Справа 31 серпня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Справа 31 серпня
Протест проти змін до Конституції України 04.JPG
12 година 30 хвилин. На передньому плані видно значну задимленість кордонів правоохоронців.
Місце атаки біля будівлі Верховної Ради України
Дата 31 серпня 2015
Спосіб атаки метання ручної гранати
Загиблі 4 бійця Національної гвардії України
Поранені понад сто осіб
Підозрювані 16 активістів

Справа 31 серпня (Масові заворушення 31 серпня, Справа захисників Конституції) — кримінальне провадження, яке розслідується Національною поліцією, Службою безпеки та Генеральною прокуратурою України за фактом масових заворушень, поєднаних із нанесення тілесних ушкоджень працівникам міліції та військовослужбовцям Національної гвардії України, а також смертей та поранень працівників міліції та військовослужбовців Національної гвардії України в результаті метання, за версією української влади, гранати РГО з натовпу в лаву правоохоронців, що було кваліфіковано як організований терористичний акт[1].

В результаті масових заворушень та теракту тілесних ушкоджень зазнало 157 осіб, три військовослужбовця Національної гвардії загинуло[1].

Передумови[ред. | ред. код]

15 липня 2015 року було оприлюднено президентський проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади з позначкою «доопрацьований». Найважливішою відмінністю доопрацьованого законопроекту від першої редакції, зареєстрованого у Верховній Раді 1 липня, є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. Якщо в першій редакції це положення було закріплене в перехідних положеннях самого законопроекту, то в редакції від 15 липня пропонується закріпити цю норму в розділі XV перехідних положень самої Конституції України[2]. Верховна Рада 16 липня ухвалила постанову про направлення до Конституційного Суду президентського законопроекту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. 31 липня КС визнав законопроект таким, що відповідає вимогам статтям 157 та 158 Основного закону.

Розгляд законопроекту у першому читанні відбувався 31 серпня 2015 року. На цей самий день декілька політичних сил (Свобода, Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська платформа та УКРОП) організували мітинг під Верховною Радою з метою недопустити прийняття згаданого законопроекту. Крім того, паралельний мітинг проводила Українська асоціація власників зброї з метою прийняття закону про цивільних оббіг зброї та боєприпасів.

О 13 годині Верховна Рада ухвалила законопроект у першому читанні. Голосуванню передували конфлікти серед депутатського корпусу, а одразу після голосування засідання було закрито[3]. Відразу після цього на вулиці почались сутички між правоохоронцями та учасниками мітингу. Учасники підійшли впритул до металової огорожі і почали розгойдувати її, щоб прорватися до парламенту. Агресивно налаштовані учасники акції почали кидати у силовиків пляшки з водою та інші предмети. У відповідь правоохоронці застосували гумові кийки. Також запалювали димові шашки[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Аваков заявив, що теракт під Радою організували. Натякає на "Свободу". Українська правда. 17 вересня 2015. Архів оригіналу за 28 листопад 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  2. Раді запропонували закріпити особливий статус Донбасу в Конституції. ТСН. 16 липня 2015. Архів оригіналу за 28 листопад 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  3. РАДА УХВАЛИЛА ЗМІНИ ДО КОНСТИТУЦІЇ В ПЕРШОМУ ЧИТАННІ. Українська правда. 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 листопад 2015. Процитовано 28 листопада 2015. 
  4. Між протестувальниками та правоохоронцями під Верховною Радою почалися сутички (оновлено). ZAXID.info. 31 серпня 2015. Архів оригіналу за 28 листопад 2015. Процитовано 28 листопада 2015.