Сплюшка бангладеська
| Сплюшка бангладеська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_by_Jack_Walf_.jpg) Бангладеська сплюшка (підвид O. l. glabripes, Тайвань)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus lettia (Hodgson, 1836) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка бангладеська[2] (Otus lettia) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Мешкає в Гімалаях і Південно-Східній Азії.
Опис[ред. | ред. код]
_2019_024.jpg)
_3.jpg)
Довжина птаха становить 23-25 см, вага 100-170 г. Самиці є більшими за самців і важчими за них на 30 г. Забарвлення існує в сірувато-коричневій і рудувато-коричневій морфах, верхня частина тіла легко поцяткована охристими плямами, на задній частині шиї є дві світлі смуги. Лицевий диск охристий або білуватий, нижня частина тіла світло-коричнева, поцяткована невеликими чорними плямами трикутної форми. На голові відносно великі пір'яні "вуха", поцятковані темними плямками. Очі темно-карі або оранжеві, дзьоб жовтуватий або роговий, лапи повністю оперені, пальці і кігті тілесного кольору. Голос — поодиноке, тихе угукання «буу», яке повторюється з інтервалом у 12-20 секунд.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- O. l. plumipes (Hume, 1870) — західні Гімалаї (від північного Пакистану до західного Непалу);
- O. l. lettia (Hodgson, 1836) — східний Непал, Північно-Східна Індія (на південь до Одіши і півночі Східних Гат), Бангладеш, М'янма Таїланд, Індокитаю;
- O. l. erythrocampe (Swinhoe, 1874) — південно-східний Китай і північно-західний В'єтнам;
- O. l. glabripes (Swinhoe, 1870) — острів Тайвань;
- O. l. umbratilis (Swinhoe, 1870) — острів Хайнань.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бангладеські сплюшки мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі і на Тайвані. Вони живуть в сухих і вологих тропічних лісах, рідколіссях і лісових масивах, на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 2400 м над рівнем моря. Ведуть нічний спосіб життя, день проводять, сховавшись в густих кронах дерев. Живляться жуками, кониками та іншими комахами, а також іншими безхребетними і дрібними хребетними, зокрема ящірками, гризунами і дрібними птахами. Сезон розмноження триває з лютого по травень. Гніздяться в дуплах дерев, на висоті від 2 до 5 м над землею. В кладці від 2 до 5 яєць.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Otus lettia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 жовтня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
- Grimmett; Inskipp; Inskipp (1999). Birds of India. ISBN 0-691-04910-6.
- Voous, Karel. Owls of the Northern Hemisphere. ISBN 0-00-219493-7.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |