Станичне (Харківський район)
| село Станичне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Красноградський |
| Рада | Станичненська сільська рада |
| Облікова картка | Станичне |
| Основні дані | |
| Населення | 927 |
| Площа | 1,47 км² |
| Густота населення | 630,61 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63232 |
| Телефонний код | +380 5740 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°38′37″ пн. ш. 35°42′47″ сх. д. / 49.64361° пн. ш. 35.71306° сх. д.Координати: 49°38′37″ пн. ш. 35°42′47″ сх. д. / 49.64361° пн. ш. 35.71306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
193 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63232, с. Станичне, вул. Шкільна, 4 |
| Сільський голова | Чернова Катерина Володимірівна |
| Карта | |
  Станичне | |
 Станичне | |
| Мапа | |
| |
Стани́чне — село в Україні, у Нововодолазькому районі Харківської області. Населення становить 927 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станичненська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Станичне знаходиться біля витоків річок Комишуваха та Суха Балка. На відстані до 1 км розташовані села Ляшівка, Лихове, Дерегівка, Білоусівка і Цяцьківка (зняте з обліку в 1999 році). Північна частина села раніше була селом Караванівка. Поруч проходить автомобільна дорога М18 (E108).
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване в другій половині XVII ст.
За даними на 1864 рік у казенному селі Валківського повіту Харківської губернії мешкало 169 осіб (92 чоловічої статі та 77 — жіночої), налічувалось 26 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Караванської волості мешкало 230 осіб, налічувалось 47 дворових господарств, існували православна церква й 3 лавки, відбувався щорічний ярмарок[2].
В кінці 20 століття до станичного приєднане село Караванівка.
Економіка[ред. | ред. код]
- «Станичне», сільськогосподарське ТОВ.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Школа.
- Амбулаторія сімейної медицини.
- Будинок культури.
Релігія[ред. | ред. код]
- Іоанно-Предтеченський храм.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 869)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (травень 2015) |
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
