 22 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2016. 
    ВС РФ использовали станцию Р-330Ж в боях за Дебальцево. Снимки рабочего терминала. Inform Napalm. 22 квітня 2016. Процитовано 22 квітня 2016. 
  2. наказом Володимира Путіна від 18 серпня 2014 року 76-та дивізія отримала бойову нагороду: Орден Суворова
    Указ Президента Российской Федерации от 18.08.2014 г. № 571. О награждении орденом Суворова 76 гвардейской десантно-штурмовой Черниговской Краснознаменной дивизии. сайт Президента Росії. 
    76-й гвардейской десантно-штурмовой дивизии вручен орден Суворова. 1ТВ.РУ. 22 серпня 2014. 
  3. а б Підрозділи збройних сил Росії, 98 та 106 бригади, брали участь в так званому "параді 9 травня в Донецьку, і українська сторона має докази, заявив глава Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко. Російські військові брали участь у "параді 9 травня в Донецьку - Генштаб. Дзеркало Тижня. 18 травня 2015. 
    Подразделения ВС России участвовали в "параде" 9 мая в Донецке - Муженко. Новое Время. 18 травня 2015. 

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Україна, Віталій Червоненко ВВС. Хто воює на Сході: хронологія свідчень про російські війська. BBC Україна. Процитовано 2017-04-23. 
  2. «Від Курил до Мурманська: підрозділи з усіх частин Росії побували на Донбасі» - InformNapalm. (рос.) 24.11.2016, 22:17
  3. Волонтери створили масштабну базу даних про армію РФ на Донбасі
  4. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Igor Sutyagin (березень 2015). Russian Forces in Ukraine. Royal United Services Institute. 
  5. Оперативна інформація Інформаційно-аналітичного центру РНБОУ за 21 серпня + Карта - Рада національної безпеки і оборони України. www.rnbo.gov.ua. Процитовано 2016-07-27. 
  6. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав Інфографіка. Російські війська на території України. UACRISIS. 
  7. Разведка определила новые подразделения армии РФ в Донбассе. ЛІГА.Новости. 26.04.2016. 
  8. а б в г д е ж ИС: Россия продолжает перебрасывать свои войска на Донбасс и в приграничные районы (список подразделений). Информационное Сопротивление. 20 квітня 2015. 
  9. Снежное-2014: бронетехника 11-й инженерной бригады ВС РФ - Inform Napalm (ru-RU). 2016-06-17. Процитовано 2016-07-06. 
  10. Черговий російський. dn.depo.ua. Процитовано 2017-04-23. 
  11. а б В Адміністрації Президента представили незаперечні докази збройної агресії Росії проти України. UA Crisis Media Center. 31 серпня 2015. 
  12. а б Генштаб назвав частини російської армії, які перебувають на сході України. Ukraine Crisis Media Center. 17 квітня 2015. 
  13. Российские военные из 232 реактивной арт. бригады (вооружена "Ураганами") возле ДК Металлургов в Алчевске. Март 2015 : Askai on Twitter. Процитовано 2016-07-07. 
  14. "Пожежа в Бурятії" знищила танки 5-ї ОТБр ЗС РФ під Дебальцевим - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2015-08-27. Процитовано 2016-07-05. 
  15. «Бойові буряти російського світу»: 5 окрема танкова бригада ЗС РФ на Донбасі - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2016-01-12. Процитовано 2016-07-05. 
  16. В штабі АТО провели брифінг для іноземної преси з виїздом на передову (фото) - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 2015-08-14. Процитовано 2016-07-05. 
  17. Eli Lake та Josh Rogin (2 липня 2015). Ukraine Says Russian Generals Lead Separatists. Bloomberg. 
  18. У США оприлюднили прізвища 5 російських генералів, що курують бойовиків. Українська Правда. 2 липня 2015. 
  19. а б в Разведка выследила троих генералов РФ, командовавших боевиками. ЛIГА.Новости. 8 квітня 2016. Процитовано 8 квітня 2016. 
  20. а б Разведка назвала имена двоих высших чинов оккупанта в Донбассе. Ліга.НОВОСТИ. 26 листопада 2015. 
  21. а б Вищий командний склад Збройних сил Росії, особисто відповідальний за ведення бойових дій на території України. ГУР МО України. 
  22. У ГУР України ідентифікували ще одного військового командувача РФ у "ДНР". День. 7 січня 2016. 
  23. Щодо встановлення командира 2 окремої мотострілецької бригади 2 АК (Луганськ). ГУР МО України. 
  24. Bellingcat: в конфлікті на Донбасі були залучені десятки тисяч військових РФ
  25. Доповідь Нємцова: Путін. Війна // Українська правда. — 12.05.2015
  26. Оприлюднено головні тези доповіді Нємцова «Путін. Війна» // УНІАН. — 12.05.2015
  27. Усі ключові військові успіхи бойовиків в Україні забезпечила російська армія — доповідь Нємцова // УНІАН. — 12.05.2015
  28. Українські новини: Путін спростовує інформацію про причетність російських спецслужб до подій на сході України
  29. Взгляд: Лавров опроверг причастность России к событиям на юго-востоке Украины(рос.)
  30. Новости мира: Шойгу опровергает информацию о причастности спецназа РФ к событиям в Украине
  31. Постпред РФ при ОБСЕ: "Никакого участия российских военных на Украине нет". Процитовано 2016-07-02. 
  32. новостей, Независимое бюро. Независимое бюро новостей | Россия отрицает вторжение в Украину – «войск РФ там нет, технику не поставляем». nbnews.com.ua. Процитовано 2016-07-02. 
  33. Минобороны: никаких военных действий Россия на Украине не ведет. Процитовано 2016-07-02. 
  34. Минобороны рассказало об источниках получения оружия ополченцами. Процитовано 2016-07-02. 
  35. Лавров: Нам ніхто не може пред'явити фактів, що наші війська воюють в Україні. Українська правда. 21.01.2015
  36. Росія в Брюсселі просить надати докази присутності своїх військових в Україні УНІАН. 21.03.2015
  37. Путін вчергове заявив, що в Україні «немає російських військ» // Українська правда. — 15.04.2015
  38. Факти перебування російських військ та озброєння в Україні неможливо приховати — Пайєтт // УНІАН. — 17.04.2015
  39. Путін: Ми не говорили, що на Донбасі немає наших людей з військової сфери
  40. Путін підтвердив військову присутність в Україні // 5 канал. — 18.12.2015

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]