Список сезонів ЖФК «Легенда»
Список, наведений нижче, містить короткий опис усіх сезонів, зіграних українським жіночим футбольним клубом «Легенда» (Чернігів). У списку наведені статистичні показники з 1989 року, коли команда вперше увійшла до складу учасників чемпіонату СРСР, по сезон 2017/18, після якого «Легенда» припинила існування. Список містить дані про всі досягнення клубу, а також про найкращих бомбардирок і головних тренерів команди в кожному сезоні. Бомбардирка, відмічена жирним шрифтом, також ставала найкращою бомбардиркою ліги у відповідному сезоні[~ 1].
«Легенда» була заснована 1987 року зусиллями Михайла Ющенка, одного з перших організаторів професіонального жіночого футболу в Україні. До травня 1988 року команда мала назву СК «Полісся»[1]. Спершу «Легенда» брала участь у змаганнях Добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок України та Всесоюзному турнірі на приз тижневика «Співрозмовник», а 1989 року ввійшла до складу учасників Вищої ліги дебютного чемпіонату СРСР[2]. У 1989—1991 роках чернігівська команда взяла участь у всіх трьох розіграшах елітного дивізіону радянського чемпіонату, де посідала місця в середині турнірної таблиці[3]. 1992 року за підсумками першого сезону Вищої ліги чемпіонату України «Легенда» стала бронзовим призером. 1997 року команда вперше завоювала срібні медалі чемпіонату України й у наступних двох сезонах повторила цей результат[4].
У період із 2000 по 2002 рік «Легенда» тричі поспіль ставала чемпіоном України та двічі вигравала національний Кубок, оформивши 2 «золотих дубля»[5]. 2001 року в статусі чемпіона країни чернігівська команда взяла участь у першому в історії розіграші Кубку УЄФА серед жінок (нинішня Ліга чемпіонів). На груповому етапі, переможці якого виходили до 1/4 фіналу, «Легенда» посіла 2-ге місце у своїй групі, а відтак увійшла до числа 16 найкращих команд Європи. Цей результат, який у підсумку став найкращим для чернігівської команди у єврокубках, вона повторила в сезоні 2003/04[en][6]. Загалом «Легенда» виступала в Лізі чемпіонів 5 разів.
У сезоні 2005 року «Легенда» здобула свій третій «золотий дубль» та стала бронзовим призером Відкритого Кубка Італії — неофіційного жіночого аналога Ліги Європи УЄФА[7][8]. Сезон 2006 року виявився менш вдалим на внутрішній арені («срібло» чемпіонату та фінал Кубка), проте команда яскраво виступила на міжнародному рівні, здобувши у фіналі Відкритого Кубка Італії перемогу над російською «Ладою»[en]. Це досягнення залишається найвизначнішим успіхом жіночого клубного футболу України[9][8].
2009 року «Легенда» вчетверте оформила «золотий дубль», а в сезоні 2010 року востаннє здобула чемпіонський титул[10]. Потому команда зазвичай ставала срібним або бронзовим призером чемпіонату та регулярно виходила у фінал національного Кубка. Загалом у своїй історії «Легенда» 18 разів брала участь у фіналах Кубка України, проте виграла лише 4 з них[4][11]. За підсумками сезону 2017/18 «Легенда» посіла 3-тє місце в чемпіонаті України, однак через фінансові проблеми припинила існування. На той час це був єдиний український жіночий футбольний клуб, що безперервно виступав у регулярних змаганнях починаючи з першого розіграшу чемпіонату СРСР 1989 року[12].
«Легенда» — найкращий жіночий футбольний клуб України за підсумками перших двох десятиліть після відновлення незалежності та один із найтитулованіших клубів у історії жіночого футболу України[13]. Загалом «Легенда» здобула 6 чемпіонських титулів, 4 національні Кубки, 2 «золота» Зимової першості України та Відкритий Кубок Італії.
Умовні позначення та скорочення:
|
|
Чемпіон / Володар | Віце-чемпіон / Фіналіст | Бронзовий призер |
Сезон | Ліга | Кубок СРСР | Найкраща бомбардирка[~ 2] | Головний тренер | Пр. | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дивізіон | Місце | І | В | Н | П | ЗМ | ПМ | О | Ім'я | |||||
1989 | Вища ліга[~ 3] 2 зона |
5 з 10 | 18 | 9 | 2 | 7 | 21 | 18 | 20[~ 4] | — | → Віра Кобилецька | 14 | → Михайло Ющенко | [15] |
Турнір за 13 місце | 16 з 30 | 4 | 0 | 3 | 1 | 2 | 3 | 3 | ||||||
1990 | Вища ліга 1 зона |
7 з 12 | 22 | 8 | 8 | 6 | 29 | 17 | 24 | — | 8 | [16] | ||
Стиковий матч за 13 місце | 13 з 24 | 1 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | — | ||||||
1991 | Вища ліга 1 зона |
6 з 12 | 22 | 8 | 6 | 8 | 22 | 11 | 22 | 1/4 | 6 | [17] |
Сезон | Ліга | Кубок України | Зимові турніри | Європейські турніри | Від. | Найкраща бомбардирка[~ 2] | Головний тренер | Пр. | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дивізіон | Місце | І | В | Н | П | ЗМ | ПМ | О | Ім'я | ||||||||
1992 | Вища ліга | 3 з 10 | 18 | 8 | 5 | 5 | 26 | 21 | 21[~ 4] | 1/4 | — | — | Надія Міщенко Тетяна Нестерчук |
5 | Михайло Ющенко | [18] | |
1993 | Вища ліга | 4 з 13 | 24 | 13 | 5 | 6 | 28 | 15 | 31 | 1/4 | — | — | Наталія Зінченко | 9 | [19] | ||
1994 | Вища ліга | 6 з 11 | 20 | 9 | 3 | 8 | 41 | 23 | 21 | 1/4 | — | — | 18 | [20] | |||
1995 | Вища ліга | 4 з 9 | 16 | 8 | 2 | 6 | 23 | 16 | 26[~ 5] | 1/8 | — | — | Надія Міщенко | 9 | [21] | ||
1996 | Вища ліга | 5 з 6 | 10 | 2 | 1 | 7 | 5 | 13 | 7 | 1/2 | — | — | 430 | Наталія Ігнатович Параскевія Красножон Людмила Пекур Людмила Корнієць |
1 | [22] | |
1997 | Вища ліга | 2 з 5 | 16 | 11 | 2 | 3 | 26 | 9 | 35 | 1/2 | — | — | 294 | Людмила Пекур | 8 | Михайло Ющенко та Микола Литвин |
[23] |
1998 | Вища ліга | 2 з 4 | 18 | 10 | 3 | 5 | 43 | 12 | 33 | Фінал | — | — | 179 | 11 | Михайло Ющенко | [24] | |
1999 | Вища ліга | 2 з 4 | 12 | 8 | 1 | 3 | 31 | 6 | 25 | Фінал | — | — | Віра Кобилецька | 11 | Сергій Умен | [25] | |
2000 | Вища ліга Група «А» |
1 з 4 | 3 | 3 | 0 | 0 | 16 | 0 | 9 | — | — | — | 300 | Алла Лишафай | 5 | [26] | |
Фінальний турнір | 1 з 8 | 2 | 2 | 0 | 0 | 6 | 2 | 6 | |||||||||
2001 | Вища ліга Західна зона |
1 з 4 | 6 | 6 | 0 | 0 | 41 | 0 | 18 | Володар | — | Кубок УЄФА[~ 6] Груповий етап |
158 | Галина Іванова | 17 | [28] | |
Фінальний турнір | 1—2 з 8 | 3 | 2 | 1 | 0 | 13 | 2 | 7 | |||||||||
Золотий матч | 1 з 8 | 1 | 1 | 0 | 0 | 5 | 0 | — | |||||||||
2002 | Вища ліга Група «Б» |
1 з 4 | 6 | 6 | 0 | 0 | 27 | 1 | 18 | Володар | — | Клуб не допустили до участі[~ 7] | 750 | Галина Іванова Олена Ходирєва |
7 | Микола Литвин | [29] |
Фінальний турнір | 1 з 8 | 4 | 3 | 0 | 1 | 8 | 4 | 9 | |||||||||
2003 | Вища ліга Група «Б» |
1 з 5 | 4 | 4 | 0 | 0 | 36 | 0 | 12 | Фінал | — | Кубок УЄФА Груповий етап |
371 | Дарина Апанащенко | 16 | [30] | |
Фінальний турнір | 2 з 10 | 12 | 9 | 2 | 1 | 58 | 3 | 29 | |||||||||
2004 | Вища ліга | 2 з 9 | 16 | 13 | 1 | 2 | 52 | 6 | 40 | Фінал | — | Відкритий Кубок Італії Груповий етап |
138 | Олена Ходирєва | 12 | Сергій Умен | [31] |
2005 | Вища ліга | 1 з 9 | 16 | 15 | 1 | 0 | 106 | 6 | 46 | Володар | ЗПУ — Чемпіон | Відкритий Кубок Італії 3 місце |
127 | Юлія Корнієвець | 34 | [32] | |
2006 | Вища ліга Попередній етап |
1 з 10 | 18 | 16 | 1 | 1 | 51 | 6 | 49 | Фінал | ЗПУ — 2 місце | Кубок УЄФА Груповий етап |
1285 | Юлія Корнієвець | 13 | [33] | |
Фінальний етап[~ 8] | 2 з 10 | 12 | 6 | 2 | 4 | 13 | 10 | 20 | Відкритий Кубок Італії Володар | ||||||||
2007 | Вища ліга Попередній етап |
2 з 8 | 14 | 10 | 3 | 1 | 30 | 9 | 33 | Фінал | 255 | Наталія Жданова | 9 | Володимир Жилін Валерій Третьяков (в.о.) |
[34] | ||
Фінальний етап[~ 9] | 3 з 8 | 12 | 5 | 3 | 4 | 16 | 16 | 18 | |||||||||
2008 | Вища ліга Попередній етап |
2 з 9 | 16 | 12 | 1 | 3 | 55 | 11 | 37 | Фінал | ЗПУ — 2 місце | 327 | Юлія Корнієвець | 18 | Сергій Сапронов | [35] | |
Фінальний етап[~ 10] | 2 з 9 | 16 | 10 | 2 | 4 | 25 | 15 | 32 | |||||||||
2009 | Вища ліга | 1 з 7 | 12 | 11 | 0 | 1 | 43 | 3 | 33 | Володар | — | 408 | 9 | [36] | |||
2010 | Вища ліга | 1 з 8 | 14 | 11 | 2 | 1 | 70 | 6 | 35 | Фінал | — | Ліга чемпіонів 1/16 |
294 | Оксана Яковишин | 15 | [37] | |
2011 | Вища ліга | 2 з 8 | 14 | 11 | 1 | 2 | 63 | 4 | 34 | Фінал | — | Ліга чемпіонів Кваліфікаційний раунд |
257 | Юлія Корнієвець | 18 | [38] | |
2012 | Вища ліга | 4 з 8 | 14 | 7 | 1 | 6 | 42 | 14 | 22 | 1/4 | — | 214 | Таміла Хімич | 10 | Сергій Сапронов Володимир Кулик |
[39] | |
2013 | Вища ліга | 2 з 8 | 14 | 9 | 2 | 3 | 38 | 17 | 29 | Фінал | ЗПУ — Чемпіон | 214 | 8 | Володимир Кулик | [40] | ||
2014 | Вища ліга | 3 з 7 | 12 | 7 | 0 | 5 | 31 | 13 | 18[~ 11] | Фінал | 217 | Ліана Бочковська Таміла Хімич Тетяна Рижова |
5 | Сергій Сапронов Юрій Грузнов (в.о.) |
[41] | ||
2015 | Вища ліга | 2 з 8 | 14 | 12 | 0 | 2 | 58 | 6 | 36 | Фінал | ЗПУ — 4 місце ЗКУ — 5 місце |
198 | Марія Михайлюк | 11 | Володимир Кулик | [42] | |
2016 | Вища ліга | 3 з 7 | 12 | 8 | 1 | 3 | 45 | 15 | 25 | Фінал | ЗПУ — 4 місце | 214 | Таміла Хімич | 16 | [43] | ||
2017 | Вища ліга | 3 з 9 | 8 | 5 | 2 | 1 | 25 | 8 | 17 | — | ЗПУ — 4 місце | 200 | Людмила Шматко | 7 | [44] | ||
2017/18 | Вища ліга | 3 з 10 | 18 | 11 | 2 | 5 | 51 | 26 | 35 | Фінал | ЗПУ — 2 місце | 177 | Марія Михайлюк | 18 | [45] |
- Коментарі
- ↑ Інформація про найкращих бомбардирок Вищої ліги в сезонах 1994—1995 та 1999 відсутня й потребує уточнення.
- ↑ а б Враховуються тільки голи в чемпіонаті.
- ↑ 1989 року відбувся розіграш чемпіонату Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок (ВДФСТП), що фактично був першим чемпіонатом СРСР серед жінок, проте через небажання Держкомспорту СРСР брати на себе зайве навантаження турнір організувала Федерація футболу профспілок СРСР.
- ↑ а б У сезонах 1989—1994 за перемогу нараховувалося 2 очки, за нічию — 1.
- ↑ Починаючи з сезону 1995 за перемогу нараховуються 3 очки, за нічию — 1.
- ↑ Єдиний визнаний УЄФА єврокубок серед жіночих команд у перших розіграшах мав назву «Кубок УЄФА», з сезону 2009/10 — «Ліга чемпіонів»[27].
- ↑ Попри перемогу в чемпіонаті України 2001, «Легенду» не допустили до участі в Кубку УЄФА через відмову клубу сплатити внесок у розмірі 15 000 швейцарських франків на вимогу віце-президента ФФУ Сергія Стороженка. Інформацію про необхідність сплати клубами будь-яких внесків за участь у турнірі згодом спростувала УЄФА. У підсумку розіграш Кубка УЄФА серед жінок у сезоні 2002/03[en] відбувся без представника України.
Попри це, 13 футболісток чернігівської команди того сезону зіграли у єврокубках на умовах короткострокової оренди за азербайджанський «Гемрюкчу», з яким вони посіли 3-тє місце у груповому турнірі Кубка УЄФА. - ↑ За підсумками попереднього етапу 4 найкращі команди розіграли чемпіонський титул. Підсумковий результат визначався на основі матчів четвірки найкращих між собою на обох етапах чемпіонату. Безпосередньо на фінальному етапі «Легенда» зіграла 6 матчів, у яких здобула 7 очок (2 перемоги, 1 нічия та 3 поразки, 5 забитих м'ячів і 7 — пропущених).
- ↑ За підсумками попереднього етапу 4 найкращі команди розіграли чемпіонський титул. Підсумковий результат визначався на основі матчів четвірки найкращих між собою на обох етапах чемпіонату. Безпосередньо на фінальному етапі «Легенда» зіграла 6 матчів, у яких здобула 7 очок (2 перемоги, 1 нічия та 3 поразки, 9 забитих м'ячів і 12 — пропущених).
- ↑ За підсумками попереднього етапу 5 найкращих команд розіграли чемпіонський титул. Підсумковий результат визначався на основі матчів п'ятірки найкращих між собою на обох етапах чемпіонату. Безпосередньо на фінальному етапі «Легенда» зіграла 8 матчів, у яких здобула 16 очок (5 перемог, 1 нічия та 2 поразки, 12 забитих м'ячів і 7 — пропущених).
- ↑ З команди знято 3 очки за неявку на виїзний матч проти маріупольської «Іллічівки». На підсумкове місце «Легенди» в турнірній таблиці це не вплинуло.
- Джерела
- ↑ Волощук, 2020, с. 18—19.
- ↑ Волощук, 2020, с. 19—24.
- ↑ Волощук, 2020, с. 26—28, 34—35, 42—45.
- ↑ а б Волощук, 2020, с. 394.
- ↑ Волощук, 2020, с. 139—143, 394.
- ↑ Волощук, 2020, с. 136—139, 394.
- ↑ Волощук, 2020, с. 172—173, 183—189.
- ↑ а б «Легенда» (Чернігів): від камвольно-суконного комбінату — до легенди. Footboom.com. 11 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 лютого 2023. Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Волощук, 2020, с. 197—202, 394.
- ↑ Волощук, 2020, с. 236, 252.
- ↑ Кубок України з футболу серед жінок. Історія володарів Кубка. Всеукраїнська Асоціація жіночого футболу. 28 листопада 2022. Процитовано 9 березня 2023.
- ↑ Волощук, 2020, с. 3, 331, 343—345.
- ↑ Муха В. А. Взгляд через шесть десятилетий : [рос.]. — К. : Конви принт, 2021. — С. 530—531. — 552 с. — 300 екз. — ISBN 978-617-7724-79-6.
- ↑ За даними протоколів на сайті «Жіночий футбол України» та книги Олександра Волощука.
- ↑ Волощук, 2020, с. 23—29.
- ↑ Волощук, 2020, с. 28—37.
- ↑ Волощук, 2020, с. 38—45.
- ↑ Волощук, 2020, с. 46—56.
- ↑ Волощук, 2020, с. 57—65.
- ↑ Волощук, 2020, с. 66—77.
- ↑ Волощук, 2020, с. 78—85.
- ↑ Волощук, 2020, с. 86—93.
- ↑ Волощук, 2020, с. 94—102.
- ↑ Волощук, 2020, с. 103—110.
- ↑ Волощук, 2020, с. 111—123.
- ↑ Волощук, 2020, с. 124—130.
- ↑ Волощук, 2020, с. 131—139, 148, 258.
- ↑ Волощук, 2020, с. 131—142.
- ↑ Волощук, 2020, с. 143—156.
- ↑ Волощук, 2020, с. 157—170.
- ↑ Волощук, 2020, с. 171—182.
- ↑ Волощук, 2020, с. 183—196.
- ↑ Волощук, 2020, с. 197—214.
- ↑ Волощук, 2020, с. 215—223.
- ↑ Волощук, 2020, с. 224—235.
- ↑ Волощук, 2020, с. 236—251.
- ↑ Волощук, 2020, с. 252—266.
- ↑ Волощук, 2020, с. 267—279.
- ↑ Волощук, 2020, с. 280—289.
- ↑ Волощук, 2020, с. 290—298.
- ↑ Волощук, 2020, с. 299—307.
- ↑ Волощук, 2020, с. 308—316.
- ↑ Волощук, 2020, с. 317—325.
- ↑ Волощук, 2020, с. 326—330.
- ↑ Волощук, 2020, с. 331—342.
- Волощук О. М. «Легенда» молодости нашей : [рос.]. — Чернигов : Десна Полиграф, 2020. — 416 с. — 250 екз. — ISBN 978-617-7833-49-8.
- Переможці та призери чемпіонату України серед жінок. Всеукраїнська Асоціація жіночого футболу.
- Володарі та фіналісти Кубка України серед жінок. Всеукраїнська Асоціація жіночого футболу.
- Список чемпіонів України серед жінок (англ.). RSSSF.
- Список фіналів Кубка України серед жінок (англ.). RSSSF.
- Статистика сезонів всеукраїнських турнірів серед жінок на сайті «Жіночий футбол України» (рос.).
- Досягнення «Легенди» на сайті «Жіночий футбол України» (рос.).
Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії. |