Стакато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стака́то (італ. staccato — уривчастий, відокремлений) — уривчасте, коротке виконання звуків голосом або на музичних інструментах, один з основних прийомів звуковидобування, протилежний легато[1]. Позначається словом staccato або точками над чи під нотами у їх голівок.

Стакато на різних інструментах[ред. | ред. код]

позначення в нотах


Клавішні інструменти[ред. | ред. код]

У разі клавішних інструментів стаккато виконується швидким натисненням клавіши і негайним зняттям пальця з клавіатури. Фредерік Шопен радив піаністам-початківцям "починати вправи з прийому легкого стаккато, що оберігає всі частини рук, і перш за все зап'ястя, від скутості. Потім учні Шопена переходили до гри портаменто, неповного легато і, нарешті, до легатіссімо … "[2]


Струнні щипкові[ред. | ред. код]

У грі на щипкових струнних, наприклад гітарі або арфі, стаккато виконується глушінням струни негайно після її защипування. Глушіння струн може виконуватися пальцями або медіатором, в залежності від прийому гри. Існує і такий прийом, як значне послабленням тиску пальців лівої руки, що притискують струни до ладів, без зняття цих пальців зі струн[3].

Струнні-смичкові[ред. | ред. код]

Стаккато при грі на струнних інструментах — уривчастий рух смичка з зупинкою; має ряд різновидів — saltando, sautillé и др.

  • Звичайне стакато — «без справжніх пауз, за допомогою однієї артикуляції, що досягається за допомогою зміни штриха (звичайний вид стакато [non legato], особливо використовуваний в оркестровій грі і вживаний у разі відсутності дуг і точок);»[4] За артикуляцією стакато виконується по-різному. Наприклад, на скрипці стаккато виконували:[5]
  • Велике стакато — «уривчасто притискаючи і відпускаючи струну при постійно мінливому штриху (grand détaché);»[4]
  • Летюче стакато або staccato volant (saltato, sautillé). При грі смичок підскакує, відриваючись від струн. Виконується кістю.[4]
    • Виконання: послабити тиск пальців на смичок, продовжуючи той же рух кістю, який вживається для коротких штрихів detache.
    • Принцип дії:
      •  — Смичок продовжує рух по струні;
      •  — Смичок, втративши фіксацію пальців, здійснює початковий обертальний рух навколо пальців і струни продавлюючи її;
      •  — Сила тиску струни на волосся смичка зростає, виробляючи різкий звук;
      •  — Струна відштовхує смичок від себе.
    • Помилки:
      •  — Виконання різких рухів (перешкоджають обвідному руху смичка по струні і подальшому його відштовхуванню);
      •  — Збільшення тиску на смичок (перешкоджає відскоку або виникають некеровані стрибки).
  • Спікато (італ. spiccato — відривати, відокремлювати) — стрибучий штрих, що виконується кидком в сторону
  • Сотійє (фр. sautill'e — що підстрибує) — стрибучий штрих, що виконується дрібними рухами тільки однією точкою смичка (поблизу його середини) в швидкому темпі і при невеликій силі звучання.[6]
  • Стакато піке (фр. Staccado piqué — відривистий) — стрибучий штрих. Виковнується за допомогою ледве помітних рухів кістю на триваючому смичковому штриху — справжнє віртуозне стакато. Позначається рядом точками під дугою.[4][7]

Духові[ред. | ред. код]

Для виконання стаккато на духовому інструменті використовується мова для різкого переривання струменя повітря. Зазвичай використовують кілька повторень:

  • Подвійне стаккато;
  • Потрійне стаккато.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. *Стакато / Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
  2. (В. Ніколаєв, с.20).
  3. http://muzzproj.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=70:2010-10-06-10-32-07&catid=6:2010-10-06-09-59-55&Itemid=13
  4. а б в г Музыкальный словарь. Толковый с иллюстрациями.Стаккато[недоступне посилання з червень 2019].
  5. [1] Staccato вниз и вверх смычком. Штрихи смычка. Моя школа игры на скрипке. Л.Ауэр.
  6. Музыкальный словарь иностранных слов. Архів оригіналу за 10 березень 2011. Процитовано 25 липень 2011. 
  7. Словарь музыкальных иностранных слов. Архів оригіналу за 30 листопад 2009. Процитовано 25 липень 2011.