Список шведськомовних і двомовних громад Фінляндії
.svg)
У цій статті подано список громад Фінляндії та відсоткове співвідношення їхніх жителів за мовною ознакою. У Фінляндії як фінська, так і шведська мови мають статус офіційних.[1] Загалом у 53 громадах країни фінська мова не є єдиною офіційною.[2][3] Станом на 31 грудня 2023 року 84,9 % населення розмовляє фінською, 5,1 % — шведською, а 0,04 % — саамськими мовами.[4] Громада офійійно вважається двомовною, якщо представники мовної меншини становлять щонайменше 8 % її населення або налічують принаймні 3000 носіїв мови.[2] Раніше для визнання громади двомовною вимагалося від 6 до 8 % носіїв мови. Якщо частка носіїв опускається нижче 6 %, громада може зберегти двомовний статус за постановою уряду за рекомендацією місцевої ради протягом наступних десяти років.[5] Громади, які користуються правилом про 3000 носіїв мови, включають столицю країни Гельсінкі та культурний центр шведськомовних фінів — Турку. На Аландських островах, де фінська майже не використовується в повсякденному житті, цей мовний закон не діє. На материковій частині країни найбільша частка шведськомовного населення зосереджена на західному узбережжі, у Пог'янмаа.[6]
Із 308 громад Фінляндії 16 є суто шведськомовними (усі розташовані на Аландських островах). Двомовний статус мають 33 громади, з яких 15 є переважно шведськомовними, а 18 — переважно фінськомовними.[7][2] Чотири громади, усі розташовані в Лапландії, мають фінськомовну більшість і саамськомовну меншину: Енонтекійо, Інарі, Соданкюля та Утсйокі.[3] Спершу офіційний двомовний статус було надано лише шведській мові відповідно до мовного закону 1922 року,[5] а в 1991 році подібні норми поширили й на саамські мови.[3] У 2003 році закон 1922 року був замінений оновленим, який здебільшого містить аналогічні положення.[5]
| Назва українською мовою | Назва мовою більшості | Назва мовою меншості | Мова | Відсоток населення, який офіційно розмовляє іншою мовою, ніж фінською станом на 31 грудня 2023[4] |
Провінції |
|---|---|---|---|---|---|
| Бренде | Brändö | — | Шведська | 69,5 | Аландські острови |
| Вааса | Vaasa | Vasa | Фінська більшість, шведська меншість | 23,2 | Пог'янмаа |
| Вантаа | Vantaa | Vanda | Фінська більшість, шведська меншість | 2,2 | Уусімаа |
| Веюрі | Vörå | Vöyri | Шведська більшість, фінська меншість | 80,9 | Пог'янмаа |
| Ворде | Vårdö | — | Шведська | 83,4 | Аландські острови |
| Екере | Eckerö | — | Шведська | 86,8 | Аландські острови |
| Енонтекійо | Enontekiö | півн.-саам. Eanodat швед. Enontekis |
Фінська більшість, саамська меншість | 10,3 | Лапландія |
| Еспоо | Espoo | Esbo | Фінська більшість, шведська меншість | 6,4 | Уусімаа |
| Єта | Geta | — | Шведська | 83,5 | Аландські острови |
| Гаммарланд | Hammarland | — | Шведська | 89,9 | Аландські острови |
| Ганко | Hanko | Hangö | Фінська більшість, шведська меншість | 42,3 | Уусімаа |
| Гельсінкі | Helsinki | Helsingfors | Фінська більшість, шведська меншість | 5,5 | Уусімаа |
| Інарі | Inari | інарі-саамськ. Aanaar півн.-саам. Anár кол.-саам. Aanar швед. Enare |
Фінська більшість, саамська меншість | 6,9 | Лапландія |
| Інго | Ingå | Inkoo | Шведська більшість, фінська меншість | 51,6 | Уусімаа |
| Йомала | Jomala | — | Шведська | 87,5 | Аландські острови |
| Каскінен | Kaskinen | Kaskö | Фінська більшість, шведська меншість | 27,5 | Пог'янмаа |
| Кауніайнен | Kauniainen | Grankulla | Фінська більшість, шведська меншість | 30,4 | Уусімаа |
| Кімійонсаарі | Kimitoön | Kemiönsaari | Шведська більшість, фінська меншість | 66,2 | Південно-Західна Фінляндія |
| Кіркконуммі | Kirkkonummi | Kyrkslätt | Фінська більшість, шведська меншість | 14,8 | Уусімаа |
| Коккола | Kokkola | Karleby | Фінська більшість, шведська більшість | 12,0 | Центральна Пог'янмаа |
| Корсгольм | Korsholm | Mustasaari | Шведська більшість, фінська меншість | 68,2 | Пог'янмаа |
| Корсняс | Korsnäs | — | Монолінгвальна шведська | 83,7 | Пог'янмаа |
| Крістінестад | Kristinestad | Kristiinankaupunki | Шведська більшість, фінська меншість | 52,9 | Пог'янмаа |
| Круунупюу | Kronoby | Kruunupyy | Шведська більшість, фінська меншість | 76,0 | Пог'янмаа |
| Кумлінге | Kumlinge | — | Шведська | 84,8 | Аландські острови |
| Лапін'ярві | Lapinjärvi | Lappträsk | Фінська більшість, шведська меншість | 30,0 | Уусімаа |
| Ларсмо | Larsmo | Luoto | Шведська | 91,5 | Пог'янмаа |
| Лемланд | Lemland | — | Шведська | 91,3 | Аландські острови |
| Ловійса | Loviisa | Lovisa | Фінська більшість, шведська меншість | 39,0 | Уусімаа |
| Лог'я | Lohja | Lojo | Фінська більшість, шведська меншість | 3,5 | Уусімаа |
| Лумпарланд | Lumparland | — | Шведська | 84,7 | Аландські острови |
| Малакс | Malax | Maalahti | Шведська більшість, фінська меншість | 84,8 | Пог'янмаа |
| Марієгамн | Mariehamn | Maarianhamina | Шведська | 81,5 | Аландські острови |
| Мюрскюля | Myrskylä | Mörskom | Фінська більшість, шведська меншість | 9,3 | Уусімаа |
| Нерпес | Närpes | Närpiö | Шведська | 74,0 | Пог'янмаа |
| Нюкарлебю | Nykarleby | Uusikaarlepyy | Шведська більшість, фінська меншість | 83,7 | Пог'янмаа |
| Парайнен | Pargas | Parainen | Шведська більшість, фінська меншість | 54,1 | Південно-Західна Фінляндія |
| Педерсере | Pedersöre | Pedersören kunta | Шведська більшість, фінська меншість | 88,4 | Пог'янмаа |
| Порвоо | Porvoo | Borgå | Фінська більшість, шведська меншість | 27,8 | Уусімаа |
| Пюхтяа | Pyhtää | Pyttis | Фінська більшість, шведська меншість | 6,8 | Кюменлааксо |
| Расеборг | Raseborg | Raasepori | Шведська більшість, фінська меншість | 63,6 | Уусімаа |
| Сальтвік | Saltvik | — | Шведська | 90,5 | Аландські острови |
| Сіпоо | Sipoo | Sibbo | Фінська більшість, шведська меншість | 28,1 | Уусімаа |
| Сіунтіо | Siuntio | Sjundeå | Фінська більшість, шведська меншість | 26,3 | Уусімаа |
| Соданкюля | Sodankylä | інарі-саамськ. Suáđigil півн.-саам. Soađegilli кол.-саам. Suäˊđjel |
Фінська більшість, саамська меншість | 1,6 | Лапландія |
| Соттунга | Sottunga | — | Шведська | 93,0 | Аландські острови |
| Сунд | Sund | — | Шведська | 88,0 | Аландські острови |
| Турку | Turku | Åbo | Фінська більшість, шведська меншість | 5,4 | Південно-Західна Фінляндія |
| Утсйокі | Utsjoki | півн.-саам. Ohcejohka інарі-саамськ. Uccjuuhâ кол.-саам. Uccjokk |
Фінська більшість, саамська меншість | 41,5 | Лапландія |
| Фегле | Föglö | — | Шведська | 82,3 | Аландські острови |
| Фінстрем | Finström | — | Шведська | 90,1 | Аландські острови |
| Чокар | Kökar | — | Шведська | 87,1 | Аландські острови |
| Якобстад | Jakobstad | Pietarsaari | Шведська більшість, фінська меншість | 54,1 | Пог'янмаа |
- ↑ Heikki E. S. Mattila, Comparative Legal Linguistics, p. 55. Ashgate Publishing, Ltd., 2006, ISBN 978-075464-874-1
- ↑ а б в (фін.) «Ruotsin- ja kaksikieliset kunnat» («Swedish and Bilingual Municipalities») Архівовано серпень 14, 2014 на сайті Wayback Machine., at the Association of Finnish Local and Regional Authorities site; accessed June 18, 2014
- ↑ а б в Kenneth Douglas McRae, Mika Helander, Sari Luoma, Conflict and Compromise in Multilingual Societies: Finland, Volume 3, p. 231. Wilfrid Laurier University Press, 1999, ISBN 978-088920-347-1
- ↑ а б Population structure -- Language according to sex by municipality, 1990-2023, at the Statistics Finland site; accessed 27 February 2025
- ↑ а б в Olli-Pekka Salo, «Finland's Official Bilingualism — A Bed of Roses or of Procrustes?», in Jan Blommaert, Sirpa Leppänen, Päivi Pahta (eds.), Dangerous Multilingualism: Northern Perspectives on Order, Purity and Normality, p. 28-9. Palgrave Macmillan, 2012, ISBN 978-023032-141-0
- ↑ Claus D. Pusch, «Old Minorities within a Language Space», in Peter Auer, Jürgen Erich Schmidt (eds.), Language and Space: An International Handbook of Linguistic Variation, Volume 1, p. 385-6. Walter de Gruyter, 2010, ISBN 978-311018-002-2
- ↑ FINLEX ® - Uppdaterad lagstiftning: Statsrådets förordning om kommunernas språkliga… 53/2013.