Спурій Навцій Рутіл (консул 411 року до н. е.)

Спурій Навцій Рутіл
лат. Sp.Nautius Sp.f.Sp.n. Rutilus
Ім'я при народженні	Spurius Nautius Rutilus
Народився	невідомо Стародавній Рим
Помер	невідомо невідомо
Громадянство	Римська республіка
Місце проживання	Рим
Діяльність	політик, державний і військовий діяч
Суспільний стан	патрицій
Посада	консул
Термін	411 рік до н. е.
Рід	Навції
Батько	невідомо
Мати	невідомо

Спу́рій На́вцій Руті́л (лат. Spurius Nautius Rutilus; V століття до н. е.) — політик, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 411 року до н. е., триразовий військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 419, 416 і 404 років до н. е.

Біографічні відомості

Походив з патриціанського роду Навціїв. Син Спурія Навція Рутіл. військового трибуна з консульською владою 424 року до н.е. Про молоді роки його згадок у джерелах немає.

Перша трибунська каденція

419 року до н. е. його було вперше обрано військовим трибуном з консульською владою разом з Агріппою Мененієм Ланатом і Публієм Лукрецієм Триципітіном. У Римі запобігли серйозному повстанню рабів, за його видачу преміювали двох інформаторів, надавши їм по 10 тисяч ассів. Того року проводили військові дії проти еквів.

Друга трибунська каденція

416 року до н. е. його було вдруге обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Авлом Семпронієм Атратіном, Марком Папірієм Мугілланом і Квінтом Фабієм Вібуланом Амбустом. Завдяки впливу останнього припинилися чвари між військовими трибунами. Також було підтверджено мир із сусідами. Також військові трибуни при підтримці частини народних трибунів перешкодили прийняттю аграрного закону, запропонованого народними трибунами Салоніном Мецілієм і Марком Метілієм.

Консульський термін

411 року до н. е. його було обрано консулом разом з Марком Папірієм Мугілланом. Консули були змушені боротися з наслідками потужного мору, в результаті якого Рим значною мірою знелюднив. До цього додалася нестача хліба. Тому вони доклали серйозних зусиль для забезпечення громадян харчами.

Третя трибунська каденція

404 року до н. е. його було втретє обрано військовим трибуном з консульською владою, цього разу разом з Гнеєм Корнелієм Коссом, Гаєм Валерієм Потітом Волузом, Цезоном Фабієм Амбустом, Публієм Корнелієм Малугіненом і Манієм Сергієм Фіденатом. Того року римське військо розбило армію вольсків, взяло місто Артена.

Джерела

• Тит Лівій, Ab Urbe Condita, IV, 2, 52; 4, 44-45, 48, 61. (лат.)