Справа колишніх бійців «Торнадо»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Справа про злочини бійців роти спецпризначення МВС «Торнадо» — кримінальна справа, відкрита у зв'язку з численними злочинами, скоєними особовим складом бійців колишньої роти міліції України «Торнадо» в ході російсько-української війни[1][2][3].

За заявою військової прокуратури України, бійці роти нібито практикували катування та збочене зґвалтування стосовно цивільного населення[4][5]. Крім цього виявилося, що частина особового складу роти мали численні судимості.[6] За інформацією військового прокурора Анатолія Матіоса, 43 з 109 бійців «Торнадо» мали судимості[7][8]. Розслідування набуло великого суспільного та політичного резонансу, суд зазнав сильного тиску з боку представників українського добровольчого руху[7][8][9][10][11] .

Зрештою, деякі добровольці з роти міліції «Торнадо» були визнані винними за кримінальними статтями (викрадення людей, сексуальне насильство тощо)[12][13], проте звіт організації Global Rights Compliance LLP, опублікований під егідою посольства Великої Британії у Києві назвав незрозумілим факт відсутності будь-яких звинувачень у скоєнні ними воєнних злочинів за наявності настільки очевидних доказів. Крім цього, організація «Українська Гельсінська спілка з прав людини» висловила стурбованість загальнонаціональною тенденцією виправдовувати тяжкі злочини проукраїнських формувань[14][15].

11 липня 2022 року Шевченківський апеляційний районний суд відпустив на поруки екскомандира батальона «Торнадо» Руслана Онищенка[16][17].

Передісторія[ред. | ред. код]

Український добровольчий батальйон «Торнадо» був створений у жовтні 2014 року на основі розформованого за мародерство батальйону «Шахтарськ»[18][19][20][21] . До свого розпуску бійці батальйону «Шахтарськ» брали участь у боях у районі Маріуполя, Мар'їнки, Пісок, відзначившись цілою низкою злочинів та одіозних заяв[20][21] . Наприклад, у звіті української правозахисної організації «Українська Гельсінська спілка з прав людини»[22] описано епізод незаконного викрадення бійцями «Шахтарська» кількох жителів Мар'їнки, яких спочатку використовували як живі щити для прикриття від снайперського вогню. Потім їх деякий час утримували з пластиковими мішками на головах, піддавали побиттям і змушували виконувати брудну і важку роботу[22] .

16 жовтня 2014 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков віддав наказ розформувати батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Шахтарськ» через часті випадки мародерства серед бійців: «Батальйон „Шахтарськ“, який чудово бився під Іловайськом, мною був розпущений, тому що неодноразові випадки мародерства у Волновасі і в інших ситуаціях мали місце…», та додав, що мародерство вчиняли приблизно 50 осіб із 700 добровольців батальйону. Генерал армії України, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж підтвердив наявність у батальйоні серйозних проблем із дисципліною, які перешкоджають встановленню нормальних відносин із місцевим населенням[20] . Після розформування частина особового складу «Шахтарська» увійшла до складу роти МВС «Торнадо»[20] .

Вже 2 листопада 2014 року шістьох бійців «Торнадо» було затримано в Києві Службою безпеки України з цілим арсеналом зброї, який, за словами представників СБУ, планувалося використовувати для рейдерських дій[20] . Потім у пресі набув розголосу конфлікт бійців «Торнадо» з головою запорізької адміністрації Олександром Сіном, якого вони звинуватили у сприянні сепаратизму[20] . Після цього батальйон Торнадо був переведений до Луганської області в зону проведення АТО[23].

Хронологія подій[ред. | ред. код]

Перші звинувачення[ред. | ред. код]

У середині червня 2015 року голова Луганської адміністрації Генадій Москаль звинуватив бійців «Торнадо» у блокуванні вантажних перевезень залізницею і зажадав від українських силових органів роззброїти батальйон[24] . Представники батальйону заявили, що вони зупинили лише один потяг, що прямував з Алчевська до Дніпропетровська, який, за їхніми словами, віз контрабандний чавун[24][25].

17 червня 2015 року було затримано сім бійців «Торнадо» та їхнього командира Руслана Онищенка. Для всіх затриманих судом було обрано запобіжний захід у вигляді арешту без застави[26][27]. Згодом на волю було відпущено двох із восьми затриманих[25]. Потім було затримано ще чотирьох бійців[28] .

Після розкриття численних фактів насильства та вбивств Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти міліції Торнадо[29][30]. Бійці «Торнадо» розформовуватись відмовилися[31][32], зайняли кругову оборону, замінували периметр своєї бази, встановили автоматичні гранатомети, організували шість снайперських пар і підготували до підриву автомобіль при в'їзді[33]. На якийсь час ситуація вкрай загострилася, але повноцінних бойових дій вдалося уникнути і батальйон було переведено з Луганської області до Донецька на розформування[24] .

Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що кожен четвертий боєць «Торнадо» мав судимість[6], а командир підрозділу Руслан Онищенко притягувався до кримінальної відповідальності двічі[7][8]. На базі роти у Сіверськодонецьку знаходилося понад 170 осіб зі зброєю. Більше 70 з яких не були працівниками міліції. Серед цих осіб перебувало 43 раніше судимих особи, частина яких прийнята на службу[31][32]. За заявою Матіоса, у підвальних приміщеннях Привільнянської школи були спеціально підготовлені засоби для скоєння насильницьких дій, заподіяння тілесних ушкоджень, завдання побоїв і тортур. На думку прокурора, найбільш жорстокими формами насильства стали відбувалось групове зґвалтування чоловіка членами угруповання у збоченій формі з фіксацією процесу на відео[4].

Хід слідства[ред. | ред. код]

19 червня 2015 року слідство почало проводити експертизу скандальних відеозаписів, вилучених у бійців «Торнадо»[25]. У вересні 2015 року українська військова прокуратура оголосила про завершення досудового розслідування стосовно бійців «Торнадо» та про інкримінування ним одразу семи статей кримінального кодексу (створення злочинної організації, незаконне позбавлення волі, викрадення людей, катування, «насильницьке» тощо). Бійці батальйону «Торнадо» заявляли, що тим часом у зоні АТО продовжується контрабанда і їх це не влаштовує. Через закритий судовий процес ними було оголошено голодування[34] .

Виявлені місця тортур[ред. | ред. код]

Суд[ред. | ред. код]

2 серпня 2016 року в Оболонському райсуді Києва розпочався розгляд справи розформованої спецроти «Торнадо». Під будинком суду зібралися прихильники підсудних, які вимагали пустити їх на засідання, яке проходило в закритому режимі[37] . Активісти перелізли через огорожу суду, кидали у правоохоронців пакети з мукою, фаєри, димові шашки, а також шини[38] . Внаслідок отруєння газом постраждали 12 співробітників поліції та 15 військовослужбовців Національної гвардії України[39] . Під час слухань у суді Анатолій Пламадяла обливав прокурорів із принесених під одягом пляшок смердючою субстанцією, схожою на фекалії, щоб зірвати допит потерпілих[40] .

Як повідомили у національній поліції: «Слідчим відділом Оболонського управління Національної поліції відомості внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за двома статтями Кримінального кодексу України: статті 293 (групове порушення громадського порядку), частини третьої статті 342 (опір представнику влади, працівнику правоохоронного органу члену громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону або військовослужбовцю)»[41] .

4 серпня 2016 року через неможливість доставити до зали підозрюваних засідання Оболонського суду Києва у справі бійців батальйону «Торнадо» було перенесено на 9 серпня[42] . Політичний експерт Сергій Биков в ефірі радіостанції «Голос Столиці» сказав: «Я вважаю, що українські правоохоронці мають зробити все, щоб не допустити подібних акцій протесту. Цілком можливо, що навіть силовим шляхом, оскільки у правовій державі має бути абсолютна монополія на владу з боку держави. Зазвичай монополія на насильство з боку держави»[7][8][43].

7 серпня 2016 року Тетяна Чорновіл звинуватила батальйон «Торнадо» у смерті чоловіка.[44]

Вирок[ред. | ред. код]

Розгляд об'ємної справи з 80 томів, у якій брали участь 111 свідків та 13 потерпілих, тривав майже два роки[28] .

7 квітня 2017 року Оболонський районний суд Києва ухвалив обвинувальний вирок щодо 12 бійців розформованого батальйону «Торнадо». Екс-командир роти Руслан Онищенко отримав 11 років позбавлення волі, його заступник Микола Цукур — 9 років, громадянин Білорусії Данило Ляшук — 10 років, Ілля Холод — 9,5 років. Екс-бійці Борис Гульчук, Максим Глєбов, Микита Куст отримали по 9 років позбавлення волі кожен, Анатолій Пламадяла — 8 років позбавлення волі. Юрія Шевченка, Романа Іваша, Андрія Демчука та Микиту Свиридовського було засуджено до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном у 3 та 2 роки, відповідно[45][46][13].

Оскільки обвинувачений Юрій Шевченко визнав провину, поширювалася інформація, що його спільники зламали йому ногу в СІЗО, проте стверджували, що той просто послизнувся на мокрих сходах[47]. З кожного із засуджених було стягнуто по 7 750 гривень судових витрат, усі вони були позбавлені міліцейських звань[48] .

«Торнадівці» оскаржували вироки в судах і поширювали інформацію про політичний характер їхньої справи, нібито сфабрикованого за наказом президента України Петра Порошенка[28] .

Через тиждень після винесення вироку засуджений Ілля Холод на прогулянці жорстоко побив ув'язненого, який від поранених помер у тюремній лікарні[28] .

Руслан Онищенко скоїв побиття слідчого в Лук'янівському СІЗО, заявивши, що його обмовили[28] .

Принагідно в поле зору правоохоронних органів потрапляли нові бійці «Торнадо»: так, Олександра Пугачова заарештували за розстріл двох поліцейських у Дніпрі, які затримали його і не виконали категоричне прохання" відпустити його[28] .

Апеляція[ред. | ред. код]

16 березня 2018 року Апеляційний суд Києва почав розглядати апеляцію на рішення Оболонського районного суду столиці, який засудив вісьмох бійців «Торнадо» на різні терміни, від 8 до 11 років позбавлення волі, а ще трьох — до умовних покарань. Адвокати бійців стверджували, що в оскаржуваному вироку вже немає первісних, найбільш тяжких звинувачень, як-от убивства та зґвалтування. Однак навіть визнані судом звинувачення (привласнення майна, незаконне проникнення до будівель тощо) не доведені, стверджує сторона захисту. Також депутат Юрій Тимошенко заявив про свій намір взяти засуджених на поруки. Тим часом у Генпрокуратурі наголошували, що провина бійців є цілком доведеною і що вирок є занадто м'яким, особливо щодо трьох «торнадівців», які отримали умовні терміни[49].

22 листопада 2019 року Київський апеляційний суд залишив без змін вирок Оболонського районного суду міста Києва від 7 квітня 2017 року у кримінальному провадженні щодо колишніх бійців батальйону МВС України «Торнадо». Тоді було засуджено вісьмох колишніх бійців спеціальної роти Міністерства внутрішніх справ «Торнадо» до позбавлення волі на термін від 8 до 11 років, ще чотирьох — до 5 років умовно. Згодом трьох звільнили від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки[50].

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду України 10 вересня 2021 року залишив без змін вирок дванадцяти колишнім бійцям розформованої роти міліції «Торнадо», яких визнали винними у викраденні людей, вимаганні, катуванні, доведенні до самогубства та інших злочинах[51].

Заворушення у СІЗО[ред. | ред. код]

9 серпня 2018 року засуджені екс-бійці роти МВС «Торнадо» влаштували бунт у Лук'янівському СІЗО, відмовляючись підкоритися правоохоронцям, які з'явилися з перевіркою в камеру, де торнадівці піддавали терору інших ув'язнених, вимагаючи у них гроші та продукти[28]. В їхній камері були знайдені мотузки, гаки та інші пристосування для втечі[52], а також елітний алкоголь та прапор зі свастикою[53][28] . Під час обшуків у камерах СІЗО торнадівці чинили опір правоохоронцям, погрожуючи вбивством, облили правоохоронців бензином і намагалися підпалити, а також кидали саморобні вибухові пакети[54][55][56].

Слідством у цій справі було встановлено, що «організована група з числа ув'язнених колишніх співробітників роти „Торнадо“, за допомогою працівників ГУ „Київський слідчий ізолятор“, чинила тяжкі та особливо тяжкі злочини, що виявилося у скоєнні масових заворушень, що супроводжувалися підпалами, за будівель, опором представникам влади із застосуванням зброї та інших предметів, що використовуються як зброя; у чиненні опору працівникам правоохоронних органів у ході виконання ними службових обов'язків; у скоєнні загроз убивством, насильством щодо працівників правоохоронних органів у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, а також у зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу»[52] .

За результатами досудового розслідування екс-командир роти «Торнадо» Онищенко та три його колишні бійці підозрювалися у скоєнні злочинів, передбачених ст. 294, частини 1 Кримінального кодексу України (масові заворушення), ст. 342, ч. 2 (опір працівнику правоохоронного органу), ст. 345, ч. 4 (загроза чи насильство щодо працівника правоохоронного органу), ст. 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу), ст. 263, ч. 1 (незаконне поводження зі зброєю). Ще чотири співучасники бунту підозрювалися у порушенні статей, що передбачають відповідальність за масові заворушення та опір працівникові правоохоронного органу[52]. У цій справі також звинувачується колишній керівник Лук'янівського СІЗО Павло Бистрицький[57][58].

За пред'явленими статтями торнадівцям загрожувало позбавлення волі на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічне ув'язнення[28] .

Резонанс[ред. | ред. код]

Як заявив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос, учасники «злочинної групи» в «Торнадо» проводили тортури в особливо збоченому вигляді та формі. За місцем дислокації підрозділу в місті Привілля (Лисичанська міська рада) учасники злочинного угруповання вчиняли особливо тяжкі злочини: позбавлення волі деяких місцевих жителів і їх неодноразового нелюдського катування. Зокрема, в підвальному приміщенні Привільнянської школи, де були заготовлені засоби для катування, відбувалось групове зґвалтування чоловіка членами угруповання у збоченій формі з фіксацією процесу на відео[4][5][59].

Чорновіл додала, що нардеп Семен Семенченко знає про всі кошмари та все одно підтримує підозрюваних.[60] Раніше Семенченко в ефірі «ГС» висловив подив, на якій підставі затримано бійців «Торнадо»[61] Також Семенченко додав, що закидання шинами та камінням — це не тиск на суд[62] .

Головний військовий прокурор Анатолій Матіос у зв'язку зі справою Торнадо вирішив подати у відставку у вересні[63]:

«Суд над бійцями батальйону… кидає тінь на весь добровольчий рух, який уособлює собою той самий підйом патріотизму в країні, і це дуже болісний факт. З одного боку, саме добробати власною кров'ю скріпили країну, що розвалюється, вирушивши воювати в зону АТО з початком збройного конфлікту на сході України в березні 2014 року. Бійці-добровольці мають незаперечний авторитет у суспільстві, вони — герої новітньої історії України. „Торнадо“ також брав участь у багатьох кровопролитних боях. І тепер багатьом здається, що влада судить захисників української державності, це викликає сильний протест у суспільстві. З іншого боку, бійці добровольчої роти „Торнадо“ тримали в страху цілу область, мучили, катували, ґвалтували місцевих жителів — і так складно списати на війну», — зазначав Центр громадянських свобод України[64] .

У доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини діяльність бійців " Торнадо " та " Донбасу " кваліфіковано як військові злочини та було рекомендовано владі України продовжити процес ратифікації Римського статуту та внести зміни до Кримінального кодексу, що дозволяють вести кримінальне розслідування міжнародних злочинів на національному рівні[28] .

«Уряду — у контексті Мінських угод — взяти зобов'язання не надавати амністію особам, підозрюваним, обвинуваченим чи засудженим за міжнародні злочини, у тому числі за військові злочини, злочини проти людства чи серйозні порушення прав людини, враховуючи, що амністії не надаються, якщо вони конфліктують з правом постраждалих на ефективний засіб правового захисту, включаючи відшкодування збитків, або обмежують право потерпілих та суспільства на знання правди про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права», - йдеться у висновках доповіді[28] .

Відбування покарання та наступні події[ред. | ред. код]

Основна частина обвинувачених у справі утримувалась у СІЗО з 2015 року, коли діяв так званий «закон Надії Савченко», який дозволяв зараховувати один день попереднього ув'язнення за два дні відбування покарання. Тому призначені Оболонським судом терміни покарання Куст, Гульчук, Глібов та Пламадяла відбули ще в 2020 році, але продовжували залишатися під вартою у справі про заворушення у СІЗО. У лютому-березні 2021 року у справі про заворушення у СІЗО їм змінили запобіжний захід із утримання під вартою на домашній арешт. 15 лютого було звільнено Анатолія Пламадялу та Бориса Гульчука, після чого перший виїхав до Кривого Рогу, а другий — до Полтави. 17 березня 2021 року Шевченківський суд міста Києва виявив поблажливість до Микити Куста та Максима Глєбова, випустивши їх під цілодобовий домашній арешт. Кущ відбув у Боярку, Глібов залишився у Києві[50][51].

11 липня 2022 року Шевченківський апеляційний районний суд відпустив на поруки екскомандира батальона «Торнадо» Руслана Онищенка, який пробув у в'язниці майже 7 років. За нього поручилися дисидент радянських часів, народний депутат Верховної Ради України Степан Хмара та його дружина Роксолана. Наприкінці лютого 2022 року стало відомо, що Онищенко та низка інших ув'язнених написали звернення з проханням відпустити їх на волю для участі у повномасштабній війні проти РФ[16][17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тищук, Ольга (7 квітня 2017). Батальйон Торнадо: розбещення малолітніх, тортури і струм – кого і за що судять більше року (ВІДЕО 18+). Факти (укр.). Процитовано 3 липня 2022. 
  2. Elizabeth Piper and Sergiy Karazy. Ukraine struggles to control maverick battalions. — Special Report. — Kiev : Thomson Reuters, 2015. — 6 p.
  3. Ukrainian Tornado battalion members accused of rape, torture, abductions in Donbass (англ.). TASS Russian News Agency. 30 вересня 2015. Процитовано 3 липня 2022. 
  4. а б в Бійців «Торнадо» затримали за катування і збочене згвалтування - прокурор (ua). Укрінформ. 17 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  5. а б Бійців "Торнадо" затримали за катування і збочене згвалтування, - військовий прокурор (ua). Еспресо. 17 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  6. а б Военный прокурор Украины рассказал о зверствах бойцов «Торнадо» (рос.). Деловая газета «Взгляд». 20 червня 2015. Процитовано 3 липня 2022. 
  7. а б в г Лілія Гришко (15 серпня 2016). Суд над бійцями "Торнадо": 5 фактів про скандальну справу (ua). www.dw.com. Процитовано 7 липня 2022. 
  8. а б в г Суд над бійцями "Торнадо": 5 фактів про скандальну справу (ua). obozrevatel.com. 15 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2022. 
  9. Эффект «Торнадо»: добробаты пишут и диктуют правила игры
  10. Суд по делу «торнадовцев» пройдет в открытом режиме — СМИ
  11. Нацгвардия усилила позиции под судом, не исключая штурма «торнадовцев» // РИА, 2016
  12. Жуков Е. (8 квітня 2017). В Киеве по обвинению в пытках осуждены бойцы распущенной роты "Торнадо" (рос.). Deutsche Welle. Процитовано 3 липня 2022. 
  13. а б ГПУ оголосила, за якими статтями засудили екс-бійців роти "Торнадо". 5 канал (ua). https://www.5.ua. 8 квітня 2017. Процитовано 7 липня 2022. 
  14. Unlawful Detentions and Torture Commited by Ukrainian Side in the Armed Coonflict in Eastern Ukraine. — Kyiv : Ukrainian Helsinki Human Rights Union, 2017. — P. 3. — ISBN 978-966-97584-4-6.
  15. Бійці «Торнадо» третій рік вимагають засудити їх за законом (ВІДЕО). Інформаційне агентство ASPI (ua). https://www.5.ua. 13 квітня 2018. Процитовано 7 липня 2022. 
  16. а б Мигаль, Мар’яна (11 липня 2022). Суд відпустив на поруки екскомбата «Торнадо» Онищенка (фото). https://glavcom.ua (ua). Главком. Процитовано 12 липня 2022. 
  17. а б Засуджений за тортури колишній комбат "Торнадо" Оніщенко вийшов на волю, — екснардеп. https://focus.ua (ua). Фокус. 11 липня 2022. Процитовано 12 липня 2022. 
  18. Батальйон «Шахтарськ» розформований через мародерства — Аваков [Архівовано 19 жовтня 2014 у Wayback Machine.], УНІАН
  19. Тезис ТВ (24 жовтня 2014). В Запорожье презентован батальон "Торнадо" (экс-Шахтерск) - "ТЕЗИС". Процитовано 12 листопада 2016. 
  20. а б в г д е Батальон «Шахтерск» // Экстремизм в украинской политике, обществе, СМИ и силовых структурах. Экспертный доклад. Выпуск 1 / Кочетков А. В. — Москва : CIS-EMO, 2015. — С. 207.
  21. а б Титов А. Уголовно-правовые аспекты привлечения к ответственности за мародёрство по законодательству Украины в современных условиях // Вектор науки ТГУ. Серия: Юридические науки : журнал. — 2017. — Т. 28, № 1 (7 серпня). — С. 104—107.
  22. а б Unlawful Detentions and Torture Commited by Ukrainian Side in the Armed Coonflict in Eastern Ukraine. — Kyiv : Ukrainian Helsinki Human Rights Union, 2017. — P. 13-14. — ISBN 978-966-97584-4-6.
  23. За роззброєння парамілітарних угрупувань відповідає МВС, — Анатолій Матіос. Громадське (укр.). 1 лютого 2016. Процитовано 7 липня 2022. 
  24. а б в Ивахненко В. (1 липня 2015). Преступное "Торнадо" (рос.). «Радио Свобода». Процитовано 29 липня 2017. 
  25. а б в Следствие проводит экспертизу скандальных видеозаписей, изъятых у бойцов «Торнадо». Украина криминальная (рос.). 19 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  26. Аваков повідомляє про 8 заарештованих, зокрема, 7 "торнадівцях" із командиром Русланом Оніщенком (ua). interfax-Україна. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  27. Суд заарештував 7 бійців і командира спецроти "Торнадо" - Аваков (ua). Еспресо. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  28. а б в г д е ж и к л м н Виталий Диденко (16 серпня 2018). Убийцы и насильники из «Торнадо»: Кто и зачем на Украине делает их героями. Украина.ру (рос.). Процитовано 10 квітня 2022. 
  29. Аваков підписав наказ про розформування роти «Торнадо» (ua). Радіо Свобода. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  30. Аваков підписав указ про розформування роти "Торнадо" (ua). РБК-Україна. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  31. а б З 170 бійців "Торнадо" чверть виявилися колишніми зеками - Матіос (ua). Еспресо. 18 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  32. а б Матіос нарахував на базі "Торнадо" 170 чоловік, чверть яких колишні зеки (ua). ТСН. 19 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  33. Бійці "Торнадо" відмовляються роззброюватися та погрожують стріляниною, – Матіос (ua). Еспресо. 15 серпня 2016. Процитовано 7 липня 2022. 
  34. Бойцам «Торнадо» наконец предъявили обвинения
  35. В Луганской области обнаружены застенки нацистов "Торнадо" | Kazakhstan Today. www.kt.kz (рос.). 18 березня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  36. О.А. Біда, О.А. Мартиненко. СТАНИЦЯ ЛУГАНСЬКА. Історія одного міста / Melamory Maris. — Киев : Українська Гельсінська спілка з прав людини, USAID. — С. 12-15.
  37. Суд над бойцами «Торнадо» и минский тупик. Мнение Рудякова
  38. «Торнадо» в суде. Правовой беспредел и бойня с полицией
  39. Дело «Торнадо»: названо число пострадавших в ходе ночных драк под судом
  40. Бунт в СІЗО, відтинання вуха та вбивство співкамерника: чим "прославилися" екс-бійці "Торнадо". ТСН (укр.). 14 серпня 2018. Процитовано 7 липня 2022. 
  41. Полиция с боем вывела «торнадовцев» из здания суда
  42. Дело «Торнадо». Юрист о том, чего стоит ещё ожидать от процесса
  43. Дело «Торнадо»: власти должны силой пресекать подобные протесты — эксперт
  44. Черновол обвинила батальон «Торнадо» в смерти мужа
  45. Справа «Торнадо»: і прокуратура, і захист заявили, що оскаржать вироки. Радіо Свобода (ua). 7 квітня 2017. Процитовано 3 липня 2022. 
  46. Суд засудив до різних термінів позбавлення волі 12 екс-бійців «Торнадо» вироки. Радіо Свобода (ua). 7 квітня 2017. Процитовано 3 липня 2022. 
  47. З «торнадівця» Шевченко вибили зізнання – Лихолит. https://politeka.net (укр.). 11 вересня 2021. Процитовано 7 липня 2022. 
  48. Евгений Жуков. В Киеве по обвинению в пытках осуждены бойцы распущенной роты «Торнадо» // Deutsche Welle, 08.04.2017.
  49. Солонина, Євген (16 березня 2018). Бійці роти «Торнадо»: «герої» чи «злочинці»? Покаже апеляція. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 3 липня 2022. 
  50. а б Апеляційний суд залишив без змін вирок ексбійцям "Торнадо". lb.ua (укр.). 22 листопада 2019. Процитовано 3 липня 2022. 
  51. а б Водяний, Андрій (11 вересня 2021). Верховний Суд залишив без змін вирок "торнадівцям". lb.ua (укр.). Процитовано 3 липня 2022. 
  52. а б в Бунт в СИЗО: дело “торнадовцев” дошло до суда. www.ukrinform.ru (рос.). 22 жовтня 2018. Процитовано 10 квітня 2022. 
  53. У камері екс-бійців "Торнадо" у Лук'янівському СІЗО знайшли прапор зі свастикою, біти і дорогий алкоголь. lb.ua (укр.). 14 серпня 2018. Процитовано 3 липня 2022. 
  54. Бійці "Торнадо" влаштували бунт у Лук'янівському СІЗО (оновлено). lb.ua (укр.). 9 серпня 2018. Процитовано 3 липня 2022. 
  55. Братюк, Юрій (23 жовтня 2018). Поліція завершила розслідування у справі бунту бійців «Торнадо» в Лук'янівському СІЗО. https://zaxid.net (укр.). Процитовано 7 липня 2022. 
  56. Чотирьом екс-бійцям "Торнадо" і двом працівникам СІЗО оголосили підозри. Укрінформ (укр.). 23 серпня 2018. Процитовано 7 липня 2022. 
  57. Поліція завершила розслідування бунту "Торнадо" в Лук'янівському СІЗО. lb.ua (укр.). 23 жовтня 2018. Процитовано 3 липня 2022. 
  58. Відводи, «газ» і Савченко. Репортаж із підготовчого засідання у справі екс-торнадівців. hromadske.radio (укр.). 7 червня 2019. Процитовано 7 липня 2022. 
  59. Злочини "Торнадо": прив'язали до спортивного снаряду і зґвалтували (ua). Кореспондент.net. 20 червня 2015. Процитовано 7 липня 2022. 
  60. «Торнадовцы» снимали сцены изнасилования несовершеннолетних — Чорновол
  61. Семенченко обвиняет прокуратуру в фальсификации дела против «Торнадо»
  62. Суд, «Торнадо». Семенченко: забрасывание шинами и камнями — это не давление на суд
  63. Соратник Яценюка в тени «Торнадо». Политолог о возможной отставке Матиоса
  64. Эффект «Торнадо». Центр Громадянських Свобод (рос.). 16 жовтня 2016. Процитовано 10 квітня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]