Станислав-Казимир Радзивілл
| Станислав-Казимир Радзивілл | |
|---|---|
| Stanislovas Kazimieras Radvila | |
 | |
| Народився |
1648 Клецьк |
| Помер | 8 грудня 1690 |
| Підданство |
 Річ Посполита |
| Національність | литвин |
| Титул | князь |
| Посада | ординат |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Радзивілли |
| Батько | Михайло-Кароль Радзивілл |
| Мати | Ізабела Катерина Сапіга |
| У шлюбі з | Марія Христина де Бетюн |
 герб Труби | |
Станислав-Казимир Радзивілл (1648 —8 грудня 1690) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського в Речі Посполитій. Представник княжого роду Радзивіллів гербу Труби. Четвертий ординат на Клецьку. Відомий також як Станіслав IV Казимир Радзивілл.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з литовського магнатського роду Радзивіллів, гілки Клецької. Старший син Михайла-Кароля Радзивілла, підчашого великого литовського, та Ізабели Катерини Сапіги. Народився 1648 року. 1656 року втратив батька, успадкувавши Клецьку ординацію. Навчався в Несвіжі і Ліоні, потім подорожував Францією, Англією, Голландією та Італією.
Обирався послом на вальні сейми в 1664—1665, 1670, 1678—1679 роках. У 1670 році отримав посаду стольника великого литовського. 1673 році брав участь у пацифікаторському сеймі, де відбулося замирення між Голябовською і Щебрешинською конфедераціями. Перша підтримувала короля Міхала I Вишневецького, інша — гетьмана великого коронного Яна Собеського. 1674 році після смерті короля Міхала I підтримав обрання королем Яна Собеського.
У 1680 році став маршалком великим литовським. Отримав чин генерала королівської гвардії. 1683 року заснував домініканський костел в Клецьку (освячено 1684 року). На його утримання розпорядився щорічно виділяти 1 тис. злотих. 1689 року отримує староство рабштинське.
21 травня 1690 року у Варшаві оженився на Марії Христині, доньці французького посла в Речі Посполитій маркиза Франсуа Гастона де Бетюна. Втім того ж року у грудні помер. Усі володіння успадкував його родич — несвізький ординат Домінік Миколай Радзивілл.
Володіння[ред. | ред. код]
Йому належали маєтки Ішколдь, Лисиця, Лахва, Чучевіци, частина Негневічей в Новогрудському повіті, а також частина Налібоків в Мінському повіті.
Джерела[ред. | ред. код]
- Stanislovas Kazimieras Radvila. Lietuviškoji tarybinė enciklopedija, IX t. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1982. T.IX: Pintuvės-Samneris, 306 psl.
- Leszek Andrzej Wierzbicki, Posłowie Wielkiego Księstwa Litewskiego na zjazd warszawski i sejm pacyfikacyjny 1673 roku, w: Teka Kom. Hist. OL PAN, 2004, 1, s. 102.
- Радзівіл Станіслаў Казімір // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. Т.2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал.рэд.) і інш.; Маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: БелЭн, 2006. −792 с.: іл. С. 498. ISBN 985-11-0315-2, ISBN 985-11-0378-0 (т. 2)
- Krzysztof Chłapowski, Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017, s. 89.
