Спіраль Бруно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спіраль Бруно
Зображення
З матеріалу метал
CMNS: Спіраль Бруно у Вікісховищі

Бру́нова спіраль[1] або концерина — протипіхотна загорожа у вигляді циліндричної спіралі діаметром 70–130 см і завдовжки до 25 м, звитої з декількох ниток колючого або звичайного дроту, що перетинаються, і розтягнутої на опорах.

Історія виникнення

[ред. | ред. код]

Спіралі Бруно з'явилися в ході Першої світової війни, бойові дії якої вирізнялися масовим застосуванням дротяних загорож. Встановлення багаторядних дротяних загорож вимагало часу. Спіраль Бруно, заготовлена завчасно, дозволяла оперативно нарощувати загорожі на ділянках прориву і використовувалася для відновлення зруйнованих загорож і облаштування їх на нових рубежах.

Використання

[ред. | ред. код]

Дротяні загорожі найефективніші за використання спільно з кулеметами, оскільки, щоб їх подолати, піхотинець вимушений стати на повний зріст та затриматися на місці, що значно підвищує імовірність його ураження. Проходи в дротяних загорожах теж є зручним місцем для ураження живої сили супротивника.

Спіралі Бруно (дротяні спіралі) встановлюють на місцевості в два-три ряди за шириною і в один-два яруси за висотою. При встановленні спіралі зв'язують між собою дротом і кріплять кілками до землі. Після встановлення кожна спіраль являє собою циліндр завдовжки 10 м і заввишки 90 см. Спіралі можуть виготовлятися вручну в польових умовах на шаблонах з кілків, забитих у землю по периметру з діаметром 1,2 м. Кілки обмотують 50 витками колючого дроту з відстанню 3 см між витками. Час на виготовлення 100 м загорожі загальновійськовим відділенням — 5–6 год; на її встановлення — 0,5–1 год.

У мирний час використовують для обгородження об'єктів, що охороняються, наприклад, в'язниць або військових об'єктів, хоча часто її використовують для посилення огорож на закритій території цивільних об'єктів: на заводах, гаражах, складах тощо.

Нині виготовляють колючо-ріжучі спіралі, виготовлені не лише зі звичайного колючого дроту, але й із колючої стрічки, армованої дротом.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • DANNERT CONCERTINA WIRE – Instructions for Closing. and Fastening (PDF). Military Training Pamphlet Number 218. 1939. Процитовано 11 April 2012. (англ.)
  • Ю. Веремеев. Невзрывные заграждения. Колючая проволока (рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]