Стадіон Партизана
| Стадіон Партизана | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Сербія  |
| Розташування | Белград, Сербія |
| Координати | 44°47′19″ пн. ш. 20°27′33″ сх. д. / 44.788611° пн. ш. 20.459167° сх. д.G O |
| Побудовано | 1946—1949 |
| Відкрито | 9 жовтня 1949 |
| Власник | Партизан |
| Оператор | Партизан |
| Архітектор | Mihailo Jankovićd |
| Команда (-и) | Партизан |
| Види спорту | футбол |
| Вміщує | 29 775 |
| Розміри поля | 105х68 метрів |
 | |
| Стадіон Партизана у Вікісховищі | |
Стадіон Партизана (серб. Стадион Партизана / Stadion Partizana) — футбольний та легкоатлетичний стадіон у Белграді, що належить футбольному клубу «Партизан».
Довгий час мав ім'я «Стадіон ЮНА» (Стадіон Югославської народної армії) і був місцем проведення парадів під час Дня Молоді. Офіційне відкриття відбулося 9 жовтня 1949 року матчем між командами Югославії та Франції. До прийняття нових норм з безпеки УЄФА місткість стадіону становила 55 000 глядачів, після приведення стадіону до нових вимог у 1998 році вона скоротилася до 29 775 глядачів[1]. Трибуни стадіону налічують 30 рядів у висоту та обладнані 30 виходами для глядачів. Максимальна висота трибун — 21 метр. Габарити стадіону — 236 метрів з півдня на північ і 150 метрів із заходу на схід. Потужність освітлення становить 1200 люкс.
Північний бік стадіону
Південний бік стадіону
Головний вхід
Стадіон під час матчу
Храм Святого Сави і Стадіон Партизана
| Райони та квартали |  | |
|---|---|---|
| Вулиці, площі і бульвари | ||
| Громадські споруди | ||
| Музеї | Військовий • Національний • Палац княгині Любіци • Етнографічний • Ніколи Тесли • Білий двір • Королівський палац • Міста Белграда • Вука і Доситея • Африканського мистецтва • Іво Андрича • Прикладного мистецтва • Сучасного мистецтва • Історії Югославії • Театрального мистецтва • Сербської православної церкви • Педагогічний • Югославського кіноархіва • Повітряплавання | |
| Пам'ятники, меморіали | ||
| Культові споруди | ||
| Стадіони, арени | ||
| Транспорт | ||
| Парки і місця відпочинку | ||
| Ринки | ||