Ставковик
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2017) |
| ?Ставковик | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Черевоногі (Gastropoda) |
| Ряд: | Pulmonata |
| Родина: | Lymnaeidae |
| Рід: | Ставковик (Lymnaea) Lamarck, 1801 |
| Види | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lymnaea |
 Віківиди: | Lymnaea |
 EOL: | 58089 |
 ITIS: | 76484 |
 NCBI: | 6522 |
| Fossilworks: | 83642 |
Ставковик (Lymnaea) — рід прісноводних равликів від малого до великого розміру. Мушля ставковика спірально закручена, нагадує башту з верхівкою, несиметрична. Колір мушлі бурий та довжина за розміром 45-60 мм, а завдовжки 20-34 мм. Кількість завитків від поздовжньої осі варією від 3 до 5.
У ставках, озерах і тихих затонах річок на водяних рослинах завжди можна побачити чималого молюска ставковика звичайного. Його тіло вкрите спірально закрученою (на 4—5 обертів) черепашкою з гострим верхом і широким отвором — устям. Черепашка складається з вапняку і покрита зверху шаром зеленкувато-коричневої рогоподібної речовини. Вона захищає м'яке тіло ставковика.
У тілі ставковика виділяють три основні частини: тулуб, голову і ногу, але вони різко не розмежовані. Крізь устя черепашки може висуватися тільки голова, нога і передня частина тулуба. Нога в ставковика м'язиста і займає всю черевну частину тіла. Молюски, що мають такі ноги, як у ставковика, називаються черевоногими. Ковзаючи підошвою ноги по підводних предметах або підвісившись знизу до поверхневої плівки води, ставковик плавно рухається вперед.
Тулуб має таку саму форму, як і черепашка. Він щільно прилягає до неї. У передній частині тулуб покритий особливою складкою — мантією. Простір між тілом і мантією називають мантійною порожниною. Спереду тулуб переходить у голову. На нижній її частині міститься рот, а з боків — двоє чутливих щупалець. Якщо доторкнутися до них, молюск швидко втягує голову й ногу в черепашку. Біля основи обох щупалець є по одному оку.
Рот веде до глотки. У ній є м'язистий язик, покритий зубчиками. Це так звана терка. Нею ставковик зіскрібає наліт з різних мікроорганізмів, що утворився на підводних предметах, або м'які частини рослин. Із глотки їжа надходить у шлунок, потім у кишківник. Перетравленню її сприяє особлива травна залоза — печінка. Кишківник відкривається анальним отвором у мантійну порожнину.
Хоча ставковик живе у воді, він дихає атмосферним повітрям. Щоб дихати, ставковик підіймається до поверхні води й відкриває біля краю черепашки круглий дихальний отвір, який веде до особливої кишені мантії — легені. Стінки легені густо обплетені кровоносними судинами. Тут кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ.
Серце виштовхує кров у судини. Великі судини переходять у маленькі, з яких кров потрапляє в проміжки між органами. Таку кровоносну систему називають незамкнутою. Кров обмиває всі органи, потім збирається знову в судинах, які йдуть до легені, а звідти повертається в серце. Забезпечити рух крові в такій системі важче, ніж у замкнутій, бо в проміжках між органами кров рухається повільніше. Тому в молюсків і з'явилося серце, яке проштовхує кров між органами.
Виділення здійснюється ниркою. Будова нирки в основному нагадує будову органів виділення дощового черв'яка, але вона набагато складніша.
Нервова система ставковика має навкологлоткове скупчення нервових вузлів. Від них відходять нерви до всіх органів молюска.
Ставковики — гермафродити, але запліднення в них перехресне. Вони відкладають яйця у прозорі слизисті шнури, що прикріплюються до підводних рослин. З яєць вилуплюються маленькі ставковики, вкриті тонкою черепашкою.
|
Це незавершена стаття з малакології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
