Справа Василя Стуса (книга)
Автор | Вахтанг Кіпіані (укл.) |
---|---|
Країна |
![]() |
Мова | українська |
Серія | бібліотека «Історичної правди» |
Тема | Стус Василь Семенович |
Жанр | історія та політика |
Видавництво | Vivat |
Видано | 2019 |
Тип носія | паперова |
Сторінок | 688 |
Тираж | 20,0 тис. (жовт. 2020) |
ISBN | 978-966-942-927-8, 978-966-942-843-1 |
Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР — публіцистична книга українського історика, головного редактора порталу «Історична правда», публіциста Вахтанга Кіпіані про кримінальну справу, життя і смерть українського поета-дисидента Василя Стуса. Книгу видало харківське видавництво Vivat в серії Бібліотека «Історичної правди».[1]
19 жовтня 2020 року Дарницький районний суд міста Києва виніс рішення про заборону розповсюдження книги, однак це рішення не вступить в силу до кінця розгляду апеляції відповідачів на це рішення.
Історія створення[ред. | ред. код]
Книгу написано на основі матеріалів кримінальної справи Василя Стуса 1980 року, що зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ (колишній архів КДБ). Матеріали стали доступними внаслідок ухвалення пакету зініційованих Українським інститутом національної пам'яті декомунізаційних законів[2]. Матеріали кримінальної справи містяться в шести томах. До книги включено основні, найголовніші матеріали кримінальної справи. Документи, які включали до книги, наведено в повному обсязі, без редагування. Робота над книгою тривала 6 місяців, над нею також активно працювала редактор видавництва «Vivat» Галина Сологуб.[3][4]
За словами автора, Вахтанга Кіпіані, мета книги — змінити «плакатне» ставлення до Василя Стуса і людей, які його оточували[3]. Зокрема, Кіпіані заявляв, що «Кримінальна справа Василя Семеновича Стуса — це хроніка боротьби злочинної комуністичної системи з людиною, повної болю та гідності. Ми бачимо громадянина, правозахисника, творчу особистість, який чудово розуміє наслідки своєї „негнучкості“ перед каральною машиною. І тим не менше він іде до кінця.»[2]
Книгу вперше презентовано 26 травня 2019 року під час книжкового ярмарку в Києві «Книжковий Арсенал»[5].
Зміст[ред. | ред. код]
У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, свідчення очевидців, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Крім власне архівних матеріалів, книжка містить статті укладача та дисидента Василя Овсієнка та інтерв'ю з останнім співкамерником поета, російським політв'язнем Леонідом Бородіним.
Обкладинкою книги є оригінал обкладинки першого тому справи поета в КДБ. Додано лише назву книги та портрет Стуса з цієї ж справи. У книзі є наступні розділи:[6]
- Кримінальна справа № 5 — книга життя і смерті Василя Стуса
- Матеріали з шести томів справи
- Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус
- Свідок уходу. Останні дні Василя Стуса
- Стус і Нобель. Демістифікація міфу
- Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?
- З таборового зошита. Останній відомий текст Василя Стуса
Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]
Книга отримала декілька відзнак. Серед них:
- Вересень 2019 — персональна відзнака директорки ГО «Форуму видавців» Катерини Шевченко на Форумі видавців у Львові-2019[7].
- Жовтень 2019 — нагорода Черкаського книжкового фестивалю в номінації «Науково-популярна книга для дорослих. Есеїстика, публіцистика, мемуари»[8].
- Грудень 2019 — члени Українського ПЕН-клубу включили «Справу Василя Стуса» до переліку найкращих книжок 2019-го, які з'явилися друком у вітчизняних видавництвах, у категорії «Нон-фікшн»[9].
- Листопад 2020 — книгу включено до номінантів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року у категорії «Публіцистика, журналістика»[10].
Рецензії критиків[ред. | ред. код]
Літкритики дуже позитивно оцінили книгу Кіпіані про Стуса.[11][12]
Наклад[ред. | ред. код]
Станом на жовтень 2020 року було продано майже 20 тис. книг; тоді ж у жовтні 2020 року у зв'язку з високим попитом на книгу видавництво Vivat додрукувало ще 3,5 тис. примірників.[1] У новому накладі на форзацах книги було розміщено рішення Дарницького райсуду щодо її заборони.[13]
Спроба заборони книги Медведчуком[ред. | ред. код]
Позов[ред. | ред. код]
Наприкінці серпня 2019 року адвокат Василя Стуса у 1980 році та сучасний політик Віктор Медведчук подав до суду позов із вимогою заборонити книгу через те, що інформація в ній нібито не відповідає дійсності. Позов подано про захист честі, гідності та ділової репутації Віктора Медведчука проти Вахтанга Кіпіані, ТОВ «Видавництво „Віват“» та ПП «Юнісофт» (друкарня, в якій надруковано книгу).[14] Перше, організаційне, засідання суду у цій справі відбулося в Дарницькому суді Києва 2 жовтня 2019 року[15].
Рішення Дарницького суду[ред. | ред. код]
Дарницький районний суд 19 жовтня 2020 року за головуванням судді Марини Заставенко (раніше — суддя Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області[16]) ухвалив рішення, частково задовільнивши позов Віктора Медведчука проти журналіста й історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat, визнавши окремі факти стосовно Медведчука неправдивими, цим заборонивши видання і поширення книги «Справа Василя Стуса» та пов'язаних матеріалів з Віктором Медведчуком. Було заборонено розповсюдження також надрукованого тиражу, який містить інформацію про Медведчука, а також супутню інформацію щодо вилучених фрагментів на радіо, телебаченні, мережі Інтернет та інших ЗМІ.[17][18] У той же день, Кіпіані оголосив, що весь тираж книги розкуплено і склади порожні.[1] Видавництво «Vivat» повідомило про намір оскаржити рішення про заборону книги[19].
Реакція[ред. | ред. код]
Пресслужба проросійської партії ОПЗЖ поширила заяву під назвою «Суд заборонив розповсюджувати пасквіль Кіпіані про Стуса із брехливою інформацією щодо Медведчука. Чергова брудна провокація провалилася»[20].
У відповідь на рішення суду, Міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що власним коштом закупить частину накладу книги для національних бібліотек.[21]
Своє обурення щодо рішення суду висловили громадські діячі, політики та масово — пересічні гроомадяни[22].
Після рішення Дарницького суду Києва щодо заборони книги, у різних містах України влаштували публічні читання[23].
Джерела та примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Після "перемоги Медведчука" книгу про Стуса розкупили, буде новий наклад. pravda.com.ua. 19.10.2020.
- ↑ а б Вахтанг Кіпіані. "Справа Василя Стуса". Книга про перемогу духу над КГБ. Історична правда. 7 серпня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ а б Книга «Справа Василя Стуса»: як радянська система зробила поета «злочинцем». Радіо Свобода. 28 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Лана Самохвалова (13 жовтня 2019). Вахтанг Кіпіані, редактор видання «Історична правда», автор книги «Справа Василя Стуса». Невивчені уроки, непосаджені злочинці деморалізують суспільство. ukrinform.ua. Укрінформ. Процитовано 14 жовтня 2019.
- ↑ Ведучий ZIKу Вахтанг Кіпіані презентує книжку про Василя Стуса. Zik.ua. 20 травня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ «Справа Василя Стуса Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» сост. Вахтанг Кипиани. Book24.ua. Процитовано 2019-10-12.
- ↑ Форум видавців-2019: назвали найкращі книжки. Gazeta.ua. 20 вересня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ “Лагідна погода і доброзичливі люди”: письменники і видавці поділилися враженнями про Черкаський книжковий фестиваль. Про Все. 17 жовтня 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
- ↑ Український ПЕН назвав найкращі українські книжки 2019 року. Читомо. 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- ↑ Фільм «Атлантида» та книга про справу Стуса: оголошено номінантів Шевченківської премії 2021-го. УНІАН. 6.11.2020. Процитовано 6.11.2020.
- ↑ Василь Овсієнко, Ігор Калинець, Михайло Косів, Ярослав Кендзьор. Книга про нашу епоху. І про кожного з нас. Історична правда. Процитовано 18 вересня 2020.
- ↑ Ганна Кузьо. «Справа Стуса» Вахтанг Кіпіані. Відгук на книгу «Справа Стуса», автор Вахтанг Кіпіані. Youtube-канал Ганни Кузьо. 14 серп. 2020
- ↑ Новий наклад книжки про Стуса вже пакують для відправки в магазини та покупцям. Історична правда. 02.10.2020. Процитовано 2 November 2020.
- ↑ Медведчук розповів, чому просить суд заборонити книгу про Василя Стуса. Громадське. 4 вересня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ Розпочався суд за позовом Медведчука до журналіста Кіпіані через книгу про Стуса. Громадське. 2 жовтня 2019. Процитовано 12 жовтня 2019.
- ↑ До уваги судді Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області Заставенко Марини Олександрівни. vkksu.gov.ua.
- ↑ Заборона книги про Стуса: суд частково задовольнив позов Медведчука. glavcom.ua. 19.10.2020.
- ↑ «Справа Василя Стуса»: суд заборонив продаж книги до усунення інформації про Медведчука. ukrinform.ua. 19.10.2020.
- ↑ Видавництво Vivat збирається оскаржити рішення про заборону книги «Справа Василя Стуса». Радіо Свобода. 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020.
- ↑ В ОПЗЖ назвали книгу "Справа Василя Стуса" "пасквілем" та "провокацією". Історична правда. 19.10.2020. Процитовано 19.10.2020.
- ↑ Книга про Василя Стуса: очільник Міністерства культури закупить частину накладу для бібліотек // ТСН, 20 жовтня 2020.
- ↑ «Стус знову під забороною». Соцмережі лютують через вирок суду на користь Медведчука. ВВС Україна. 19.10.2020. Процитовано 19.10.2020.
- ↑ «Справа Василя Стуса» зібрала людей у Тернополі. Містяни влаштували читання книги - iternopolyanyn.com. iternopolyanyn.com (uk). Процитовано 2020-10-30.
Посилання[ред. | ред. код]
- Справа Василя Стуса на сайті видавництва Vivat
- Справа Василя Стуса на сайті книго-датабази Goodreads (англ.)