Спільнота Святого Егідія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
церква св. Егідія у Римі

Спільнота Святого Егідія (італ. Comunità di Sant'Egidio) — християнська організація, яка офіційно визнана католицькою церквою як «церковно-громадська світська асоціація». Має понад 50 000 членів у більш ніж 70 країнах світу. Основними напрямками діяльності є поширення Євангелія, допомога нужденним (бідним, бездомним, людям похилого віку, мігрантам тощо), екуменізм і діалог.

Історія[ред.ред. код]

Спільнота Святого Егідія була заснована у Римі в 1968 році групою римських студентів, на чолі з Андреа Ріккарді, на хвилі реформ, ініційованих Другим Ватиканським собором. Названа на честь церкви св. Егідія у Римі (в Трастевере), яку засновники організації обрали своїм першим постійним місце зустрічі. Натхненна діяльністю першої християнської спільноти, описаної в Діяннях апостолів та досвідом Франциска Ассизького, група почала відвідувати околиці Риму, де на той час жило багато бідних людей (зокрема іммігрантів, що жили в бараках), та допомагати їм, а також почала займатися з дітьми мігрантів. В подальшому організація почала діяти і в інших країнах. Її діяльність включає створення притулків для літніх людей, хоспісів для хворих на Снід тощо.[1]

Благодійні зусилля Спільноти св. Егідія також призвело до визнання її посередником у мирних переговорах. Наприкінці 1980-х рр., організація зрозуміла, що гуманітарні зусилля у Мозамбіку, який роздирала громадянська війна, не можуть досягти успіху без миру. У 1990 році Спільнота була прийнята правлячою ФРЕЛІМО і повстанцями РЕНАМО як медіатор та зіграла ключову роль в укладенні Римських загальних мирних угод , підписаних у 1992 році.[2] Організація продовжила мирні ініціативи в Алжирі, на Балканах, в Демократичній Республіці Конго та інших місцях.

Спільнота Святого Егідія також бореться проти смертної кари, зокрема ініціювала день «Міста за життя». [3]

Нагороди[ред.ред. код]

Спільнота Святого Егідія отримала безліч нагород і визнань.[4] зокрема:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Marshall, Katherine.
  2. "Community of Sant'Egidio", Berkley Center, Georgetown University
  3. Marazziti, Mario (2015). 13 Ways of Looking at the Death Penalty. New York: Seven Stories Press. 
  4. Premi e riconoscimenti, santegidio.org (італ.)
  5. "Scaling the Middle Ground" (DOC format), The Washington Post, March 6, 2004; Page B09 (copy hosted by sfcg.org)
  6. Balzan award 2004 - International Balzan Foundation
  7. Sant'Egidio Founder Awarded as Peacemaker


Посилання[ред.ред. код]