Сплюшка сулайська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сплюшка сулайська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сплюшка (Otus)
Вид: Сплюшка сулайська
Otus sulaensis
(Hartert, 1898)
Синоніми
Pisorhina sulaensis
Otus manadensis sulaensis
Otus magicus sulaensis
Посилання
Вікісховище: Otus sulaensis
Віківиди: Otus sulaensis
МСОП: 62290539

Сплюшка сулайська[2] (Otus sulaensis) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Індонезії. Раніше вважався підвидом сулавеської сплюшки, однак був визнаний окремим видом.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 20,5 см. Верхня частина тіла темно-коричнева, сильно поцяткована чорнувао-коричневими смугами і плямами, білуватими смугами і світло-рудувато-коричневими плямами. На плечах білі плями. Нижня частина тіла світліша, поцяткована чорними і білими смугами, пера на ній мають темні стрижні. На голові невеликі, округлі пір'яні "вуха", над очима білуваті "брови". Очі жовтувато-оранжеві, дзьоб чорнувато-роговий, лапи наполовину оперені, жовтуваті, кігті темно-рогові. Голос — серія швидких різких криків, яка триває більше 2 хвилин.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сулайські сплюшки є ендеміками островів Сула[de]. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та на болотах, на висоті до 1100 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція сулайських сплюшок становить приблизно 10 тисяч дорослих птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Otus sulaensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 жовтня 2022
  2. Otus sulaensis у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 жовтня 2022.