Спінодальний розпад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація спінодального розпаду розв'язком рівняння Кана-Гільярда

Спінодальний розпад - механізм фазового переходу від однорідної фази до фаз із розділеними компонентами. На відміну від нуклеації спінодальний розпад відбувається в усьому об'ємі речовини.

Спінодальний розпад відбувається в області фазової діаграми обмеженій спінодаллю, тобто там, де немає термодинамічного бар'єру для розділення фаз і будь-яка флуктуація викликає фазовий перехід. Спінодальний розпад виникає тоді, коли термодинамічну систему, наприклад сплав, швидко перевести, наприклад, охолодженням, із області фазової діаграми, де термодинамічно вигідна однорідна фаза, в область за спінодаллю, минаючи проміжок між біноналлю та спінодаллю. В результаті флуктуації складу будуть підсилюватися різним чином в залежності від їхнього характерного розміру. Спочатку виникає дрібнодисперсна структура, яка еволюціонує з утворенням більших, складно-переплетених неоднорідностей. Можлива поява загалом невластивих для стану термодинамічної рівноваги складних дисипативних структур, наприклад, періодичних.

Література[ред.ред. код]

  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Примітки[ред.ред. код]


Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.