Ставицький Едуард Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Анатолійович Ставицький
Едуард Анатолійович Ставицький
Міністр енергетики та вугільної промисловості України
24 грудня 2012 — 27 лютого 2014
Президент Віктор Янукович
Прем'єр-міністр Микола Азаров
Сергій Арбузов
Попередник Юрій Бойко
Наступник Юрій Продан
Міністр екології та природних ресурсів України
20 квітня 2012 — 24 грудня 2012
Попередник Микола Злочевський
Наступник Олег Проскуряков
Голова Державної служби геології та надр України
28 грудня 2010 — 20 квітня 2012
Наступник Олег Проскуряков
Народився 4 жовтня 1972(1972-10-04) (48 років)
м. Лебедин, Сумська область, Українська РСР
Громадянство Україна Україна
Політична партія Партія регіонів

Едуард Анатолійович Ставицький, Натан Розенберг[1] (нар. 4 жовтня 1972, м. Лебедин, Сумська область, Українська РСР) — український політик, державний службовець, Міністр енергетики та вугільної промисловості України за часів президенства Віктора Януковича (з 24 грудня 2012 по 27 лютого 2014). Депутат Житомирської обласної ради 6-го скликання (з листопада 2010 року), член Постійної комісії з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів.

24 березня 2014 оголошений у розшук за присвоєння державного майна.[2][3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів.

Освіта[ред. | ред. код]

Закінчив Державну гірничу академію України (Дніпро, 1994, гірничий інженер); Академію державного управління при Президентові України (2003, маґістр державного управління).

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 19942002 працював менеджером ЗАТ «Науково-виробниче об'єднання „Екологічне паливо України“» (м. Олександрія, Кіровоградська область), у 20022006 роках — голова правління.

З 2002 — почесний президент ТОВ «Дитячо-юнацький футбольний клуб „Кристал-аметист“» (м. Олександрія, Кіровоградська область).

У 20062007 — радник Міністра охорони навколишнього природного середовища України.

31 січня 20072010 — голова правління Національної акціонерної компанії «Надра України» (призначений[4]); 30 січня 2008 року звільнений[5]; 20 серпня 2009 року поновлений[6] на посаді та відразу звільнений[7]; розпорядження про звільнення від 20 серпня 2009 року скасовано 24 березня 2010 року та Ставицький поновлений на посаді[8]; 29 грудня 2010 року звільнений у зв'язку з переходом на іншу роботу[9].)

З 28 грудня 2010[10] по 20 квітня 2012 року[11] — Голова Державної служби геології та надр України.

20 квітня 2012 по 24 грудня 2012 — Міністром екології та природних ресурсів України.([12]).

Депутат Житомирської обласної ради 6 скликання (з листопада 2010 року), член Постійної комісії з питань Чорнобильської катастрофи, екології та використання природних ресурсів. Фракція Партії регіонів.

25 червня 2011 присвоєний третій ранг державного службовця[13].

24 грудня 2012 — 27 лютого 2014 — Міністром енергетики та вугільної промисловості України ([14]).

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Відчуження Межигір'я

Ставицький був задіяний в схемі відчуження у держави «Межигір'я». Тоді нинішній голова Держгеонадр очолював державну компанію «Надра України».

Завдяки цьому майбутній президент України Віктор Янукович вже через три місяці свого прем'єрства крім того, що встиг стати власником історичної урядової резиденції «Межигір'я», а найближче його оточення — отримати 19 ліцензій на видобуток нафти і газу, прихопили через якусь кіпрську компанію дві будівлі Національної акціонерної компанії «Надра України», розташовані в центрі Києва (по вул. Володимирській, 34, і Золотоворітському провулку, 9) загальною площею близько 5 тисяч гектарів.

На посаді керівника Кабміну Тимошенко довго боролася з Ставицьким. На початку 2008 року вона його таки звільнила. Однак через рік Солом'янський районний суд Києва скасував це рішення уряду.

У серпні 2009 року Ставицький став фігурантом скандалу, пов'язаного із захопленням будівлі «Надра України». "Ставицький — це маріонетка добре організованої, повністю забезпеченої групи, котра таким нечесним способом продовжує думати, що вона може забирати в держави власність. Проблема не в Ставицький, а проблема в тому, хто є його господарем, хто за ним стоїть і хто направляє його дії, хто забезпечує нечесні рішення в судах і силових структурах на користь таких ставицьких ", — заявила Юлія Тимошенко на екстреному засіданні уряду в серпні 2009 року, яке було скликано у зв'язку з незаконним захопленням Едуардом Ставицьким будівлі «Надра України».

Незважаючи на рішення суду, відновили його на посаді лише після того, як уряд очолив Микола Азаров. В кінці 2010 року сам президент відправив Ставицького керувати Держгеонадрами.

Коли уряд Юлія Тимошенко скасував всі корупційні рішення Віктора Януковича і почав процес повернення всіх об'єктів у державну власність, раптом виявилося, що документи, зокрема, про поетапний перехід резиденції «Межигір'я» у володіння лідеру Партії регіонів дивним чином зникли. Пізніше Генеральна прокуратура на чолі зі ще одним ставлеником Партії регіонів Олександром Медведьком, незважаючи на неодноразові звернення уряду, не просто відмовила в порушенні кримінальної справи, а й визнала законність цієї угоди.

У підсумку, це відомство опинилося більш значущим, ніж Міністерство екології, не кажучи про попереднє місце роботи Ставицького — «Надра України».

Стаття 13 Конституції України, яка говорить про те, що "Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Всі суб'єкти права власності рівні перед законом ", — для гаранта і його команди зовсім нічого не значать[1][недоступне посилання з липня 2019]

Звинувачення у вимаганні

25 січня 2013 року на нараді в Кабінеті міністрів народний депутат Нестор Шуфрич звинуватив Міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького в незаконному призупинення ліцензії нафтогазової компанії «Нафтогазвидобування» і здирництві 30 % частки підприємства за подальше відновлення її дії.

На питання до Шуфрича про те, в якій якості він присутній на нараді, той відповів: «Як власник і народний депутат», додавши, що знаходиться на нараді «за дорученням фракції». Також від фракції був присутній і інший народний депутат від ПР Микола Рудьковський, який раніше публічно заперечував свою причетність до компанії і нафтогазового бізнесу в цілому.[2]

Сім'я активно нарощує активи в нафтогазовій сфері. Так, за інформацією Економічної правди, світові гіганти Shell і Сhevron будуть видобувати в нашій країні газ з українськими партнерами. Україна пропонує їм підписати угоду на безпосередньо, а за участю невідомої приватної фірми «СПК-Геосервіс», яку теж відносять до сфери інтересів головною Сім'ї країни.

ПрАТ «Нафтогазвидобування» — найбільше приватне підприємство, яке видобуває газ в Україні. За інформацією Forbes Україна компанію контролюють Нестор Шуфрич і Микола Рудьковський. Частка підприємства у видобутку газу приватними компаніями на 2010 рік становила 30,5 %. 3 лютого минулого року зник Олег Семінський, багаторічний керівник компанії, зараз він в розшуку. Слідство за рік так і не з'ясувало, чому зник керівник підприємства. В цей же період в пресі неодноразово з'являлася інформація про рейдерське захоплення компанії

Кримінальне провадження[ред. | ред. код]

Країни, де Ставицький під санкціями

21 березня 2014 р. — Генпрокуратура разом з УБОЗ МВС України провела обшук в помешканнях та офісах, які належать колишньому міністру палива та енергетики Едуарду Ставицькому. Ставицький проходить у кримінальному провадженні, відкритому за фактами вчинення особами з числа вищого керівництва держави злочинів за статтями «привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах», а також «легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Було встановлено одну із квартир, яка до 15 березня 2014 належала дружині Ставицького. Під час обшуку у цій квартирі слідчі вилучили близько 5 мільйонів доларів США, майже 50 кілограмів золота у злитках та коштовності, попередня вартість яких становить декілька мільйонів доларів.[15]

3 серпня 2016 року начальник департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк повідомив, що ГПУ просить владу Ізраїлю екстрадувати в Україну Едуарда Ставицького[16].

12 грудня 2016 року Генеральна прокуратура України повідомила, що суд заарештував 10 житлових об'єктів, 7 гаражів, нежитлове приміщення, земельну ділянку, золоті злитки і гроші, що належать Едуарду Ставицькому[17].

25 квітня 2017 року Комісія з контролю за файлами Інтерполу задовольнила скаргу адвоката і прийняла рішення про зняття з розшуку Едуарда Ставицького[18][19].

30 січня 2019 року суд загальної юрисдикції Європейського Союзу зняв санкції проти Едуарда Ставицького[20]. «У світлі вищевикладених міркувань слід визнати, що Рада ЄС допустила явну помилку в оцінці, прийнявши оскаржувані заходи без запиту додаткової інформації від української влади; цього достатньо для скасування цих заходів стосовно заявника, і немає необхідності розглядати його інші аргументи», — визнав суд.

6 березня 2020 ЄС зняв санкції щодо Ставицького та Миколи Азарова. Вони перебували в санкційному списку з 2014 року за розкрадання державних коштів України або зловживання службовим становищем[21].

Обшуки[ред. | ред. код]

42 кілограми золота, 4,8 мільйона доларів готівкою, мішечки з камінням, схожими на діаманти, 16 дорогого годинника … — такими є результати обшуків в місцях проживання екс-міністра енергетики Едуарда Ставицького

В кінці березня 2014 року Генеральна прокуратура України, УБОЗ МВС України, в рамках розслідування за фактом розкрадання державної власності службовими особами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України — провели обшук в приватному помешканні екс-міністра Е. Ставицького.

В ході проведених обшуків вилучено:

  • 4,8 мільйона доларів готівкою;
  • Золоті злитки загальною вагою 42 кг;
  • наручні дорогі годинники відомих світових брендів;
  • велика кількість виробів з дорогоцінних металів;
  • коробочки з камінням, схожими на діаманти;
  • безліч документів на нерухомість, частки в компаніях, земельні ділянки;
  • документи на реєстрацію іноземних компаній в різних офшорних юрисдикціях;
  • банківські картки, документація на рахунки в низці закордонних банків.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • 22 липня 2011 р — нагрудний знак «За доблесну службу» 2 ступеня (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України)
  • 22 серпня 2011 р — нагрудний знак «За вагомий внесок у розвиток геологічної галузі України» 1 ступеня (Державна служба геології та надр України)
  • 22 серпня 2011 р. — Почесна грамота «За вагомий особистий внесок у соціально- економічний розвиток України та її столиці — міста Києва, багаторічну самовіддану працю з нагоди 20-ї річниці незалежності України» (Київський міський голова)
  • 15 вересня 2011 р. — звання "Почесний член Всеукраїнської громадської організації «Спілка геологів України»
  • 4 жовтня 2011 р. — звання «Почесний розвідник надр» (Державна служба геології та надр України)

Власність[ред. | ред. код]

З ім'ям Едуарда Ставицького пов'язують:

  • ТОВ «Фаворит Систем»
  • ТОВ «Кувейт Енерджі Юкрейн» сьогодні відома як ТОВ «Арабський Енергетичний Альянс Юей»
  • ТОВ «Голден Деррік»

Захоплення[ред. | ред. код]

  • Футбол

Публікації[ред. | ред. код]

  • Стратегія використання ресурсів питних підземних вод для водопостачання, за ред. Е. А. Ставицького, Г. І. Рудька, Є. О. Яковлєва, Київ, 2011, у 2-х т.
  • Нафтогазоперспективні об'єкти України. Наукові і практичні основи пошуків родовищ вуглеводнів в українському секторі Прикерченського шельфу Чорного моря, Київ, 2011.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Світлана Крюкова, Севгіль Мусаєва, (2 серпня 2016). «Міністр-втікач Ставицький: Мені пропонували заплатити кілька мільйонів доларів за вирішення всіх питань». "Українська правда". Архів оригіналу за 03-08-2016. Процитовано 03-08-2016.  (рос.)
  2. Екс-міністра енергетики Ставицького оголосили у розшук. unian.net. УНІАН. Процитовано 24 березня 2014. 
  3. ОСОБИ, ЯКІ ПЕРЕХОВУЮТЬСЯ ВІД ОРГАНІВ ВЛАДИ // Сайт МВС
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 127 «Про призначення Ставицького Е. А. головою правління Національної акціонерної компанії „Надра України“»
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 січня 2008 р. № 187-р «Про звільнення Ставицького Е. А. з посади голови правління Національної акціонерної компанії „Надра України“»
  6. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2009 р. № 981-р «Про поновлення Ставицького Е. А. на посаді голови правління Національної акціонерної компанії „Надра України“»
  7. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2009 р. N 982-р «Про звільнення Ставицького Е. А. з посади голови правління Національної акціонерної компанії „Надра України“»
  8. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 березня 2010 р. № 665-р «Про голову правління Національної акціонерної компанії „Надра України“»
  9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 2340-р «Про звільнення Ставицького Е. А. з посади голови правління Національної акціонерної компанії „Надра України“»
  10. Указ Президента України № 1258/2010 від 28 грудня 2010 року «Про призначення Е. Ставицького Головою Державної служби геології та надр України»
  11. Указ Президента України № 279/2012 від 20 квітня 2012 року «Про звільнення Е.Ставицького з посади Голови Державної служби геології та надр України». Архів оригіналу за 29 квітень 2012. Процитовано 21 квітень 2012. 
  12. Указ Президента України № 280/2012 від 20 квітня 2012 року «Про призначення Е. Ставицького Міністром екології та природних ресурсів України»
  13. Указ Президента України № 709/2011 від 25 червня 2011 року «Про присвоєння рангу державного службовця»
  14. Поіменне голосування про проект Постанови про звільнення з посад членів Кабінету Міністрів України (№ 4300). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 28 лютого 2014. 
  15. НА ОДНІЙ ІЗ КВАРТИР У КИЄВІ ПРАВООХОРОНЦІ ВИЛУЧИЛИ 5 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ, МАЙЖЕ 50 КГ ЗОЛОТА ТА КОШТОВНОСТІ. МВС України. 2014-03-22. 
  16. ГПУ просить екстрадувати екс-міністра енергетики Ставицького з Ізраїлю. ukranews.com. Українські новини. 2016-08-03. 
  17. Суд заарештував золоті злитки та 10 житлових об'єктів екс-міністра енергетики Ставицького. ukranews.com. Українські новини. 2016-12-12. 
  18. ІНТЕРПОЛ ЗНЯВ З РОЗШУКУ МІНІСТРА ЧАСІВ ЯНУКОВИЧА. tsn.ua. ТСН. 2017-05-03. 
  19. Інтерпол зняв з розшуку усіх посадовців часів Януковича. www.bbc.com. BBC. 2017-05-04. 
  20. Екс-міністр енергетики Ставицький виграв суд по зняттю санкцій ЄС. ukranews_com (ua). 2019-02-01. Процитовано 2019-02-05. 
  21. Санкції ЄС проти Азарова і Ставицького офіційно знято. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-03-07. 

Джерела[ред. | ред. код]