Спрощення груп приголосних у праслов'янській мові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спрощення груп приголосних — фонетичне явище в історії праслов'янської мови. Викликана тенденцією до висхідної артикуляції, зокрема, дією закону відкритого складу. Більшість складових процесу відбулися ще на праслов'янському етапі, але окремі (перехід *dl > *l) — уже в добу сильної діалектної роздрібненості праслов'янської мови.

Суть явища[ред. | ред. код]

Відповідно до закону відкритого складу кількість груп приголосних була в праслов'янській мові вельми обмеженою. До них належали, насамперед, сполучення приголосного з попереднім глухим або дзвінким сибілянтом (*s, *z) або сполучення приголосного з наступним сонорним (*m, *l, *r) чи з губним *v. Наприклад, *sněgъ, *znati, *slьza, *světъ, *myslь, *vesna, *nesti, *jesmь, *teplъ, *teklъ, *veprь, *mǫdrъ, *igra, *bratъ, *dobrъ, *větrъ, *trava, *xlěbъ, *kvasъ.

Усі інші сполучення приголосних суперечили закону відкритого складу, тому зазнавали спрощення. Ці зміни були переважно двох типів: 1) зникав один з приголосних, зазвичай попередній проривний; 2) попередній проривний переходив у сибілянт.

Групи приголосних із наступним *t[ред. | ред. код]

Сполуки *pt, *bt, *vt, *tt і *dt переходили в *t:

Сполуки *tt і *dt переходили в *st:

Групи приголосних із наступним *s[ред. | ред. код]

Групи *bs, *ps, *ts, *ds і *ss переходили в *s:

Сполучення *ks

Зміна групи *ks могла бути різною. Якщо за нею йшов інший приголосний, то проривний *k зникав (*kst > *st), але якщо наступним був голосний, то відбувався перехід *kst > *kx > *x.

Групи приголосних із наступним *n[ред. | ред. код]

Сполуки *pn, *bn, *tn, *dn і *kn переходили в *n, *skn надалі спрощувалося в *sn:

Групи приголосних із наступним *m[ред. | ред. код]

Групи *bm, *dm і *tm переходили в *m:

Сполука *bv[ред. | ред. код]

Прогресивну асиміляцію спостережено досить рідко, і єдиним її вірогідним прикладом є уподібнення [v] до попереднього [b], тобто відбувся перехід прасл. *bv > *v. Наприклад:

Групи приголосних із наступним *l[ред. | ред. код]

Ця фонетична зміна відбувалася вже в період сильної діалектної розрібненості праслов'янської мови, тому вона відбилася не у всіх слов'янських діалектах. У західнослов'янських мовах сполучення *tl і *dl зберігалися: *metlъ > пол. miotł; *padlъ > пол. padł; *šidlo > пол. szydło, чеськ. šidlo; *gъr̥dlo > пол. gardło, чеськ. hrdlo; *mydlo > пол. mydło, чеськ. mydlo.

У східнослов'янських і південнослов'янських мовах *tl і *dl переходили в *l. Наприклад, *metlъ > укр. мів, рос. мёл, болг. мел, серб. мео/meo; *šidlo > укр. , рос. , болг. і серб. шило; *gъr̥dlo > укр. і рос. горло, болг. гърло, серб. грло/grlo; *mydlo > укр. мило, рос. мыло.

Сполучення tl і dl існують також у сучасних східнослов'янських і південнослов'янських мовах. Вони трапляються на місці давніх *tьl і *dьl (укр. мітла < *metьla, укр. свердло < *svьr̥dьlo), а також у запозиченнях зі західнослов'янських мов (укр. вагадло < пол. wahadło, укр. ковадло < пол. kowadło, укр. і рос. повидло < пол. powidło, укр. простирадло < пол. prześcieradɫo).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Т. А. Иванова. Старославянский язык. Учебник. — С.-П. : Авалон, Азбука-классика, 2005. — 240 с. (рос.)
  • Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982— .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Перехід *-en > *-ę відбувся через праслов'янську назалізацію голосних
  2. Верем'я // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.