Станзані Людвік Вікентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станзані Людвік Вікентійович
італ. Ludovico Stanzani
Народження 1793
Смерть серпень 1872
Країна Росія Росія
Навчання Болонський університет (Болонья), Римська академія мистецтв св. Йосифа (Рим)
Діяльність архітектор
Праця в містах Одеса, Кам'янець-Подільський, Київ
Найважливіші споруди Олександрівський костел; Особняк Федора Коробки; Будинок Балабух; Будівля А. Сулими; Особняк на вул. Крутий узвіз, 4, дзвіниця церкви Феодосія Печерського
CMNS: Станзані Людвік Вікентійович у Вікісховищі

Людвік Станзані (1793, Рим — серпень 1872, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — український архітектор італійського походження, у 18331848Київський міський архітектор.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Римі, у дворянській родині. Навчався в Болонському університеті та Римській академії мистецтв.

У 1821 році за запрошенням губернатора Ланжерона приїхав до Одеси, де й працював до 1828 року.

Впродовж 1828–1832 років працював у Кам'янці-Подільському, у 1832 році призначений Подільським губернським архітектором.

У 1833 році переїхав до Києва на посаду міського архітектора, яку обіймав до 1847 року.

Решту життя жив у Києві. Заповів запровадити іменну стипендію в 2-й чоловічій гімназії і надіслати грошовий внесок і збірку малюнків до Римської академії мистецтв св. Йосифа.

Стиль[ред. | ред. код]

Будував переважно в стилі ампіру, деякі споруди зведені в стилі неоренесансу.

Роботи у Києві[ред. | ред. код]

Виконав фіксаційний план м. Києва (1830 p., співавтори П. Дубровський, І. Богданов, Л. Шмігельський).

Брав участь у виконанні плану міста 1833 р.

У співавторстві із В. Беретті й Л. Шмігельським розробив генеральний план міста 1837 р. Контролював нарізку нових кварталів і прокладку вулиць в районі р. Либідь. Розробив типовий проєкт житлового будинку для забудови кварталів біля університету (1836 p.).

  • Перебудова будинку капітана Корта для тимчасового перебування університету (1835 р., не зберігся).
  • Брав участь у проєктуванні й будівництві Олександрівського костелу (1835 p.).
  • Будинок Київського благочинного товариства на вул. Лютеранській № 16 (Сулимівський благодійний заклад) (1833–1835 pp., пам'ятка архітектури місцевого значення),
  • Володимиро-Либідська церква (1835 р., не збереглася),
  • Садибний будинок на вул. Олександрівській, тепер Грушевського № 14 (1835 p., перебудова, пам'ятка архітектури національного значення),
  • Будинок на вул. Грушевського № 8 (1835 р., пізніше надбудований та перебудований),
  • Садибний будинок Балабух на вул. Спаській № 1/2 (1836 р., пам'ятка архітектури місцевого значення),
  • Флігелі садиби П. Вігеля на Печерську на вул. Мазепи № 6-б (1836–1837 pp., щойно виявлена пам'ятка архітектури),
  • Будинок Ломтєвих на розі вулиць Різницької № 2 і Московської № 34 (1837 p., не зберігся),
  • Будинок на вул. Хорива № 5 (1838 р., пам'ятка архітектури місцевого значення)
  • Флігель в садибі Балабухи на вул. Сагайдачного № 27-а (1839 p., пам'ятка архітектури місцевого значення),
  • Особняк Федора Коробки на вул. Сагайдачного № 20/2 (кін. 30-х років),
  • Садибний будинок К. Домарацького на вул. Верхній Вал № 16-а (1840 p., щойно виявлена пам'ятка архітектури),
  • Садибний будинок на вул. Пушкінській № 22 а (1842–1843 р.),
  • Житловий будинок Г. Алексєєвої на Крутому узвозі № 4 (1846 p.),
  • Дзвіниця церкви Феодосія Печерського (1840-і рр.),
  • Флігель повітового дворянського училища на вул. Хорива № 6 (1-а пол. XIX ст., пам'ятка архітектури місцевого значення).
  • Будинок на вул. Набережно-Хрещатицькій № 4 (40-і роки).

Нереалізовані проєкти[ред. | ред. код]

  • Виконав проєкт Київського магістрату у будинку на вул. Покровській № 4
  • Виконав проєкт Гостиного двору на Печерську.

Джерела[ред. | ред. код]