Психосексуальний розвиток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Психосексуальний розвиток (англ. psychosexual development) — процес формування статєвої самосвідомості, статєвої ролі та психосексуальних орієнтацій[1] (поняття его-психології Зигмунда Фрейда). Центральний елемент в психоаналітичній теорії сексуального потягу. За Фрейдом, з самого народження людина має лібідо (сексуальну енергію), яке проходить п'ять фаз. Кожна фаза — оральна, анальна, фалічна, латентна і генітальна — відповідає певній ерогенній зоні, яка і є джерелом лібідо. Фрейд вважав, що сильні негативні емоції в дитинстві по відношенню до будь-якої фази психосексуального розвитку викличуть тривожність, яка в дорослому віці розвинеться у функціональний психічний розлад — невроз.[2][3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Васильченко Г. С., Агаркова Т. Е., Агарков С. Т. и др. Сексопатология: справочник / Под ред. Г. С. Васильченко. — М.: Медицина, 1990. — 576 с. — ISBN 5-225-01179-9.
  2. Introduction to Sigmund Freud, Module on Psychosexual Development. Cla.purdue.edu. Процитовано 2013-08-01. 
  3. Bullock, A., Trombley, S. (1999) The New Fontana Dictionary of Modern Thought Harper Collins: London pp. 643, 705


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.