Спицімір Лелівіта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спицімір Лелівіта
POL COA Leliwa.svg
Народився приблизно 1300
Помер близько 1354
Діяльність дипломат
Посада Краківські каштеляни і Ловчий
Рід Тарновські
У шлюбі з Станіслава з Богорів
Діти Ян з Мельштина і Рафал з Тарнова

Спицімір Лелівіта, Спицімір із Мельштина, Спицімір із Тарнова, Спитко з Мельштина гербу Леліва, також відомий як Spicimir na Melsztynie de Lelewel et Fridemund — польський магнат, урядник та державний діяч, один із найвпливовіших людей Королівства Польського свого часу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ян Длугош писав, що Спицімір походив з Рейнської області. Проте існує думка і про те, що він походив з Горішніх Лужиць. У «Географічному словнику Королівства Польського» у статті про Мельштин теж вказано, що існують дві версії походження Спиціміра: німецька і слов'янська.

З 1312 року — краківський ловчий, з 1317 — сандецький каштелян, з 1319 — віслицький каштелян.

За часів короля Владислава Локетка був поважним дипломатів, а потім став один з вихователів його сина — Казимира Великого.

Згідно з Яном Длугошем Спицімір Лелівіта помер 1354 року, але можна зустріти і дату 1352 р.

Спицімір почав розбудовувати місто Тарнув (отримав привілей на заснування міста), побудував замок у Мельштині, володів землями у Бохні та Бжеску.

Сім'я[ред. | ред. код]

Спочатку був одружений з невідомою донькою Пакослава з Мстичова, краківського судді. Наступна дружина — Станіслава з Богорів, сестра ґнєзненського архієпископа РКЦ Ярослава Боґорії. Цілком можливо, що високий статус родичів сприяв політичній кар'єрі Спиціміра, адже ґнєзненський єпископ займав провідне становище в церковній і політичній ієрархії Польщі. Діти:

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Melsztyn. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Том VI Malczyce — Netreba, 1885. — S. 248. (пол.)
  • Podhorodecki L. Sławni hetmani Rzeczypospolitej. — Warszawa, 1994. — S. 15. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]