Спорядження

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спорядження для ведення бойових дій солдата армії США часів Другої світової війни

Споря́дження військо́ве або бойове екіпірування — сукупність предметів, складових екіпіровки військовослужбовця для ведення бойових дій. Найбільшої ефективності бойової екіпіровки можна досягти при оптимальному поєднанні тактико-технічних характеристик всіх складових.

Розвиток спорядження[ред. | ред. код]

Значення, кількість і вартість спорядження зростає досить швидко. За словами бригадного генерала Марка Брауна (що відповідав за розробку спорядження для армії США) в 1940-ві роки американці вирушали на війну у формі, з рушницею, каскою, скаткою і фляжкою. Їх спорядження важило близько 16 кг і коштувало — з врахуванням інфляції — 170 дол. У В'єтнамі екіпіровка солдата вже обходилася в 1,1 тис. доларів: додався, зокрема, бронежилет, оновилася зброя.

Зараз американці, що воюють в Іраку і Афганістані обов'язково забезпечуються бронежилетами і касками з композиційних матеріалів, захисними окулярами, вогнетривкою формою, включаючи рукавички і черевики, приладами нічного бачення, лазерними цілепокажчиками. До складу спорядження входить понад 80 предметів загальною масою близько 34 кг. Бойова екіпіровка сучасного солдата обходиться Пентагону приблизно в 17,5 тис. $ — в 100 разів дорожче, ніж під час Другої світової війни.

Згідно з оцінками генерала, в середині наступного десятиліття екіпіровка піхотинця вже коштуватиме від 28 до 60 тис.дол. Зокрема, солдати отримають стрілецьку зброю, що дозволяє вести прицільний вогонь по противникові із-за кута, не висовуючись при цьому, і комп'ютери з екранами, щоб кожен міг бачити картину бою. Зазначеному сприятиме застосування тактичної системи доповненої реальності[1][2][3].

Перспективним напрямком розвитку систем солдата є впровадження в його спорядження екзоскелета з метою підвищення мобільності тактичних груп і підрозділів, що діють у пішому порядку, за рахунок компенсації фізичного навантаження солдат, зумовленого значною вагою спорядження.[4] Інтеграція у бойове спорядження буде супроводжуватися перетворенням екзоскелета на багатофункціональну систему, яка крім основного призначення може використовуватися в якості електрогенератора, сховища акумуляторних батарей, каркаса для кріплення модулів бронезахисту, засобів телекомунікацій, різних сенсорів і датчиків, проведення ліній електроживлення та передачі даних, виконання інших функцій.[4] У їх числі заслуговує на увагу й застосування елементів конструкції екзоскелета в якості антенної системи для передачі і прийому радіосигналів.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Слюсар В. И. Персональный хаб как элемент экипировки.//Озброєння та військова техніка. — № 1 (17). — 2018. — С. 79 — 84.[[https://web.archive.org/web/20180829204809/http://slyusar.kiev.ua/Individual_HUB.pdf Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]]
  2. Слюсар В. І. Концепція стандартизації тактичних засобів доповненої реальності. //Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». –Львів: Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. — 17-18 травня 2018 р. — C. 63 — 64. [[https://web.archive.org/web/20180612143002/http://slyusar.kiev.ua/SLYUSAR3.pdf Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]]
  3. Слюсар В. І. Федеративна мережа місій як середовище поширення даних доповненої реальності. //Матеріали Міжнародної науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ». — 15-17 травня 2019 р. — Львів. — Національна академія Сухопутних військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного. [[https://web.archive.org/web/20190512142631/http://www.slyusar.kiev.ua/SLYUSAR1_ASV.pdf Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.]]
  4. а б в Слюсар, В.И. (2018). Тактический экзоскелет как антенная система.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. – 2018. – C. 139 - 140.- DOI: 10.13140/RG.2.2.16203.03362. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Радянська військова енциклопедія. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 404-405. — ISBN 00101-150.
  • Концепція створення комплексу бойового екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджено наказом Міністра оборони України від 10.12.2014 № 876.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]