Список феміністських мистецтвознавиць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Виставка Women Artists 1550-1950 у Бруклінському музеї, 1977
Див. також: Феміністична літературна критика
Частина серії
Фемінізм
Портал Проєкт Стиль

Це абетковий список феміністських арткритикинь, куди включені мистецтвознавиці, які «відображають уявлення жінки про жінок»[1] і які відіграли певну роль у феміністському мистецькому русі. Здебільшого це феміністські критикині другої і третьої хвиль фемінізму.

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Галерея[ред. | ред. код]

Вибрані феміністські мистецтвознавиці в порядку року їх народження.

A[ред. | ред. код]

  • Віра Агеєва — українська літературознавиця та літературна критикиня. Одна з найактивніших представниць ґендерної школи в українському літературознавстві, інтерпретаторка ґендерних аспектів української культури, феміністська інтерпретаторка текстів українського модернізму.
  • Корнелія Аймеш (Kornelia Imesch)[2]

Б[ред. | ред. код]

  • Джудіт Беррі[en] (нар. 1954, США) — художниця, письменниця, викладачка. Відома інсталяціями, перформансом та критичними есе, фотографією.[3][4] Професорка і керівниця програми з мистецтва, культури та технологій Массачусетського технологічного інституту.[5] Авторка зібрання критичних есеїв Public Fantasy (1991).[6]
  • Розмарі Беттертон[en] (нар. 1951, Велика Британія)
  • Ліза Блум[en] (нар. 1958,США) — культурна критикиня, педагогиня та історикиня феміністського мистецтва, що спеціалізується на полярних дослідженнях, сучасному мистецтві, екологічному мистецтві, історії фотографії, візуальної культури та кінознавства, відома своїми книгами та есеями в цих сферах.
  • Франсез Борзелло[en](Велика Британія)[7] — мистецтвознавиця і вчена, чиї праці спеціалізуються на соціальній історії мистецтва та включають дослідження соціальної позиції європейських художниць у контексті їхнього суспільства, дослідження жіночих автопортретів та жіночих оголених тіл.[8] Є авторкою книги «Бачимо себе: жіночі автопортрети», яка безперервно видається з 1998 року і має 30 видань[9].
  • Норма Брауд[en] (нар. 1941, США) — історикиня мистецтва та дослідниця фемінізму та французького та італійського живопису 19 століття. Вона також професорка-емерита історії мистецтв Американського університету. Разом із Мері Гаррард є ранньою лідеркою американського феміністичного руху та перевизначали теорію феміністичного мистецтва.

В[ред. | ред. код]

Г[ред. | ред. код]

Д[ред. | ред. код]

Е[ред. | ред. код]

Л[ред. | ред. код]

М[ред. | ред. код]

Н[ред. | ред. код]

О[ред. | ред. код]

  • Глорія Оренштейн[en][6](нар. 1938, США) — феміністська мистецтвознавиця, піонерка в галузі жінок сюрреалізму та дослідниця екофемінізму в мистецтві.[19] «Відновлення світу» Оренштейн вважається основоположним екофеміністським текстом, що відіграв «вирішальну роль у розвитку американського екофемінізму як політичної позиції».[20]

П[ред. | ред. код]

  • Розіка Паркер[en][21] (1945 — 2010, Велика Британія) — психотерапевтка, мистецтвознавиця і письменниця. Разом з Грізельдою Поллок заснувала феміністську спільноту The Feminist Art History Collective.[22]
  • Грізельда Поллок (нар. 1949)[1]

Р[ред. | ред. код]

  • Арлін Рейвен[en][6](1944 —2006, США) — феміністська мистецтвознавиця, письменниця, критикиня, педагогиня і кураторка. Співзасновниця численних феміністичних арторганізацій в Лос-Анджелесі в 1970-х роках.
  • Емі Річардс[en] (нар.1970, США) — активістка, організаторка, письменниця, телепродюсерка, феміністка та історикиня мистецтва, проживає в Нью-Йорку.[23]
  • Мойра Рот[en][6](1933 —2021) — історикиня мистецтва та мистецтвознавиця. У її збірці есе «Різниця/байдужість: роздуми про постмодернізм, Марсель Дюшан і Джон Кейдж», досліджується конструкція маскулінності та конфліктних ідентичностей.

С[ред. | ред. код]

Т[ред. | ред. код]

Ф[ред. | ред. код]

Ч[ред. | ред. код]

  • Вітні Чедвік[en][6] — історикиня мистецтва та педагогиня, що писала про сучасне мистецтво, модернізм, сюрреалізм, а також гендер і сексуальність. Її книга «Жінки, мистецтво і суспільство» вперше була опублікована у 1990 році та переглянута в 1997 році; зараз випущено п’яте видання. Професорка-емерита Школи мистецтв в Університеті Сан-Франциско.

Я[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Garber, Elizabeth (1990). Feminist Art Criticism: Issues in Feminist Criticism Written About the Work of May Stevens. Marilyn Zurmuehlen Working Papers in Art Education. 8 (1): pps. 13–22. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
  2. ↑ а б в г ed. Deepwell, Katy (2010). n.paradoxa’s 12 Step Guide to Feminist Art, Art History and Criticism (PDF). n.paradoxa. September (21): 5. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  3. ↑ Judith Barry. Rosamund Felsen Gallery. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 3 травня 2016.
  4. ↑ Judith Barry. ACT at MIT (амер.). Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 3 травня 2016.
  5. ↑ Judith Barry. act.mit.edu. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 20 листопада 2018.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Raven, Arlene (1988). Feminist art criticism: An anthology. UMI Research Press. с. xi—viii. ISBN 0-8357-1878-6.
  7. ↑ а б в г д е ж и ed. Deepwell, Katy (1995). New feminist art criticism: critical strategies. Manchester University Press. с. xiii—xv. ISBN 0719042585.
  8. ↑ Reclaiming the self through art. Times Higher Education (THE) (англ.). 5 лютого 1999. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  9. ↑ Borzello, Frances Overview. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  10. ↑ а б ed. Berressem, Hanjo (2015). Venus as Muse. Brill Rodopi. с. 81. ISBN 9004292470.
  11. ↑ Love, Barbara J. (2006). Feminists who changed America, 1963-1975. Urbana. ISBN 978-0-252-09747-8. OCLC 907774555.
  12. ↑ а б Expanded Text of Mary Garrard Interview. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 23 листопада 2021.
  13. ↑ Pollock, Griselda; Garrard, Mary D. (1990-09). Artemisia Gentileschi: The Image of the Female Hero in Italian Baroque Art. The Art Bulletin. Т. 72, № 3. с. 499. doi:10.2307/3045754. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
  14. ↑ Pen Dalton. Axisweb. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  15. ↑ Olander, William (9 березня 1986). OUT OF THE BOUDOIR AND INTO THE STREETS. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  16. ↑ Pachmanová, M. ed. (May 2006). Mobile Fidelities (PDF). N.paradoxa (19): 123—135. Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2017. Процитовано 24 листопада 2021.
  17. ↑ Love, Barbara J. (2006). Feminists who Changed America, 1963-1975. University of Illinois Press. с. 131. ISBN 025203189X. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  18. ↑ Mullin, Amy (Fall 2003). Feminist Art and the Political Imagination (PDF). Hypatia. 18 (4): 191, 193. doi:10.1353/hyp.2003.0086. Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2017. Процитовано 17 грудня 2017.
  19. ↑ Library of Congress LCCN Permalink n88160132. lccn.loc.gov. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 24 листопада 2021.
  20. ↑ Sturgeon, Noel (1997). Ecofeminist Natures: Race, Gender, Feminist Theory and Political Action. New York: Routledge. ISBN 9780415912495. Архів оригіналу за 24 листопада 2021. Процитовано 22 грудня 2017.
  21. ↑ In Memoriam: Rozsika Parker, Feminist Art Historian and activist. A Year of Positive Thinking. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 5 березня 2016.
  22. ↑ Petrie, Ruthie (21 листопада 2010). Rozsika Parker obituary. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 24 листопада 2021.
  23. ↑ "Amy Richards". LinkedIn.
У цій статті бракує інформації про роки життя, країну та основні здобутки мистецтвознавиць. Будь ласка, розширте цю статтю, додавши цю інформацію. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_феміністських_мистецтвознавиць&oldid=41201231