Спіналонга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калідон (Спіналонга)
Σπιναλόγκα
20090620 Spinalogka Elounta panoramic view from the mountain.jpg
Панорама острова Спіналонга

Карта
Острів Спіналонга на мапі Греції
Острів Спіналонга на мапі Греції
Географія
35°17′51″ пн. ш. 25°44′17″ сх. д. / 35.29750° пн. ш. 25.73806° сх. д. / 35.29750; 25.73806Координати: 35°17′51″ пн. ш. 25°44′17″ сх. д. / 35.29750° пн. ш. 25.73806° сх. д. / 35.29750; 25.73806
Місцезнаходження Середземне море
Країна
Греція Греція
Адм. одиниця Agios Nikolaos Municipality[d]
Населення Безлюдний
Калідон (Спіналонга). Карта розташування: Греція
Калідон (Спіналонга)
Калідон (Спіналонга)
Калідон (Спіналонга) (Греція)

Спіналонга у Вікісховищі?

Спіналонга (грец. Σπιναλόγκα), офіційна назва Калідон — острів у Середземному морі, розташований на схід від острова Крит, неподалік від селищ Плака та Елунда. Назва острова, Спіналонга є венеційською, що означає «довгий шип» і сягає корінням часів Венеціанської окупації.

Походження назви[ред. | ред. код]

Згідно з венеціанськими документами, назва острова походить з грецького виразу «STIN ELOUNDA» (що значить «до Елунди»). венеціанці не зрозуміли вираз і просто переробили на їх власну мову SPINA (шип) LONGA (довгий). Дати таку назву острова венеціанців надихнула така сама назва острова біля Венеції, котрий сьогодні зветься Джюдекка (Giudecca).

Історія[ред. | ред. код]

Старовинна брама

Венеціанський картограф Вінченцо Коронеллі (італ. Vincenzo Coronelli) вказував на те, що Спіналонга не завжди був островом, і що він був зв'язаний з півостровом до якого прилягає. Він припускає що в 1526, венеціанці відсікли частину півострова утворивши таким чином острів, який через своій новий стан став придатнішим для захисту гавані Стародавнього Олоуса.

Олоус і весь регіон, що прилягав до нього був спустошений в 7-му сторіччі через набіги арабських піратів. Олоус залишився незаселеним до середини 15-го сторіччя, коли венеціанці почали видобуток солі в неглибоких і солоних водах затоки. Поступово регіон отримував комерційне значення і систематично заселявся. Цей факт у поєднанні з османською загрозою особливо після захоплення Константинополя в 1453, а також піратські набіги що тривали змусили венеціанців укріпити острів.

В 1578 венеціанці доручили інженеру Дженезе Брессані (італ. Genese Bressani) спланувати укріплення для острова. Він створив блокгаузи на найвищих точках півдня і півночі острова, також кільцеве укріплення уздовж узбережжя острова, що унеможливило ворожу висадку на острів. В 1579, Головний Наглядач Криту Лука Мічієль (Luca Michiel) заклав перший камінь укріплення. У 1854 венеціанці зрозуміли, що берегове укріплення можна легко захопити атакуючи з пагорбів, що прилягають. Вирішивши посилити свій захист побудував нові укріплення на вершині пагорба. Таким чином венеціанський вогонь мав більший радіус, зробивши цю неприступну фортецю однією з найважливіших в Середземноморському басейні.

В додаток, в 1579 венеціанці побудували фортецю на Спіналонзі над руїнами акрополя. Вони утримували контроль над островом до 1715, коли Османська імперія захопила його під свій контроль.

Впродовж османської окупації Крита в 1669 тільки фортеці Грамвуса (Gramvousa), Суда (Souda) і Спіналонга залишилися у венеціанських руках, і залишалися під їхнім контролем ще майже півстоліття. Багато християн знайшли захист в цих фортецях тікаючи від гонінь. В 1715 османи домовились із венеціанцями і зайняли острів. В кінці османської окупації тут врятувались багато османських сімей, що боялися християнських репресій. В 1881 1112 османів сформували свою спільноту і в подальшому, в 1903, останній осман покинув острів.

Пізніше, з 1903 по 1957, острів використовувався як колонія прокажених. Цікаво, що це була одна з останніх таких колоній у Європі. Останній мешканець, священик, покинув острів в 1962. Він там знаходився для підтримки релігійної традиції Грецької православної церкви за яким, спалена людина має бути згадана через 40 днів, 6 місяців, 1, 3 і 5 років після смерті.

Спіналонга сьогодні[ред. | ред. код]

Зараз, незаселений острів - одна з найбільших туристичних цікавинок Криту. На додаток до недіючої колонії прокажених і фортеці, Спіналонга відома своїми маленькими гальковими пляжами. Острова можна легко дістатися з Елунди та Айос-Ніколаоса. Туристичні човни відправляються з обох міст щоденно. На Спіналонзі немає житла, тож всі тури тривають кілька годин. Подорож лодкою з Елунди триває п'ятнадцять хвилин, а з Айос-Ніколаос - приблизно годину.

Книга «Острів проклятих» Віктора Зорби видана, в тому числі на DVD[1]. Вона описує правдиву історію колонії прокажених і через те, що автор був знайомий з останнім губернатором колонії, в книжці багато ексклюзивних фото і історій часів германської окупації.

Роман «Острів» Вікторії Хіслоп розказує фантастичну історію сім'ї, пов'язаної із колонією прокажених. Свого часу книжка стала бестселером в Англії. 2010 року грецький телеканал Mega TV та режисер Тодоріс Пападулакіс зняли багатосерійну стрічку за романом Хіслоп[2].

Західний берег острова

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]