Станиця Луганська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Станиця Луганська
Stanica luganska gerb.gif Stanica luganska prapor.gif
Герб Станиці Луганської Прапор Станиці Луганської
Курган. Князь Ігор. 2013 рік.jpg
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Щастинський район
Громада Станично-Луганська селищна громада
Рада Станично-Луганська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1688
Статус із 1938 року
Агломерація Луганська агломерація
Площа 14,6 км²
Населення 13089 (01.01.2018)[1]
Густота 941 осіб/км²
Поштовий індекс 93600-93609
Телефонний код +380 64 72
Географічні координати 48°38′41″ пн. ш. 39°29′44″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 40 м
Водойма річки: Сіверський Донець, Верхньо-Ольхова


Відстань
Найближча залізнична станція: Кіндрашівська
До станції: 2 км
До обл. центру:
 - фізична: 17 км[2]
 - залізницею: 21 км
 - автошляхами: 20 км
Селищна влада
Адреса 93600, Луганська обл., смт. Станиця Луганська, вул. Центральна, 52
Карта
Станиця Луганська. Карта розташування: Україна
Станиця Луганська
Станиця Луганська
Станиця Луганська. Карта розташування: Луганська область
Станиця Луганська
Станиця Луганська
Map

Commons-logo.svg Станиця Луганська у Вікісховищі

Стани́ця Луга́нська (Станиця; 1688-1719 — Луган[3], Луганське, 1719-1923 — Луганська, 1923-2007 — Станично-Луганське) — селище міського типу в Україні, адміністративний центр однойменної селищної громади Щастинського району Луганської області. Є однією з двох станиць, населення котрих частково складається з нащадків донців, на землях сучасної України (друга — станиця Новомиколаївська).

Розташоване на р. Сіверському Донці, у який впадає річка Верхньо-Ольхова. Населення становило 15 700 осіб (1975) та 14 543 осіб (2001). Промисловість: підприємства з обслуговування залізничного транспорту, промислові і харчові комбінати, піщаний кар'єр, рибне господарство.

Історія[ред. | ред. код]

На околицях і поблизу селища було знайдено залишки давніх майстерень з обробки каменю VI—IV тисячоліття до н. е., а також поселення епохи бронзи I тисячоліття до н. е. і могильники VIII—X ст. до н. е. Тут і сьогодні постійно працює археологічна експедиція, на розкопках якої можна побачити сліди найдавніших поселень.

Станиця Луган була заснована козацтвом у другій половині XVII ст. Цей топонім зокрема згадується в листі до Петра І, написаному в 1711 молдовським господарем Димитрієм Кантеміром: «От Бахмута даже до Лагану, понеже суть места пустые…»[3]. Ослов'янений варіант назви — Городок-Луганський.

У 1684 знищене татарами, але невдовзі було відновлене і згодом отримало назву Станиця Луганська.

Офіційною датою заснування вважається 1688 рік.

У 1923 селище стає центром новоствореного Станично-Луганського району Донецької губернії. У 1938 Станично-Луганське отримує статус селища міського типу.

У 1932—1933 жителі Станиці Луганської постраждали від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 101 особу, імена яких встановлено[4].

Козацтво і зараз зберігає свої звичаї й обряди, традиційні способи ведення господарства[джерело?]. Живе тут 16 тисяч осіб. У центрі невеликого містечка знаходиться музей історії й етнографії, де зібрані документи, колекції предметів побуту і бойової слави козаків. У залах музею постійно оновлюються виставки народних промислів: живопису, декоративно-прикладного мистецтва.

Постановою ВРУ № 1155-V від 7 червня 2007 селищу було повернено назву Станиця Луганська.

Війна на сході України[ред. | ред. код]

18 серпня 2014 року, українські антитерористичні сили увійшли до селища, а 21 серпня — селище було звільнене від терористів і над будівлею районної ради піднято Державний Прапор України[5]. Протягом 2014—2015 поблизу та в Станиці Луганській відбувалися бойові зіткнення із застосуванням автоматів, кулеметів, мінометів, артилерії, танків, «Градів».

В ніч на 17 квітня 2015 року, у селищі було повалено пам'ятник Леніну[6][7].

Станом на 30 серпня 2015 року, в Станиці Луганській залишалось близько 600 мешканців[8].

На січень 2020 року, в селищі проживало близько 12 000 осіб[9].

Після бойових дій в селищі почалося відновлення підрозділами ЗС України мосту через річку Сіверський Донець. 16 вересня 2019 року на місці ремонту було запущено вебкамеру для спостережень, а роботи планували завершити до 27 листопада[10].

17 лютого 2022 року, проросійські сили обстріляли дитячий садок в Станиці Луганській, троє працівників контузило, їх відправили до лікарні. Російська пропаганда, стверджувала, що обстріл зробили українці, але МО України спростували це ствердження[11].

26 лютого 2022 року в ході російського вторгнення в Україну Станиця Луганська була окупована російськими військами[12][13].

2 березня 2022 року, Офіс Генерального прокурора порушив справу проти керівника селищної ради Станиці Луганської та двох його заступників, які під час російського вторгнення в Україну здали селище окупантам[14][15].

Транспорт[ред. | ред. код]

Навесні 2016 року було відновлено рух приміського поїзда Кіндрашівська-Нова — Лантратівка.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

В околицях селища розташований загальнозоологічний заказник місцевого значення «Кіндрашівський»[16].

Персоналії[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 5 грудня 2018. 
  2. Відстані між центрами Луганського та Станиці Луганської. Адміністративно 2 населені пункти межують між собою.
  3. а б Форостюк О. Д. До питання про походження найменувань «Лугань» і «Луганськ» [Архівовано 18 березня 2014 у Wayback Machine.] // Лінгвістика. — 2012. — № 3, ч. 2. — С. 69-76.
  4. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 546-548.
  5. У Станиці Луганській піднято прапор України (ФОТОФАКТ). Еспресо TV. 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021. 
  6. У Станиці Луганській вночі упав Ленін
  7. У Станиці Луганській упав Ленін
  8. У Станиці Луганській з 14,5 тис. залишилось близько 600 мешканців
  9. станица луганская - Пошук Google. www.google.com. Процитовано 23 грудня 2020. 
  10. В Станиці Луганській на мосту встановили веб-камеру. РБК-Украина (рос.). Процитовано 16 вересня 2019. 
  11. Російська пропаганда заплуталась у фейках про обстріл дитсадка, УП, 17 лютого 2022
  12. Ворог тимчасово окупував Станицю Луганську
  13. Російські війська захопили Станицю Луганську, Кримське і Марківку – голова обласної ВЦА
  14. Керівник сільради Станиці Луганської і два його заступники здали селище окупантам. 02.03.2022, 16:24
  15. Голова Станиці Луганської здав місто окупантам — проти нього порушено справу. 02.03.2022, 18:34
  16. Природно-заповідний фонд Луганської області //О. А. Арапов, Т. В. Сова, В. Б. Фєрєнц. О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганська: ВАТ «ЛОД». — 168 с., стор. 96. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 21 жовтня 2013. 
  17. По той бік дзеркала | Юрій Золкін /17.02.2021
  18. Шукач | Свято-Николаевский храм, пос. Станица Луганская. www.shukach.com. Процитовано 13 лютого 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.

Посилання[ред. | ред. код]