Сплутаність свідомості

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сплутаність свідомості — це загальний функціональний розлад, при якому особа (пацієнт, постраждалий та інш.) не здатна мислити зі звичайною швидкістю і якістю. Характеризується порушенням орієнтації, уваги, неспання, мислення і пам'яті. Залежить від багатьох факторів, може бути одним з етапів розвитку сопору, ступору і коми або виходу з цих станів.

Особливий вид сплутаності свідомості — делірій, що характеризується гострим початком, дезорієнтацією, порушеннями відчуттів з ілюзіями і яскравими галюцинаціями, маніакальністю, підвищеною психомоторною активністю (збудження, неспокій), змінами функцій вегетативної нервової системи.

Види[ред. | ред. код]

Сплутаність свідомості, це збірне поняття загальної медицини, яке має певний поділ у психіатрії:

Причини[ред. | ред. код]

Лікування[ред. | ред. код]

Необхідні постійний нагляд за пацієнтом з порушенням свідомості з індивідуальним доглядом, ретельний контроль за кількістю введеної-виведеної рідини, осмолярністю плазми, електролітним балансом плазми, кислотнолужної рівноваги та газовим складом крові.

Лікування основного захворювання. Скасовують всі ліки, які могли б призвести до сплутаності свідомість (за умови, що скасування не погіршить стан). Застосовують аміназин, галоперидол, діазепам. Відновлення сну — хлоралгідрат. Ослаблення тривожного збудження — седативні препарати.

Застосування значних доз седативних препаратів, і особливо наркотичних засобів, може призвести до небезпечних порушень дихання та серцевої діяльності.

Джерела[ред. | ред. код]