Станецький Геннадій Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Станіславович Станецький
Народився 30 липня 1960(1960-07-30) (63 роки)
м. Братськ, Іркутська область, Росія
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Науковий ступінь кандидат технічних наук
Посада народний депутат України[1]
Партія Народна Партія
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний 18 березня 2003 25 травня 2006

Генна́дій Станісла́вович Стане́цький (нар. 30 липня 1960, м. Братськ, Іркутська область, Росія) — український політик. Колишній народний депутат України. Член Народної Партії, член Політради, голова Чернігівської обласної організації.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 30 липня 1960 в Братську.

З вересня 1977 — слюсар-складальник радіоапаратури Київського заводу «Радіоприлад» імені Сергія Корольова.

З 1978 по 1982 навчався у Київському інституті народного господарства, спеціальність - «Економіка і планування матеріально-технічного постачання»[2].

З серпня 1982 — інженер відділу постачання ВО "Завод «Арсенал».

З листопада 1982 — служба в армії[2].

З вересня 1984 — інженер відділу головного механіка об'єднання «Укрцемент», інженер, старший інженер, провідний інженер, головний економіст, начальник відділу будівельних матеріалів Управління матеріально-технічного постачання, головний спеціаліст, заступник начальника Головного управління матеріально-технічного постачання і збуту, заступник начальника Головного управління організації прямих зв'язків, ринкових відносин і гарантійного матеріального забезпечення Міністерства промисловості будівельних матеріалів УРСР[2].

З серпня 1991 — директор госпрозрахункового центру «Укрсервісбудматеріали».

Липень 1996 — березень 2003 — заступник голови Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів «Укрбудматеріали»[2].

У 2000 році захистив дисертацію на тему «Жаростійкі лужні в'яжучі бетони підвищеної термостійкості» й здобув ступінь кандидата технічних наук[3].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Народний депутат України 4-го скликання з 18 березня 2003 до 25 травня 2006 від блоку «За єдину Україну!», № 41 в списку[4]. На час виборів: заступник голови Української державної корпорації будівельних матеріалів, безпартійний. Член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (березень 2003 — квітень 2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (квітень 2004 — грудень 2004), позафракційний (грудень 2004 — січень 2005), член групи «Демократична Україна» (січень — вересень 2005), член фракції Політичної партії «Вперед, Україно!» (вересень — листопад 2005), член групи Народного блоку Литвина (з листопада 2006). Член Комітету з питань соціальної політики та праці (з вересня 2003)[5].

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 53 в списку[4]. На час виборів: народний депутат України, член Народної Партії.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Дружина Марина Едуардівна (1961), дочка Анастасія (1986), син Антон (1988)[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  2. а б в г д Довідка: Станецький Генадій Станіславович. dovidka.com.ua. Процитовано 2 квітня 2021.
  3. Станецький Геннадій Станіславович. irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 2 квітня 2021.
  4. а б Станецький Геннадій Станіславович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 2 квітня 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 11 вересня 2003 року № 1140-IV «Про обрання народного депутата України Станецького Г.С. членом Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці»
  6. Указ Президента України № 97/2002 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»

Посилання[ред. | ред. код]