Список ссавців Фолклендських островів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ссавці Фолклендських островів
Falkland Islands topographic map-en.svg
Фолклендські острови
Біорегіон
Біогеографічний екорегіон Неотропіка
Екозона Неотропіка
Біом степ, континентальний шельф, континентальний схил
Місцевість
Континент архіпелаг Фолклендські острови
Акваторія Атлантичний океан
Країна Велика Британія
Фауна більшого обсягу
За систематикою ссавці, фауна Фолклендських островів
За екологією морська фауна, суходільна фауна
За біогеографією теріофауна Південної Америки, теріофауна Атлантики
Геологічний вік сучасність
Особливості
Видовий обсяг 33
Типові риси Globicephala melas, Lagenorhynchus australis
Чужорідні види Felis silvestris catus, Lama guanicoe, Lepus europaeus, Mus musculus, Oryctolagus cuniculus, Pseudalopex griseus, Rangifer tarandus, Rattus norvegicus, Rattus rattus

Список ссавців Фолклендських островів містить перелік 33 видів ссавців, у тому числі 9 — чужорідних. Список створено згідно з МСОП і «Доповіддю про стан навколишнього середовища 2008», підготовленою Урядом Фолклендських островів і благодійною організацією «Falklands Conservation». Список налічує 6 видів ряду Хижі (Carnivora), 22 — ряду Cetartiodactyla, 2 види Зайцеподібних (Lagomorpha) і 3 види Гризунів (Rodentia). Усі сучасні наземні хижі, парнокопиті, зайцеподібні та гризуни є чужорідними тваринами. У перелік не включено забрідлих і свійських ссавців, однак основні види названо в розділі «Особливості теріофауни».

Особливості теріофауни[ред.ред. код]

Фолклендські острови лежать між 51° і 53° південної широти в південно-західній Атлантиці приблизно за 480 км від Аргентини. Є два великі острови, Східний і Західний Фолкленди й кілька сотень малих загальною площею 12 173 км². Острови утворені шарами породи, що піднялися внаслідок руху тектонічних плит у палеозойську та мезозойську епохи. Найвища точка на островах, гора Усборн заввишки 705 метрів. Окрім скель є багато малих ставків і озер на островах і три основні річки. Клімат вітряний, помірний океанічний із 450—600 мм опадів на рік. Острови мають досить вузький діапазон температур від 19 °C в січні до 2 °C в липні[1].

На Фолклендських островах немає місцевих видів дерев, але є щільні групи Poa flabellata, які часто сягають 2-метрової висоти, забезпечуючи місця гніздування для 30 видів птахів і даючи притулок морським левам і морським слонам. Прибережні води є домівкою для багатьох видів китів та дельфінів, тюленів та морських левів[2]. Велика частина тварин та рослин Фолклендських островів пов'язана з Патагонією[3].

Забрідлими для Фолклендських островів є Lagenorhynchus obscurus, Tursiops truncatus, Berardius arnuxii[4][5]. Один зразок Tadarida brasiliensis був знайдений муміфікованим у 1985 році; інший знайдений живим у 1998 р. Скоріш за все їх занесло вітром з континенту або завезено випадково на транспорті морем чи повітрям[6]. На Фолклендських островах, до 1980-х років, худобу випасали сезонно на більшій частині земель, включно з малими островами. Однак тепер завдяки низьким цінам на вовну та м'ясо малі острови та окремі ділянки сільськогосподарських угідь не залучені до випасу. На Фолклендських островах утримують близько 530 000 овець, 6000 великої рогатої худоби; 500 голів кіз і 170 свиней[7].

Основним природоохоронним законом Фолклендських островів є «Закон про збереження дикої природи 1999» (англ. Conservation of Wildlife and Nature Bill 1999). Він регулює охорону диких птахів, захист диких тварин, охорону диких рослин, контроль за введенням нових видів, ліцензійну систему для наукової роботи та збирання яєць певних птахів, а також визначення національних заповідників[8].

Природоохоронні статуси[ред.ред. код]

Із зазначених у таблиці видів, 1 — вимерлий, 3 перебувають під загрозою вимирання, 2 є уразливими, 1 близький до загрозливого стану.

Для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП використані такі позначення:

EX Extinct Вимерлий
EN Endangered Види під загрозою вимирання
VU Vulnerable Уразливі види
NT Near Threatened Види, близькі до загрозливого стану
LC Least Concern Найменший ризик
DD Data Deficient Даних недостатньо

Список[ред.ред. код]

Українська назва Латинська назва Особливості поширення Статус МСОП Зображення
Ряд: Carnivora
Родина: Canidae
Фолклендський вовк Dusicyon australis
Kerr, 1792
Винищений людьми ендемік Фолклендських островів. Останній фолклендський вовк, як вважають, був убитий у 1876 році в Шалоу-Бей, на Західному Фолкленді[9]. EX FalklandIslandFox2.jpg
Зорро сірий Pseudalopex griseus
Gray, 1837
Введений на Фолклендські острови в 1930-х роках. Цей вид проживає на островах Бівер, Стаатс, Спліт, Ведделлі й Чайний, що на західному краю Фолклендського архіпелагу, і на Річковому острові на північ від узбережжя Західного Фолкленда[10]. LC Zorrito Chile.JPG
Родина: Felidae
Кіт свійський Felis silvestris catus
(Linnaeus, 1758)
Адвентивний ссавець. Felis silvestris catus живе дико на Західному і Східному Фолкленді, а також на деяких островах, як-от Нью-Айленд, Кеппель, Пеббл, Сондерс, Ведделл, Великий. Коти були знищені у 1980-1990-х роках на Бівері, Блейкері, Вест Пойнті та островах Сувайла[11]. LC A Hidden Cat in Bush.jpg
Родина: Otariidae
Котик південний Arctocephalus australis
Zimmermann 1783
Як відомо, він плодиться на 15 ділянках на Фолклендських островах, вибираючи скелясті прибережні смуги й скелі, що мають рифи з морськими водоростями й Poa flabellata на узбережжі. На Фолклендських островах не було жодного цільового обрахунку чисельності котика; за оцінками популяція становить понад 10 000 дорослих особин. Обстеження 1998—2000 років показали, що вид поширений у всіх регіонах, на всіх глибинах та на різних відстанях від суходолу, але найчастіше реєструється на узбережжі та в зимові місяці[12]. LC Furseals1.jpg
Отарія жовтава Otaria flavescens
Shaw 1800
На Фолклендських островах мешкає не більше ніж 5 % загального населення Otaria flavescens з досить невеликими колоніями на сотнях ділянок, переважно на віддалених піщаних пляжах із прилеглими Poa flabellata. Otaria flavescens на Фолклендських островах мають низьку генетичну різноманітність у порівнянні з аргентинською популяцією, що свідчить про те, що поточні колонії походять від небагатьох членів-засновників. Чисельність Otaria flavescens на Фолклендських островах становить приблизно 7077 особин, а щорічний темп приросту в 1995—2003 роках склав 3,8 %[13]. LC Male southern sea lion.jpg
Родина: Phocidae
Морський слон південний Mirounga leonina
Linnaeus 1758
Фолклендські острови мають лише дуже невеликий відсоток загальної популяції Mirounga leonina. На цих тварин полювали заради високоякісного жиру в 19 столітті, що призвело до майже повного винищення на Фолклендських островах до 1871 року. Відтоді популяція Фолклендських островів повільно відновилася. Для розмноження Mirounga leonina обирають слабко похилі піщані пляжі, що мають мілководдя[14]. LC Mirounga leonina male.JPG
Ряд: Cetartiodactyla
Родина: Balaenidae
Кит південний Eubalaena australis
Desmoulins, 1822
Це був один з основних видів китів, на який полювали ранні китобої, тому він майже вимер до 1937 року. Проте систематичні спостереження показують, що популяція Eubalaena australis може зростати навколо Фолклендських островів, причому є рідкісні записи в прибережних водах, замкнутих бухтах та гаванях[15]. LC Southern right whale6.jpg
Родина: Balaenopteridae
Сейвал Balaenoptera borealis
Lesson, 1828
Ці кити минають Фолклендські острови, мігруючи. Balaenoptera borealis були зафіксовані 31 раз по 1–3 особині під час обстежень 1998—2000 років, найчастіше між листопадом та квітнем на патагонському шельфі та мілководді на схід від Фолклендських островів[16]. EN Balaenoptera borealis 3.jpg
Смугач блакитний Balaenoptera musculus
Linnaeus, 1758
Історично вид регулярно спостерігали на Фолклендських островах під час міграції на північ на зиму, але нині це трапляється дуже рідко[16]. EN Bluewhale877.jpg
Фінвал Balaenoptera physalus
Linnaeus, 1758
Фінвал в минулому був звичайним, коли мігрував від узбережжя Бразилії до літніх кормових угідь в Антарктиці. Однак, оскільки це був один з основних видів, на який полювали з китобійного пункту на Новому острові, зараз Balaenoptera physalus не часто помічають у водах Фолклендських островів. Під час обстежень 1998—2000 років було 27 випадків спостереження Balaenoptera physalus поодинці й у групах до 12 осіб, найчастіше у водах глибиною понад 200 м на континентальному схилі[16]. EN LMazzuca Fin Whale.jpg
Горбач Megaptera novaeangliae
Borowski, 1781
Megaptera novaeangliae нечасто фіксують у водах Фолклендських островів, але вид, мабуть, був поширенішим у докитобійний період. Семеро горбачів бачили під час обстежень 1998—2000 років у водах патагонського шельфу між жовтнем і березнем[15]. LC Humpback Whale underwater shot.jpg
Родина: Camelidae
Гуанако Lama guanicoe
(P.L.S. Müller, 1776)
Введений у 1860-х і 1930-х роках, але закріпилася одна популяція цих тварин на острові Стаат на західному краю Фолклендського архіпелагу. Розрахункова чисельність становить близько 400 тварин (Franklin and Grigione 2005). Виявлено різницю між тваринами в популяціях гуанако на острові Стаат і в Чилі — менші розміри острівних тварин, меншу вагу новонароджених і більшу частоту передчасних пологів та народження дефектних тварин[10]. LC Guanaco 09.24.jpg
Родина: Cervidae
Олень північний Rangifer tarandus
(Linnaeus, 1758)
Дві окремі програми завезення північного оленя з Південної Джорджії призвели до утворення популяцій з 1 Rangifer tarandus на Стенлі, 9 кастрованих самців на острові Ведделл, стада в 16 голів у районі мису Мередит (Західний Фолкленд) та 98 тварин на острові Бівер (Department of Agriculture Farming Statistics 2006/07)[17]. VU Caribou.jpg
Родина: Delphinidae
Головорил Комерсона Cephalorhynchus commersonii
Lacépède, 1804
На Фолклендських островах Cephalorhynchus commersonii порівняно часто трапляються в прибережних водах упродовж усього року, особливо в захищених водах глибиною менш як 100 м, таких як бухти, гавані, гирла рік. Майже всі записи огляду 1998—2000 років зроблені у межах 10 км від берега, і жоден запис не був зроблений далі, ніж за 25 км від берега[18]. DD Commdolph01.jpg
Гринда звичайна Globicephala melas
Traill, 1809
На Фолклендських островах Globicephala melas був одним з найбільш часто реєстрованих видів китоподібних під час огляду 1998—2000 років. Гринд часто спостерігають разом з іншими видами китоподібних, а також одинадцятьма видами морських птахів. Має схильність викидатися на берег[19]. DD LF Pilot Whale Goban Spur.jpg
Глекорил південний Lagenorhynchus australis
Peale, 1848
Тримається в прибережних водах. На Фолклендських островах Lagenorhynchus australis найчисельніший і найчастіше спостерігається з-поміж китоподібних, бо дуже допитливий і підходить до суден. Загалом 864 спостереження з 2617 тваринами у групах від одного до 15 тварин, було зафіксовано під час обстежень 1998—2000 років. Сезонність у розподілі чи чисельності не виявлені. На Фолклендських островах вид обмежується шельфовими водами на глибинах менш як 200 м[20]. DD Lagenorhynchus australis.jpg
Глекорил хрестоносець Lagenorhynchus cruciger
Quoy & Gaimard, 1824
У водах Фолклендських островів його часто спостерігали під час обстежень 1998—2000 років. на континентальному схилі та океанічних водах понад 200 м завглибшки окремо та в зграях до 50 тварин, особливо в період з вересня по березень. Насторожений, не підходить до суден[20]. LC Hourglas dolphin.jpg
Гладкий дельфін південний Lissodelphis peronii
Lacépède, 1804
Рідкісний. Був помічений під час обстежень 1998—2000 років нечасто, але у великих зграях (понад 50–100 особин) зі звичайними гриндами в глибоких океанічних водах на схід від Фолклендських островів[18]. DD Anim0796 - Flickr - NOAA Photo Library.jpg
Косатка Orcinus orca
Linnaeus 1758
Упродовж літніх місяців на Фолклендських островах, коли пінгвіни та ластоногі розмножуються, косатки дуже помітні в прибережних водах і, схоже, є щонайменше одна зграя, яка постійно проживає на південному сході архіпелагу між мисом Мередит, островом Морського Лева й островом Боачкен[21]. DD Killerwhales jumping.jpg
Родина: Cetotheriidae
Каперея мала Caperea marginata
Gray, 1846
Рідкісний[22]. DD Caperea marginata 3.jpg
Родина: Phocoenidae
Фоцена окулярна Phocoena dioptrica
Lahille, 1912
Phocoena dioptrica не зафіксована під час останнього обстеження 1998—2000 років, але вид може рідкісно бути присутнім на Фолклендських островах, оскільки в Тьєрра-дель-Фуего він був записаний в основному за викидами на берег і його рідко бачили в морі[23]. DD
Родина: Physeteridae
Кашалот Physeter macrocephalus
Linnaeus, 1758
У водах Фолклендів, швидше за все, спостерігають самців цього виду, оскільки самиці та їхнє потомство здебільшого не ризикують забиратися так далеко на південь. Під час досліджень 1998—2000 років виявлено 28 особин при 21 випадку спостереження впродовж усього року, особливо у водах, що перевищують 200 м глибини[15]. VU Mother and baby sperm whale.jpg
Родина: Ziphiidae
Пляшконіс плосколобий Hyperoodon planifrons
Flower, 1882
Під час досліджень 1998—2000 років 18 разів спостерігали 34 тварини у період з вересня по лютий у глибоких океанічних водах Східного Фолкленда[24]. LC
Ременезуб новозеландський Mesoplodon bowdoini
Andrews, 1908
Мало видів Ziphiidae можуть бути надійно ідентифіковані у морі, тому неможливо точно визначити статус популяції будь-якого виду, хоча записи викидів на берег дозволяють припустити, що Mesoplodon grayi та Mesoplodon layardii частіше трапляються на Фолклендських островах, ніж Mesoplodon bowdoini та Mesoplodon hectori. Mesoplodon bowdoini не спостерігали на Фолклендах до 1987 року, що може відбивати зміни в температурному режимі й доступності здобичі[24][4]. DD
Ременезуб Грея Mesoplodon grayi
Von Haast, 1876
Мало видів Ziphiidae можуть бути надійно ідентифіковані у морі, тому неможливо точно визначити статус популяції будь-якого виду, хоча записи викидів на берег дозволяють припустити, що Mesoplodon grayi та Mesoplodon layardii частіше трапляються на Фолклендських островах, ніж Mesoplodon bowdoini та Mesoplodon hectori. Mesoplodon grayi не спостерігали на Фолклендах до 1981 року, що може відбивати зміни в температурному режимі й доступності здобичі[24][4]. DD
Ременезуб Гектора Mesoplodon hectori
Gray, 1871
Мало видів Ziphiidae можуть бути надійно ідентифіковані у морі, тому неможливо точно визначити статус популяції будь-якого виду, хоча записи викидів на берег дозволяють припустити, що Mesoplodon grayi та Mesoplodon layardii частіше трапляються на Фолклендських островах, ніж Mesoplodon bowdoini та Mesoplodon hectori[24][4]. DD
Ременезуб Леярда Mesoplodon layardii
Gray, 1865
Мало видів Ziphiidae можуть бути надійно ідентифіковані у морі, тому неможливо точно визначити статус популяції будь-якого виду, хоча записи викидів на берег дозволяють припустити, що Mesoplodon grayi та Mesoplodon layardii частіше трапляються на Фолклендських островах, ніж Mesoplodon bowdoini та Mesoplodon hectori[24][4]. DD
Дзьоборил Ziphius cavirostris
Cuvier, 1823
Зафіксовано кілька викидів на берег[24][4]. LC Wal Cuviera.jpg
Ряд: Lagomorpha
Родина: Leporidae
Заєць сірий Lepus europaeus
Pallas, 1778
Трапляється на Східному Фолкленді[17]. LC Feldhase.jpg
Кріль європейський Oryctolagus cuniculus
Linnaeus, 1758
Мешкає розсіяно на східному та західному Фолкленді, а також на островах Пеббл, Сондерс, Бенсе та Вест-Тіссен. Кролів, схоже, завезли французи до 1765 року[25]. NT Oryctolagus-cuniculus-and-carrot.png
Ряд: Rodentia
Родина: Muridae
Миша хатня Mus musculus
Linnaeus, 1758
Поширення Mus musculus на Фолклендських островах погано вивчене, але вони широко розповсюджені[26]. Миші завезені на Фолклендські острови, можливо, французькими колоністами в 1764 році. Вони мешкають поблизу людських поселень на Східному й Західному Фолклендах і деяких більш віддалених островах, включно зі Стіпл Джейсон[27]. LC House mouse.jpg
Пацюк сірий Rattus norvegicus
(Berkenhout, 1769)
Завезений людьми[28]. Раціон сірих пацюків на Фолклендських островах мало досліджений. На острові Бенсе початкові результати свідчать про те, що цей вид харчується здебільшого насінням, тоді як фекалії, зібрані з островів Арки та інших островів, складаються переважно з прибережних ракоподібних, а не рослинних залишків[26]. LC Rattus norvegicus 1.jpg
Пацюк чорний Rattus rattus
(Linnaeus, 1758)
Потрапив на острови разом із людьми[28]. Відомий нині з Нью-Айленда (Brown and Chadderton 2001)[26]. LC Rattus rattus03.jpg

Посилання[ред.ред. код]

  1. William Wagstaff Falkland Islands. — Bradt Travel Guides, 2001. — С. 3–5. — ISBN 1841620378.
  2. Wildlife in the Falklands. www.falklandsconservation.com. Процитовано 15.06.2017. 
  3. Otley, 2008, с. 8
  4. а б в г д е Issues in Life Sciences—Aquatic and Marine Life: 2013 Edition. — ScholarlyEditions, 2013. — С. 897. — ISBN 1490112650.
  5. Otley H., Munro G., Clausen A., Ingham B. Falkland Islands State of the Environment Report 2008. — Falkland Islands Government and Falklands Conservation, 2008. — 288 с.
  6. Anthony Michael Hutson, Simon P. Mickleburgh Microchiropteran Bats: Global Status Survey and Conservation Action Plan. — IUCN, 2001. — С. 190. — ISBN 2831705959.
  7. Otley, 2008, с. 239
  8. Wildlife and the Law. www.falklandsconservation.com. Процитовано 15.06.2017. 
  9. Sillero-Zubiri, C. 2015. Dusicyon australis. The IUCN. www.iucnredlist.org. Процитовано 16.06.2017. 
  10. а б Otley, 2008, с. 241
  11. Otley, 2008, с. 243, 244
  12. Otley, 2008, с. 205, 206
  13. Otley, 2008, с. 206
  14. Otley, 2008, с. 207
  15. а б в Otley, 2008, с. 200
  16. а б в Otley, 2008, с. 199
  17. а б Otley, 2008, с. 240
  18. а б Otley, 2008, с. 204
  19. Otley, 2008, с. 202, 203
  20. а б Otley, 2008, с. 203
  21. Otley, 2008, с. 202
  22. Otley H. The composition of the cetacean community in the Falkland (Malvinas) Islands, southwest South Atlantic Ocean // Revista de biología marina y oceanografía. — 2012. — Вип. 47. — № 3. — С. 537–551.
  23. Otley, 2008, с. 204, 205
  24. а б в г д е Otley, 2008, с. 201
  25. Long, 2003, с. 334
  26. а б в Otley, 2008, с. 244
  27. Long, 2003, с. 203
  28. а б Long, 2003, с. 190

Джерела[ред.ред. код]