Споруда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Адміністративна споруда, Чернівці

Спору́да — нерухома штучна структура (будівля) порівняно великого розміру.

Споруда — будівельна система, пов'язана з землею, яку створено з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання шляхом виконання будівельно-монтажних робіт[1].

Інженерні споруди — це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з опорних та, в окремих випадках, обгороджувальних конструкцій, які призначено для виконання виробничих процесів різних видів: розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів (дамби, тунелі, естакади, мости тощо)[1].

Словосполучення[ред.ред. код]

Види[ред.ред. код]

  1. Архітектура об'ємних споруд:
    Церква, Острог
  • Житлова.
  • Культова.
  • Громадська.
  • Промислова.

2. Ландшафтний дизайн:

3.Містобудування:

  • Новобудови.
  • Реставрація давніх будівель.

Класифікація[ред.ред. код]

Параметри[ред.ред. код]

Конструктивні елементи[ред.ред. код]

Конструктивні елементи споруди — частини споруди, які забезпечують її цілісність та потрібні технічні умови функціонування.

Конструкції бувають опорними і такими, що обгороджують.

Опорні конструкції сприймають навантаження від вище покладених конструктивних елементів.

Конструкції що обгороджують захищають приміщення будинку від впливу навколишнього середовища, або розподіляють їх одне від іншого.

Більшість конструкцій одночасно виконують опорні та обгороджувальні завдання.

Будинки мають надземну та підземну частини.

Фундаменти і стіни підвалів становлять підземну частину будинку, зовнішні стіни, міжповерхове перекриття, сходи, дах— надземну частину.

Міст, Ворохта

Конструктивні елементи житлового будинку:

  •  — фундамент
  •  — підвальне перекриття
  •  — стіни (зовнішні, внутрішні)
  •  — міжповерхове перекриття
  •  — перегородки
  •  — горищне перекриття
  •  — дах
  •  — сходи
  •  — вікна
  •  — двері

Класифікація будівель і споруд та вимоги до них

У будівельній практиці розрізняють поняття «будинок» і «споруда». Спорудженням прийнято називати усе, що штучно зведено людиною для задоволення матеріальних і духовних потреб суспільства.

Будинком називають наземне спорудження, що має внутрішній простір, призначений і пристосований для того чи іншого виду людської діяльності (наприклад, житлові будинки, заводські корпуси, вокзали тощо). Таким чином, ми бачимо, що поняття «спорудження» ніби містить у собі також, поняття «будинок». У практичній діяльності, прийнято усі інші спорудження відносити до так званих інженерних. Іншими словами це спорудження, які призначено для виконання сугубо технічних завдань (наприклад, міст, телевізійна щогла, тунель, станція метро, димар, резервуар та інше). Внутрішній простір будинків розподіляється на окремі приміщення (житлова кімната, кухня, аудиторія, службовий кабінет, цех тощо). Приміщення, розташовані в одному рівні, утворюють поверх. Поверхи розділяються перекриттями. У будь-якому будинку можна умовно виділити три групи взаємно пов'язаних між собою частин елементів, що у той же час ніби доповнюють і визначають один одного: об'ємно-планувальні елементи, тобто великі частини, на які можна розподілити весь обсяг будинку (поверх, окреме приміщення, частина будинку між основними його стінами, що розділяють та інше); конструктивні елементи, котрі визначають структуру будинку (фундаменти, стіни, перекриття, дах тощо); будівельні вироби, тобто порівняно дрібні деталі, з яких складаються конструктивні елементи. Форма будинку у плані, його розміри, а також розміри окремих приміщень, поверховість і інші характерні ознаки визначаються у ході проектування будинку з урахуванням його призначення. Будь-який будинок повинен відповідати наступним основним вимогам:

1) функціональної доцільності, тобто будинок повинен цілком відповідати тому процесу, для якого він призначений (зручність проживання, праці, відпочинку тощо);

2) технічної доцільності, тобто будинок повинен надійно захищати людей від зовнішніх впливів (низьких чи високих температур, опадів, вітру), бути міцним і стійким, тобто витримувати різні навантаження, та довговічним, тобто зберігати нормальні експлуатаційні якості у часі;

3) архітектурно-художньої виразності, тобто будинок повинний бути привабливим за своїм зовнішнім (екстер'єр) та внутрішнім (інтер'єр) виглядом, сприятливо впливати на психологічний стан і свідомість людей;

4) економічної доцільності, що передбачає найбільш оптимальні для даного виду будинку витрати праці, засобів і часу на його зведення. У цьому разі, треба також поряд з одноразовими витратами на будівництво, враховувати і витрати, пов'язані з експлуатацією будинку.

Безумовно, комплекс цих вимог не можна розглядати у відриві один від одного. Звичайно під час проектування будинку, прийняті рішення є результатом узгодженості з урахуванням усіх вимог, що забезпечують його наукову обґрунтованість. Головною з перерахованих вимог, є функціональна, чи технологічна, доцільність. Через те, що будинок є матеріально-організованим середовищем для здійснення людьми найрізноманітніших процесів праці, побуту та відпочинку, приміщення будинків повинні найбільш повно відповідати тим процесам, на які дане приміщення розраховане; отже, основним у будинку чи його окремих приміщеннях, є його функціональне призначення. До того-ж, потрібно розрізняти головні та допоміжні завдання. Так, у будинку школи, головною функцією є навчальні заняття, тому шкільна споруда в основному, складається з навчальних приміщень (класні кімнати, лабораторії тощо). Поряд з цим, у будинку здійснюються і допоміжні завдання: харчування, суспільні заходи, керівництво тощо. Для такої мети, передбачаються спеціальні приміщення: їдальні та буфети, актові зали тощо. У цьому разі, перераховані функції для цих приміщень будуть головними. Їм же відповідають свої підсобні функції. Усі приміщення в будинку, що відповідають головним і допоміжним завданням, пов'язуються між собою комунікаційними приміщеннями, основне призначення яких, забезпечувати рух людей (коридори, сходи, вестибулі та інше). Якість середовища залежить від таких чинників, як: простір для діяльності людини, розміщення устаткування та рух людей; стан повітряного середовища (температура і вологість, повітрообмін у приміщенні); звуковий режим (забезпечення чутності і захист від шумів, що заважають,); світловий режим; видимість і зорове сприйняття; забезпечення зручностей пересування і безпечної евакуації людей.

Отже, задля того, щоб правильно запроектувати приміщення, створити у ньому оптимальне середовище для людини, необхідно врахувати усі вимоги, що визначають якість середовища. Ці вимоги для кожного виду будинків і його приміщень установлюються Будівельними нормами і правилами (СНіП) — основним державним документом, що регламентує проектування і будівництво будинків і споруджень у нашій країні.

Технічна доцільність будинку визначається рішенням його конструкцій, що повинне враховувати усі зовнішні впливи, які сприймаються будинком у цілому й його окремими елементами. Ці впливи поділяють на силові і не силові (вплив середовища). До силового відносять: навантаження від власної маси елементів будинку (постійні навантаження), маси устаткування, людей, снігу, навантаження від дії вітру (тимчасові) і особливі (сейсмічні навантаження, впливи в через аварії устаткування тощо). До не силового впливу відносять: температурні впливи (викликають зміну лінійних розмірів конструкцій), впливу атмосферної і ґрунтової вологи (викликають зміну властивостей матеріалів конструкцій), рух повітря (зміна мікроклімату в приміщенні), вплив променистої енергії сонця (викликає зміну фізико-технічних властивостей матеріалів конструкцій), вплив агресивних хімічних домішок, що містяться у повітрі (можуть призвести до руйнування конструкцій), біологічні впливи (які викликано мікроорганізмами чи комахами, що приводить до руйнування конструкцій), вплив шуму від джерел усередині чи поза будинком, що порушує нормальний акустичний режим приміщення. З урахуванням зазначених впливів, будинок повинен задовольняти вимоги міцності, стійкості і довговічності.

Міцністю будинку називають здатність сприймати впливи без руйнування й істотних залишкових деформацій.

Стійкістю (твердістю) будинку називають здатність зберігати рівновагу за зовнішніх впливів.

Довговічність означає міцність, стійкість та схоронність як будинку у цілому, так і його елементів у часі.

Будівельні норми і правила поділяють будинки за довговічністю на чотири ступені: І — термін служби більше 100 років; ІІ — від 50 до 100 років; ІІІ — від 20 до 50 років; IV — від 5 до 20 років. Важливою технічною вимогою до будинків є пожежна безпека, що означає перелік заходів, що зменшують можливість виникнення пожежі а, отже, загоряння конструкцій будинку. Застосовувані для будівництва матеріали та конструкції, поділяють на неспалені, важкозаймисті і займисті. Конструкції будинку характеризуються також межею вогнестійкості, тобто опором впливу вогню (у годинах) до втрати міцності чи стійкості, або до утворення наскрізних тріщин чи підвищення температури на поверхні конструкції з боку, протилежної дії вогню, до 140 С (у середньому). За вогнестійкістю, будинки розділяють на п'ять ступенів у залежності від ступеня загоряння і межі вогнестійкості конструкцій. Найбільшу вогнестійкість мають будинки І ступеня, а найменшу — V ступеня. До будинків І, ІІ й ІІІ ступенів вогнестійкості відносять кам'яні будинки, до IV — дерев'яні оштукатурені, до V — дерев'яні не поштукатурені будинки. У будинках І й ІІ ступенів вогнестійкості стіни, опори, перекриття і перегородки незаймисті. У будинках ІІІ ступеня вогнестійкості стіни й опори незаймисті, а перекриття і перегородки важкозаймисті. Дерев'яні будинки IV і V ступенів вогнестійкості за протипожежними вимогами, повинні мати не більш двох поверхів.

Архітектурно-художні якості будинку визначаються ознаками краси. Будинок мусить бути зручним у функціональному та технічному відношенні. Естетичні якості будинку чи комплексу будинків, може бути піднесено до рівня архітектурно-художніх образів, тобто рівня мистецтва, що відбиває засобами архітектури, визначену ідею, яка активно впливає на свідомість людей. Для досягнення необхідних архітектурно-художніх якостей, використовують композицію, масштабність, освітлення та інше.

Під час вирішення економічних вимог, повинно бути обґрунтовано прийнято розміри і форму приміщень з урахуванням дійсних потреб людей. Так, по мірі рішення житлової проблеми у нашій країні, підвищується норма житлової площі на людину, квартири стають більш зручними за плануванням, мають велику допоміжну площу, вбудоване устаткування.

Економічна доцільність у рішенні технічних завдань, включає забезпечення міцності і стійкості будинку, його довговічності. До того-ж потрібно, щоби вартість 1 м2 площі чи 1 м3 обсягу будинку, не перевищувала встановленої межі. Зниження вартості будинків, може бути досягнуто раціональним плануванням і недопущенням надмірностей під час встановлення площ і обсягів приміщень, а також внутрішній і зовнішній обробці; вибором найбільш оптимальних конструкцій з урахуванням виду будинку і умов його експлуатації; застосуванням сучасних методів і прийомів виконання будівельних робіт з урахуванням досягнень будівельної науки і техніки. Для вибору економічно доцільних рішень СНіПом установлено розподіл будинків за капітальністю на чотири класи залежно від їхнього призначення і значимості. Наприклад, будинок може бути віднесено до першого класу, якщо він має також ступінь вогнестійкості і довговічності, виконаний з першосортних матеріалів, конструкції мають достатній запас міцності, якщо приміщення у ньому мають усі види благоустрою, що відповідають його призначенню, підвищено якість обробки. Будинки у залежності від призначення прийнято поділяти на цивільні, промислові та сільськогосподарські.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018, 2000, затверджений наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507.
  • Кабінет Міністрів України. Постанова Про затвердження Національного стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна» (Національний стандарт N 2, п.2) від 28 жовтня 2004 р. N 1442 м. Київ

Посилання[ред.ред. код]

Будинок Це незавершена стаття з будівництва.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.