Срібняк Ігор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Срібняк
Ігор Срібняк у 2011 році
Ігор Срібняк у 2011 році
Ігор Срібняк у 2011 році
Народився 15 вересня 1963(1963-09-15) (60 років)
Мелітополь, Запорізька область УРСР
Країна Україна
Діяльність історик
Alma mater Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка
Галузь всесвітня історія, історія України
Заклад Київський університет імені Бориса Грінченка
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор наук
У шлюбі з Марина Палієнко
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України
Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення»
Нагрудний знак МОН України «За наукові та освітні досягнення»

Ігор Володимирович Срібняк (15 вересня 1963, Мелітополь, Запорізька область) — український історик. Доктор філософії Українського вільного університету (1996), доктор історичних наук (2000), професор (2002). З 2013 року — завідувач кафедри всесвітньої історії Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка. Заслужений діяч науки і техніки України (2015). Лауреат Нагороди імені Івана Виговського, Польща (2017—2018).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 15 вересня 1963 в місті Мелітополь (тоді — Запорізька область УРСР). Закінчив середню школу № 22 Мелітополя (1980). Випускник історичного факультету (1990, відзнака за навчання) та аспірантури Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1994).

Наукова кар'єра[ред. | ред. код]

У червні 1995 р. Ігор Срібняк захистив дисертацію кандидата історичних наук на тему «Військова діяльність Уряду УНР в екзилі (1921—1924 рр.)» (Київський університет імені Тараса Шевченка). У серпні 1996 р. — дисертацію доктора філософії на тему «Полонені вояки-українці в Німеччині та Австро-Угорщині та формування українських військових частин в часі Першої світової війни» (Український вільний університет, Мюнхен). У жовтні 2000 р. захистив дисертацію доктора історичних наук на тему «Полонені та інтерновані вояки-українці в Європі (1914—1924 рр.)» (Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України)[1].

Сфери наукового інтересу — історія Азії і Африки; історія Греції, Італії, Османської імперії, України; історія української та зарубіжної журналістики й періодики у XVII—XX століттях; історія української політичної еміграції міжвоєнної доби; таборове повсякдення полонених та інтернованих українських вояків у країнах Центральної та Східної Європи (1914—1925 роки)[2].

З 1999 р. Ігор Срібняк проводив спільні наукові дослідження з викладачами Інституту історії та архівістики Університету Миколая Коперника (Торунь, Польща), наслідком чого стала публікація кількох статей та брошур, присвячених таборовому повсякденню полонених й інтернованих українських вояків[k 1].

У 2002 р. разом із професором Університету Миколая Коперника Збіґнєвом Карпусем Ігор Срібняк заснував польсько-український науковий журнал «Nad Wisłą і Dnieprem. Polska і Ukraina w przestrzeni europejskiej — przeszłość і teraźniejszość» («Над Віслою і Дніпром. Польща і Україна в європейській перспективі: історія та сучасність»). Станом на сьогодні вийшло чотири його номери і один спецвипуск.

Ігор Срібняк є головним редактором міждисциплінарного наукового журналу «Українська орієнталістика» (видається з 2006, до сьогодні вийшло 8 його номерів, № 7—8 (2013—2014) — спільно з Університетом Ланчжоу, Китайська Народна Республіка.

Срібняк організував та очолював (до травня 2015) Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія». Був одним з ініціаторів заснування в НаУКМА магістерської програми «Юдаїка»[3].

Входить до складу редколегій українських наукових журналів «Емінак», «Схід», «Київські історичні студії», «Архіви України», «Проблеми всесвітньої історії», «Інтермарум: історія, політика, культура», «Вісник Маріупольського державного університету» (Серія: «Історія, політологія»), «Етнічна історія народів Європи» та наукових рад польських академічних журналів «Spheres of Culture» (Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні), «Studia z Dziejów Polskiej Historiografii Wojskowej» (Університет імені Адама Міцкевича у Познані), «Czasopismo Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich» (Національний інститут імені Оссолінських у Вроцлаві), «Historia i Polityka» (Університет Миколая Коперніка в Торуні), «Facta Simonidis», «Rocznik Grudziądzki».

Викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Після здобуття вищої освіти Ігор Срібняк працював викладачем кафедри політології та соціології Мелітопольського інституту механізації сільського господарства (1990—1991; сьогодні — Таврійський державний агротехнологічний університет). Згодом став викладачем історії Міжнародного Соломонового університету (Київ, 1991—1999); старшим викладачем, доцентом, професором кафедри історії України та зарубіжних країн Київського національного лінгвістичного університету (1995—2009, останні три роки — директором Інституту східних мов згадуваного університету).

У 2001—2012 Срібняк працював професором Могилянської школи журналістики, з 2009 по 2011 — головним науковим співробітником НаУКМА. Професор історії Інституту суспільства Київського університету імені Бориса Грінченка (2012—2013), з 2013 і дотепер — завідувач кафедри всесвітньої історії історико-філософського факультету цього університету. Також з 2014 року обіймає посаду провідного наукового співробітника відділу теорії і методології всесвітньої історії ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» (за сумісництвом).

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Ігор Срібняк є автором понад 300 наукових праць, у тому числі шістьох індивідуальних монографій, кількох підручників та навчальних посібників.

Повний збірник бібліографії Срібняка:

  • Бібліографія опублікованих праць І. В. Срібняка // Українська орієнталістика: Збірник наукових праць. — К., 2007—2008. — Вип. 2—3. — С. 276—282.

Табори полонених та інтернованих вояків-українців в Європі (1914—1924):

Османістика:

  • Срібняк І. Військо капикулу в Османській імперії: особливості формування, організаційна структура, номенклатура офіцерських посад // Українська орієнталістика; Гол. ред. І.В.Срібняк. — К., 2009—2010. — Вип. 4—5. — С. 93—109.
  • Срібняк І. Гвардія османських султанів у XIV—XVII ст. (уніформа і озброєння вояків, емблеми і прапори частин) // Студії з архівної справи та документознавства / Держкомархів України, УНДІАСД; [редкол.: С.Г.Кулешов (голов. ред.) та ін.]. — К., 2010. — Т. 18. — С. 134—137.
  • Срібняк І. Яничарський корпус османської армії (1362 р. — кінець XVI ст.) // Україна у Центрально-Східній Європі. — К.: Інститут історії НАН України, 2010. — Вип. 9—10. — С. 26—41.
  • Срібняк І. Інститут аджемі огланів в Османській імперії: джерела комплектування, особливості вишколу, кількісний склад // Сіверянський літопис. — Чернігів, 2011. — № 1. — С. 106—112.
  • Срібняк І. Структура та особливості комплектування збройних сил Османської імперії (XIV—XV ст.) // Східний світ. — К., 2011. — № 1. — С. 89—98.
  • Срібняк І. Кінні, артилерійські та спеціальні підрозділи корпусу капикулу в структурі османського війська // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Історичні науки. — Острог: Національний університет «Острозька академія». — Острог, 2011. — Вип. 17. — С. 306—317.
  • Срібняк І. Військова та державотворча діяльність перших османських султанів // Слов’янський вісник. Зб. наук. праць. — Рівне, 2011. — С. 143—146.
  • Дудар Р., Срібняк І. Військово-морські сили Османської імперії (XV — початок XIX ст.) // Українська орієнталістика: Зб. наук. праць / Голов. ред. І.В.Срібняк. — К., 2012. — Вип. 6. — С. 137—140.
  • Срібняк І. Регулярні формування в складі османського середньовічного війська: оджак капикулу // Spheres of Culture. Journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies / Ed. by Ihor Nabytovych. — Lublin, 2012. — Vol. 2. — C. 224—236.
  • Дудар Р.В., Срібняк І.В. Збройні сили Османської імперії (XIV-XVIII ст.): історія розвитку, структура, бойові кондиції. — К., 2013. — 50 с.

Історія преси:

  • Срібняк І. Становление и развитие периодики в Корее (конец XIX — 90-е гг. XX ст.) // Мугунхва: периодическое издание Корейского культурного центра. — К., 2009. — № 7 (март-май). — С. 25—30.
  • Срібняк І. Газетно-журнальна періодика Японії (1861—2005 рр.): репертуар, система розповсюдження, особливості редакційно-видавничого менеджменту // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наук. праць присвячений пам’яті Омеляна Пріцака. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. — Вип. 28. — С. 295—301.
  • Срібняк І. Перші періодичні видання в Османській імперії // Сучасні тенденції сходознавства. Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф., 13—14 травня 2011 р. — Харків: Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, 2011. — С. 129—133.
  • Срібняк І. Газетно-журнальная периодика в Китае: становление, информационное обеспечение, основные тенденции развития // Пути Поднебесной. Сб. науч. трудов. Вып.ІІ. / Ред. кол. А.Н.Гордей (отв. ред.), Лу Гуйчэн (зам. отв. ред.) [и др.]. — Минск: РИВШ, 2011. — С. 396—402.
  • Срібняк І. Виникнення та основні тенденції розвитку османської періодики (друга третина XIX ст.) // Учёные записки Таврического национального университета им. В. Вернадского. Серия «Филология, социальные коммуникации». — Симферополь, 2011. — Т. 24(63). — № 3. — С. 203—208.
  • Срібняк І. Газета «Асахі Шімбун» в суспільно-політичному та культурному житті Японії // Мовні і концептуальні картини світу. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2012. — Вип. 40. — С. 334—339.
  • Срібняк І. Радіо- і телесегмент мас-медійного поля Японії // Мовні і концептуальні картини світу. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2013. — Вип. 45. — С. 347—351.
  • Срібняк І. Розвиток корейських ЗМІ в умовах японської військово-політичної присутності (1905—1945 рр.) // Мовні і концептуальні картини світу. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2014. — Вип. 49. — С. 290—294.
  • Срібняк І. Інформаційна агенція «Рейтер»: виникнення, особливості розвитку, сучасний стан // Літературний процес: методологія, імена, тенденції. Зб. наук. праць (філол. науки) / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка. — К., 2014. — № 3. — С. 65—69.
  • Срібняк І., Крошка Я. Інформаційна агенція «Сіньхуа»: до історії створення та діяльності // Українська орієнталістика: Міждисциплінарний збірник наук. праць / Голов. ред. І.В.Срібняк. — Київ-Ланчжоу, 2013—2014. — Вип. 7—8. — С. 160—164.
  • Срібняк І. Газета «Mainichi Shimbun»: штрихи до історія її видання // Мовні і концептуальні картини світу. — К.: Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2015. — Вип. 54. — С. 275—279.

Навчально-методичні праці:

  • Палієнко М., Срібняк І. Зарубіжні мас-медіа: виникнення, особливості функціонування, основні тенденції розвитку (XVII-XX ст.). Навч. посібник для студентів Могилянської школи журналістики. — К.: Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА. — 2011. — 152 с.
  • Срібняк І. Італія / Italia: короткий нарис історії. Навч. посібник для студентів бакалаврських та магістерських програм факультету гуманітарних наук Нац. ун-ту «Києво-Могилянська академія».— К.: Науково-дослідний центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака НаУКМА, 2011. — 205 с.
  • Срібняк І. Історія журналістики (XVII-XX ст.): Підручник для студентів вищих навчальних закладів / МОН України; Держ. установа «Ін-т всесвітньої історії НАН України»; НаУКМА. — К.: ВПЦ НаУКМА, Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2013. — 304 с.
  • Срібняк І. Історія журналістики країн світу (XVII-XX ст.): Підручник для студентів вищих навчальних закладів / МОН України; Держ. установа «Ін-т всесвітньої історії НАН України»; Київ. ун-т ім. Б.Грінченка. — К.: Київ. ун-т ім. Б.Грінченка, 2013. — 264 с.

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. Див. зокрема: Вішка О., Карпус З., Срібняк І. Останній шлях УГА: обставини перебування та культурно-просвітницька діяльність полонених старшин Української Галицької Армії в таборі Тухоля (Польща) у 1920—1922 рр. — Київ-Торунь, 1999. — 48 с. та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Срібняк Ігор Володимирович — Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України». Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  2. Біографія Ігоря Срібняка на сайті Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2019. 
  3. Бібліотека Омеляна Пріцака. Фільм ДТРК «Культура». Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 19 січня 2018. 
  4. Указ Президента України №269/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки». Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018. 
  5. Odbyła się ceremonia wręczenia Nagrody im. Iwana Wyhowskiego [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)