Стадниченко Юрій Іванович
| Юрій Іванович Стадниченко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Володимир Брюгген і Юрій Стадниченко (сидить) | ||||
| Народився |
15 травня 1929 Харків | |||
| Помер |
28 серпня 2009 (80 років) Харків | |||
| Громадянство |
 СРСР,  Україна | |||
| Діяльність |
| |||
| Жанр | художній переклад | |||
| Нагороди |
 | |||
|
| ||||
Ю́рій Іва́нович Стадниче́нко — (15 травня 1929, Харків — 28 серпня 2009, Харків) — український поет, перекладач, публіцист.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в учительській сім'ї. 1949 закінчив середню школу і вступив до Харківського гірничого інституту, який закінчив 1954.
Понад 20 років працював інженером-конструктором, згодом — завідувачем конструкторського відділу у Всесоюзному науково-дослідному інституті організації та механізації шахтного будівництва (Харків).
Від 1974 — заступник головного редактора журналу «Прапор», від 1990 по 1999 — головний редактор журналу «Березіль» (колишній «Прапор»).
Був членом КПРС.
Творчість[ред. | ред. код]
Від 1953 систематично друкує поезії в періодиці, а також прозові та поетичні переклади з польської мови.
Автор збірок
- «Стежками юності» (1957),
- «Моє неспокійне серце» (1961),
- «В океані нескінченності» (1965),
- «Смішинки з перцем» (1970),
- «Охоронці вогню» (1973),
- «Надія і вірність» (1977),
- «Зоряний прибій» (1980),
- «Підкова і якір» (1982),
- «Дорога крізь довге літо» (1983),
- «Не все минуло» (1989),
- «Сонце над обрієм» (1999).
Поезії перекладалися польською, російською, угорською та іншими мовами.
Виступає також у жанрі художнього перекладу. За перекладацьку і громадську діяльність удостоєний звання заслуженого діяча культури Республіки Польщі.
Член Національної спілки письменників України від 1962.
Переклади[ред. | ред. код]
- Сат-Ок. Білий мустанг. Київ, 1980юС
- Сат-Ок . Таємниця Солоних скель.
- та інші....
Нагороди, премії[ред. | ред. код]
- Нагороджено медалями, Грамотою Президії Верховної Ради України.
- Лауреат літературної премії імені Василя Мисика (1995) — за активну участь у духовному відродженні рідної культури.
Література[ред. | ред. код]
- Письменники Радянської України. — К., 1970. — С. 410.
- Письменники Радянської України. — К., 1976. — С. 327.
- Письменники Радянської України. — К., 1981. — С. 254.
- Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ, 1996. — С. 284.
Посилання[ред. | ред. код]
- Стадниченко Юрій Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 932.