Список українських митців, які зазнали репресій у часи СРСР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено неповний перелік українських митців, які зазнали переслідувань та репресій із боку влади СРСР.

Поети, письменники, перекладачі[ред. | ред. код]

Ім'я Роки життя Діяльність Репресії Портрет
Бобинський Василь Петрович 1898—1939 поет, перекладач
Бузько Дмитро Іванович 1891—1937 письменник, поет
Буревій Кость Степанович 1888—1934 поет, драматург, театрознавець, літературний критик
Вакар Григорій Васильович 1901—1937 письменник, поет-футурист Заарештований у 1934-му, засуджений до 5 років таборів, розстріляний у 1937 році
Ванченко-Івашенко Петро Захарович 1898—1937 письменник, актор
Вишня Остап 1889—1956 письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ ст.
Влизько Олекса Федорович 1908—1934 поет, прозаїк
Вороний Марко Миколайович 1904—1937 поет, перекладач
Вороний Микола Кіндратович 1871—1938 письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець, один із засновників і режисерів Українського національного театру
Вражливий Василь Якович 1903—1937 письменник
Ґадзінський Володимир Антонович 1888—1932 поет, прозаїк, критик
Гордієнко Дмитро Прокопович 1901—1974 поет[1]
Губер Петро Костянтинович 1886—1940 прозаїк, критик, літературознавець, перекладач[2]
Досвітній Олесь 1891—1934 письменник
Драй-Хмара Михайло Опанасович 1889—1939 поет
Дубовик Михайло Тадейович 1900—1941 поет Заарештований у Києві в червні 1941-го і розстріляний через два тижні
Дяченко Лаврін 1900—1937 письменник, редактор журналу «Наше слово»[3] розстріляний
Жилко Юрій Зіновійович 1898—1938 поет, журналіст, педагог
Епік Григорій Данилович 1901—1937 письменник, перекладач, публіцист
Загул Дмитро Юрійович 1890—1944 поет-символіст, літературознавець, критик, публіцист, перекладач, педагог, громадський діяч
Зеров Микола Костянтинович 1890—1937 літературознавець, перекладач античної поезії Заарештований у 1934, засуджений до 10 років, розстріляний у 1937 році
Івченко Михайло Євдокимович 1890—1939 письменник
Ірчан Мирослав 1897—1937 поет, письменник, історик, видавець
Йогансен Майк Гервасійович 1896—1937 поет, автор пригодницьких романів
Казка Аркадій Васильович 1890—1929 поет, перекладач, педагог
Коваленко Григорій Олексійович 1868—1937 письменник, історик, етнограф, художник, громадський діяч Репресований у 1937 році
Коваленко Іван Юхимович 1919—2001 поет, дисидент, учитель[4] Репресований у 1972 р. Звільнений у 1977 р.
Косинка Григорій Михайлович 1899—1934 письменник Заарештований і розстріляний у 1934 році
Куліш Микола Гурович 1892—1937 письменник, режисер, драматург, громадський діяч
Коряк Володимир Дмитрович 1889—1937 літературознавець, літературний критик, викладач
Мамонтів Яків Андрійович 1886—1940 поет, драматург
Микитенко Іван Кіндратович 1897—1937 письменник, драматург
Підмогильний Валер'ян Петрович 1901—1937 письменник, перекладач Засуджений у 1935 році до 10 років, у 1937 — розстріляний
Пилипенко Сергій Володимирович 1891—1934 письменник
Поліщук Валер'ян Львович 1897—1937 письменник Заарештований у 1934, засуджений до 10 років, розстріляний у 1937 році
Плужник Євген Павлович 1898—1936 письменник Заарештований у 1934, помер у таборі у 1936 році.
Свідзінський Володимир Євтимович 1885—1941 поет
Семенко Михайль Васильович 1892—1937 поет, основоположник українського футуризму Заарештований і розстріляний у 1937 році
Слісаренко Олекса Андрійович 1891—1937 поет, прозаїк
Тась-Могилянський Дмитро 1901—1938 письменник Заарештований і засуджений до розстрілу в 1938 році
Фальківський Дмитро Никанорович 1898—1934 поет, прозаїк, перекладач, сценарист
Філянський Микола Григорович 1873—1938 поет, прозаїк, художник, геолог, музейний діяч Заарештований у 1937, розстріляний у 1938 році.
Филипович Павло Петрович 1891—1937 поет, літературознавець, перекладач
Хвильовий Микола 1893—1933 письменник В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством, каталізаторами стали арешт Михайла Ялового та Голодомор
Худяк Василь Тимофійович 1903-1938 український письменник Репресований
Хмурий (Бутенко) Василь Онисимович 1896—1940 журналіст, мистецтвознавець, театральний критик Репресований, помер у таборі
Шкурупій Ґео Данилович 1903—1937 письменник
Яловий Михайло Омелянович 1895—1937 письменник Заарештований у 1933, засуджений до 10 років таборів, розстріляний у 1937 році
Ярошенко Володимир Мусійович 1898—1937 поет, письменник

Художники, скульптори, архітектори, мистецтвознавці[ред. | ред. код]

Ім'я Роки життя Діяльність Репресії Портрет
Ангельський Дмитро Іванович 1898—1938 графік, живописець Розстріляний[5]
Артюхова Аделаїда Володимирівна 1902—1942 мистецтвознавець, музейний працівник[6]
Бойчук Михайло Львович 1882—1937 художник, педагог. Засновник школи українського монументального живопису, лідер бойчукістів Заарештований у 1936, розстріляний у 1937 році
Гаврилко Михайло Омелянович 1882—1922 художник, скульптор
Гагенмейстер Володимир Миколайович 1887—1938 художник-графік, мистецтвознавець
Гіляров Сергій Олексійович 1887—1946 історик, мистецтвознавець Заарештований у 1945 році і звинувачений в пособництві гітлерівцям. Помер у 1946 році в лікарні Лук'янівської в'язниці не дочекавшись вироку
Горська Алла Олександрівна 1929—1970 художниця-шістдесятниця, відома діячка правозахисного руху 60-х років в Україні 1970 року Горська вбита у м. Василькові Київської області при нез'ясованих обставинах
Деконська Ольга 1885—1937
Дяченко Дмитро Михайлович 1884—1942 архітектор і громадський діяч, один із засновників українського стилю 1941 року був заарештований, а у травні 1942 року захворів і помер (як повідомили його рідним — в одному з таборів)
Івасюк Микола Іванович 1865—1937 художник
Ернст Федір Людвігович 1891—1942 історик, мистецтвознавець; автор найкращого довоєнного путівника по Києву 1933 року заарештовано, згодом засуджено до трьох років виправних робіт на будівництві Біломор-Балтійського каналу. Після закінчення терміну йому не дозволили повернутися до Києва. 1941 року знову заарештовано за звинуваченням у шпигунстві, у 1942 році розстріляно
Касперович Микола Іванович 1885—1938 художник Заарештований та розстріляний 1938 року[7][8]
Коцюбинська Наталя Антонівна 1896—1937 мистецтвознавиця Двічі арештовувалася — 1924 та 1934 року. На засланні в Саратові заарештована, засуджена і розстріляна 1937 року
Крашановський Іван Миколайович 1884—1939 художник
Кржемінський Кость Іполитович 1893—1937 Заарештований і розстріляний 1937 року[9].
Крушевський Георгій Степанович 1863—1938 живописець[10]
Кузьмін Євген Михайлович 1871—1942 мистецтвознавець[11]
Лапін Петро 1887—1937
Липківський Іван 1892—1937
Макаренко Микола Омелянович 1877—1938 археолог, мистецтвознавець репресований та страчений через відмову підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря
Макаренков Олексій 1886—1942
Михайлів Юхим Спиридонович 1885—1935 художник, поет і мистецтвознавець 1934 року заарештований за звинуваченням у підготовці збройного повстання, помер у засланні 1935 року
Мурашко Олександр Олександрович 1875—1919 живописець, педагог і громадський діяч Вбитий 1919 року вночі неподалік від власного будинку на Лук'янівці пострілом в потилицю
Налепинська-Бойчук Софія 1884—1937
Обозненко Леонід 1884—1937
Онацький Никанор 1874—1937 живописець, мистецтвознавець, громадський діяч
Падалка Іван Іванович 1894—1937 художник
Пилипенко Борис 1892—1937 художник
Пустовійт Гаврило Михайлович 1900—1947 художник-графік Заарештовний 1942 року, звинувачений у націоналізмі та антирадянській агітації, засуджений до 10 років. У таборі захворів на туберкульоз, звільнений у 1943 році як смертельно хворий без права повертатися в Україну.
Риженко Яків 1892—1974
Розвадовський В'ячеслав Костянтинович 1875—1943 художник
Рубан Олександр Якович 1900—1943 графік
Седляр Василь Теофанович 1899—1937 художник
Ситнянський Євген 1907—1937
Кость Сліпко-Москальців 1901—? художник, мистецтвознавець У 1930-х роках репресований, подальша доля невідома
Спаська Євгенія Юріївна 1891—1980 етнографиня, мистецтвознавиця
Струхманчук Яків Михайлович 1884—1937 графік, карикатурист
Шміт Федір Іванович 1877—1937 мистецтвознавець
Шульга Ілля Максимович 1878—1938 художник заарештований у 1938, помер того ж року на засланні

Музиканти, композитори[ред. | ред. код]

Див. також: Репресовані бандуристи та Категорія:Репресовані бандуристи
Ім'я Роки життя Діяльність Репресії Портрет
Андрійчик Григорій Ісайович 1892—1941 бандурист, майстер бандур репресований у 1937 році
Андрусенко Дмитро Васильович 1895—1965 диригент, бандурист У 1932 році був репресований, після реабілітації продовжив професійну діяльність
Андрусенко Михайло бандурист Репресований у 1937 році, термін ув'язнення не встановлено
Арнаутов Олексій Васильович 1907—1937 композитор
Ахшарумов Дмитро Володимирович 1864—1938 скрипаль, диригент, педагог
Бажул Григорій Іванович 1906—1989 бандурист Засуджений в 1933 році на два роки, повернувся із заслання у 1938 році
Базилевський Ераст бандурист Арештований 1934, розстріляний в 1937 році
Байда-Суховий Данило бандурист Репресований в 1937 році
Балацький Дмитро Євменович 1902—1981 хоровий диригент, керівник капели бандуристів Арештований в 1938, повернувся із заслання у 1942 році. В 1943 знову арештований, засуджений до 10 років ув'язнення, звільнений у 1944 році
Барташевський Юрій Пилипович 1905—1962 бандурист, майстер дитячих бандур Заарештований в 1936 році, у 1939 році переїхав до Луцька
Верховинець Василь Миколайович 1880—1938 композитор, диригент, хореограф, перший теоретик українського народного танцю
Горілий Олександр Леонтійович 1863—1937? Один із засновників (1918) і диригент Державного симфонічного оркестру в Києві. Репресований, дата й місце загибелі невідомі
Леонтович Микола Дмитрович 1877—1921 композитор убитий агентом ВЧК Грищенком[12]
Нестеренко Ольга Миколаївна 1890—1969 оперна співачка репресована
Хоткевич Гнат Мартинович 1877—1938 бандурист, автор музичних творів та музикознавчих праць Засуджений Особливою трійкою УНКВС по Харківській області і розстріляний за «участь у контрреволюційній організації»

Діячі театру та кіно[ред. | ред. код]

Ім'я Роки життя Діяльність Репресії Портрет
Дробинський Борис Костянтинович 1904-1937 режисер, студент КДІКу[13] Репресований 1937 за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі.
Курбас Лесь 1887—1937 режисер, актор, основоположник українського національного модерного театру Репресований 1933 року, розстріляний разом з 1111 представниками художньої і духовної еліти «на відзнаку 20-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» в урочищі Сандормох поблизу Петрозаводська (Карелія)[14].
Нікітін Юрій Васильович 1905-1940 режисер, студент КДІКу[13] 4 січня 1938 року був заарештований за звинуваченням у шпигунстві на користь Німеччини. Винним себе не визнав, був ув'язнений на 5 років. Помер 1940 року в Північно-Східному таборі (Бухта Нагаєва) через сухоти і недокрів'я.
Параджанов Сергій Йосипович 1924—1990 кінорежисер, працював на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка. Серед фільмів: «Наталія Ужвій», «Золоті руки», «Думка», «Перший хлопець», «Українська рапсодія», «Квітка на камені», «Тіні забутих предків» Заарештований 1973, засуджений до 5 років, звільнений у 1977 році[15].
Сасим Микола Станіславович режисер, студент КДІКу Заарештований 1937 року[13]
Ференц Теодозій Михайлович режисер, студент КДІКу Заарештований 1937 року, загинув у сталінських таборах[13]
Ходимчук Олексій Остапович 1896—1938 режисер[16]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ З ПОРОГА СМЕРТІ. Письменники України — жертви сталінських репресій. Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 3 травня 2012.
  2. ↑ Петро Костянтинович Губер // Історія Полтави
  3. ↑ Лаврін Дяченко // Історія Полтави
  4. ↑ «Шістдесятник Іван Коваленко. Біогр.нарис» [Архівовано 15 липня 2015 у Wayback Machine.] (Сергій Білокінь, Марія Кириленко (Коваленко)
  5. ↑ Дмитро І. Ангельський // Історія Полтави
  6. ↑ Іванова-Артюхова Аделаїда Володимирівна [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Сергій Білоконь. Словник музейників України (1917—1943)
  7. ↑ Сергій Білокінь. Смерть Миколи Касперовича [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // Розбудова держави. 1992. № 2. (стор. 49-54)
  8. ↑ Тимченко Т. Микола Касперович[недоступне посилання] // Образотворче мистецтво. 1998. — N 2, (стор. 14)
  9. ↑ Сергій Білокінь. Альбоми Кам'янець-Подільської профшколи [Архівовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
  10. ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  11. ↑ Оксана Ременяка. Євген Кузьмін — «Работа: исскуствовед, архитектор» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2014. Процитовано 3 травня 2012.
  12. ↑ http://memorial.org.ua/education/music/leontovuch/2.htm [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Кузик В. Як загинув Микола Леонтович.
  13. ↑ а б в г Олександр Безручко. Єдина вціліла розповідь О. Довженка про власну режисерську лабораторію[недоступне посилання] // Кіно Театр 2006, № 6
  14. ↑ Світлана Попель, Галина Скляренко. Пам'ятник Курбасу О.-З. С.// Звід пам'яток історії та культури України, том Київ, частина 2 (стор. 859)
  15. ↑ Галина Скляренко. Пам'ятник Сергію Параджанову С. Й.] // Звід пам'яток історії та культури України, том Київ, частина 2 (стор. 864)
  16. ↑ Олена Леонтович. [Вони були учнями великого майстра] // Кіно Театр 2009, № 1

Див. також[ред. | ред. код]

Антології творів репресованих письменників[ред. | ред. код]

  • Обірвані струни: антологія поезії поляглих, розстріляних, замучених і засланих 1920—1945. Упор. Кравців Б. 1955, Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Т. Г. Шевченка в Америці
  • Розстріляне Відродження. Шедеври української репресованої прози. Упор. Заготова С. М. 2008, Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО»
  • Розіп'ята Муза: Антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю: У 2 т. Упор. Винничук Ю. П., 2011, Львів: ЛА «Піраміда»

Джерела[ред. | ред. код]

  • [1] [Архівовано 13 серпня 2012 у Wayback Machine.]
  • Звід пам'яток історії та культури України
  • Матеріали української вікіпедії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_українських_митців,_які_зазнали_репресій_у_часи_СРСР&oldid=41589614