Станимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Станимир
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Перемишлянський район
Рада/громада Станимирська сільська рада
Код КОАТУУ 4623386801
Основні дані
Засноване 1440
Населення 710
Площа 1,88 км²
Густота населення 377,66 осіб/км²
Поштовий індекс 81210
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°44′01″ пн. ш. 24°26′34″ сх. д. / 49.73361° пн. ш. 24.44278° сх. д. / 49.73361; 24.44278Координати: 49°44′01″ пн. ш. 24°26′34″ сх. д. / 49.73361° пн. ш. 24.44278° сх. д. / 49.73361; 24.44278
Середня висота
над рівнем моря
305 м
Місцева влада
Адреса ради 81210, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Станимир, тел. 54-7-72
Карта
Станимир. Карта розташування: Україна
Станимир
Станимир
Станимир. Карта розташування: Львівська область
Станимир
Станимир

Станимир у Вікісховищі?

Станими́р — село в Україні, в Перемишлянському районі Львівської області. Населення становить 710 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станимирська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Станимир датована 1440 роком, однак етимологія назви села наштовхує на думку про заселення його теренів ще із слов'яно-руських часів. Станимир — слово, складене з основи дієслова «стань» та іменникової основи «мир», а отже, означало того, хто «установить мир». Існує легенда, нібито під час одного з наскоків на село монголо-татар маленький житель села (хлопчик) з-посеред натовпу вигукнув: «Нехай стане мир!» Звідси і назва — Станимир.

Дідичем Станимира, зокрема, був Ванько (пол. Waniko) Лагодовський гербу Корчак, войський буський.[1]

Львівський латинський архієпископ Ян Замойський купив село разом з іншими населеними пунктами у Андрія Лагодовського та його дружини Софії з пол. Przezwok за 33000 злотих. Акт купівлі-продажу уклав у Львові 9 січня 1609 року.[2]

1870 року проживали 707 мешканців. 1880 року була місцева парафія УГКЦ, римо-католики (174 особи) належали до парафії Ганучів.[2]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У селі є дві церкви (старенька і нова), клуб, початкова і середня загальноосвітні школи, дитячий садочок.

З історичних джерел відомо що церква у селі була ще до 1648 року. Старожителі переказували, що церква згоріла під час нападу на село монголо-татар. На схилі гори, що поросла лісом, у 1684 була збудована на дубовому фундаменті з соснового напівзрізаного дерева під гонтовим покриттям церква Богоявлення Господнього. Зараз церковцю реставровано.

У 1998 році закінчилось будівництво нової церкви. Великий внесок зробив Щерба Степан, який спонсорує цeркву, Іван Крислач, який є автором і виконавцем іконостасу, більшої частини розписів, мозаїки, хрестів і всього проекту внутрішнього оздоблення храму.

Спорт[ред. | ред. код]

Має село свою футбольну команду, яка тішить односельчан призовими місцями на районних чемпіонатах із футболу.

Персоналії[ред. | ред. код]

Станимирці — дуже творчі люди. Вони кожного року організовують різні концерти, вертепи, мають своїх музикантів і співаків (наприклад, учасниця «Х фактору» Всяка Іра, учасники гурту «Перлина» Мизгала Михайло і Романів Ярослав, весільний музикант Колодій Назар тощо).

До школи інколи приїжджає англійка п. Керолін, яка має тут коріння. Вона спілкується зі школярами та педагогічним колективом, проводить різні цікаві і пізнавальні конкурси, розповідає про Станимир у Великій Британії.

Народилися в Станимирі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740.— 820 s.— S. 22. (пол.)
  2. а б Stanimirz… S. 184.
  3. Гнида, Петро (2016). Боївка "Чайки". Діяльність боївки Служби безпеки Глинянського районного проводу ОУН (б) 1944-1946 р.р. під командою Володимира Макаровського-"Чайки". Львів: "ПП Видавництво «БОНА». с. 144 с., іл. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]