Сроковський Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сроковський Володимир
Сроковський Володимир.jpg
Народження 27 жовтня 1879(1879-10-27)
Смерть 5 квітня 1916(1916-04-05) (36 років)
Рід військ USS kokarda.svg УСС
Роки служби 2 вересня 1914-5 квітня 1916
Звання OF-1 USR Leutnant.svg Четар (лейтенант)
Командування 4-а сотня УСС

Сроковський Володимир (27 жовтня 1879(18791027) — 5 квітня 1916) — український військовий діяч, командант сотні Легіону Українських січових стрільців.

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Українські добровольці, відібрані в Стрию, після складання присяги вирушили до Закарпаття для організаційного оформлення і військового вишколу. Там, у селах Горонда та Страбичово поблизу Мукачева, 7 вересня 1914 леґіон Українських Січових Стрільців було розділено на два з половиною курені (батальйони). Кожен курінь складався з чотирьох сотень, кожна сотня — з чотирьох чет (взводів). І-й курінь очолив Михайло Волошин, сотні — Василь Дідушок, Роман Дудинський, Осип Будзиновський і Никифор Гірняк, якого через хворобу згодом заміняли Володимир Сроковський та Ераст Коник. II-м куренем командував Гриць Коссак, сотнями — Сень Ґорук, Осип Семенюк, Михайло Баран, Осип Букшований. У III-му півкурені отаманом був Степан Шухевич, сотниками — Дмитро Вітовський та Теодор Рожанковський, якого 9 вересня замінив Іван Коссак.

28 жовтня сотня Володимира Сроковського у запеклому бою відбила у росіян гору Ключ біля Сколього.

Учасник цього бою так описував його перебіг:

«Стрільців щораз меншає. Одні поранені, інші вбиті. Нарешті головний приступ. Усі вцілілі швидко біжать уперед. Москалі подалися назад… одначе не всі це роблять. Багато москалів вискочило з окопів та наставило багнети проти нас; але стрільці в одну мить потрощили їм голови… Земля, червона від крові, густо вкрилася московськими трупами. Нарешті ми взяли московські окопи»
.[1]

При цьому 13 стрільців загинули, 14 було поранено, між ними і командант сотні, якого замінив 3енон Носковський.

Помер 5 квітня 1916 року в місті Меран (Тіроль). 7 квітня був похований на міському цвинтарі Мерана.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Центральний державний історичний архів (далі: ЦДІА) України у м. Львові. — Ф. 360. — Оп. 1. — Спр. 49. — Арк. 9; Центральний Державний архів вищих органів влади та управління (далі: ЦДАВОВУ) України. — Ф. 4465. — Оп. 1. — Спр. 22. — Арк. 46.

Посилання[ред. | ред. код]