Спостережна космологія
Спостережна космологія — це сукупність методів вивчення структури, еволюції та походження спостережуваного Всесвіту шляхом спостережень за допомогою таких інструментів, як телескопи на різних довжинах електромагнітних хвиль, детектори космічних променів та гравітаційно-хвильові детектори. Спостережувана космологія є інструментальною частиною фізичної космології, науки, що вивчає Всесвіт на його найбільших просторових та часових масштабах, як єдине ціле.
Історично, першим спостережуваними фактами для космології, що зародилась як наука на початку XX ст. були закон Габбла — Леметра та вік й розмір Всесвіту. Закон Габбла-Леметра був встановлений в 1927-1929 рр., хоча стала Габбла, що входить в цей закон початково була визначена із помилкою більше ніж в 6 разів від сучасного спостережного значення.
Співвідношення концентрації різних хімічних елементів (поширеність елементів) після первинного нуклеосинтезу визначалась його тривалістю та інтенсивністю, які, в свою чергу залежали від космологічних параметрів. Тому, спостереження початкової поширеності елементів є важливим спостережним тестом для будь-якої космологічної моделі.
Модель Великого вибуху передбачає, що Всесвіт наповнений нейтринним фоновим випромінюванням, аналогічним космічному мікрохвильовому фоновому випромінюванню. Мікрохвильовий фон є відбитком часу, коли Всесвіту було близько 380 000 років, але нейтринний фон є відбитком часу, коли Всесвіту було близько двох секунд. Якби це нейтринне випромінювання вдалось спостерегти, це було б вікном у дуже ранні стадії розвитку Всесвіту. На жаль, ці нейтрино зараз повинні б бути дуже холодними, тому їх фактично неможливо спостерігати безпосередньо.
- Б.С. Новосядлий. Структура й еволюція Всесвіту. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2019. — 159 с. — ISBN 978-617-10-0157-2.