Станишівський Поруб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станишівський Поруб
Житомир
Загальна інформація
Країна  Україна
Район Корольовський район
Поштовий індекс 10019
Головні вулиці вулиця Івана Гонти, вулиця Слобідська
Транспорт
Автобус 23
Тролейбус
Мапа

Станишівський Поруб (або Поруб) — історична місцевість Житомира, колишнє село.

Розташування[ред. | ред. код]

Станишівський Поруб розташований на південно-східній околиці Житомира, в межах Корольовського адміністративного району. Знаходиться вздовж вулиць Івана Гонти та Слобідської. Із заходу та півночі до Станишівського Порубу примикає історична місцевість (колишній хутір) Друга Смолянка; зі сходу та південного сходу прилучаються землі Станишівської сільської громади. В межах Станишівського Порубу знаходиться також історична місцевість, колишній хутір Солдатська Слобідка, а також мікрорайон з неофіційною назвою «Паперова фабрика».

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Місцевість відома з другої половини XVIII ст. як передмістя. Здавна промислом місцевих жителів вважалася вирубка лісу, чим і пояснюється назва місцевості. На трьохверстовці Шуберта 1867-1875рр. місцевість показана вкритою лісом. Залишки лісу наявні тепер — уздовж берегової лінії річки Тетерів, а також на північний схід від мікрорайону «Паперова фабрика».

Забудова села почала формуватися уздовж стародавньої дороги на Кодню через Станишівку.

У 1920 — 1971 рр. село входило до складу Станишівської сільської ради, за виключенням 1941 р., коли село перебувало у складі Слободо-Селецької сільради. В 1930 році Станишівська сільська рада, у тому числі підпорядковане ній село Станишівський Поруб, разом з іншими населеними пунктами, передане в управління Житомирській міській раді.[1] У 1971 році Станишівський Поруб приєднано до міста Житомира.[2]

Наприкінці 1950-х — початку 1960-х років на колгоспних землях села здійснювалось будівництво паперової фабрики, заснованої у 1962 році[3]. На початку 1960-х рр. на протилежній стороні тодішньої вулиці Поруб (нині вулиця Івана Гонти) збудовано квартал з багатоквартирних житлових будинків для працівників паперової фабрики. Декількома роками пізніше збудовано дитячий садок-ясла.

У 1981 році по вулиці Івана Гонти (тодішній Карла Маркса), зі Смолянки до паперової фабрики продовжено тролейбусну лінію. Відкрито маршрут №8 «Паперова фабрика — пл. Перемоги».[4]

У 1990-х роках обабіч вулиці Слобідської здійснювалось будівництво 5-10-поверхових багатоквартирних будинків.

Сучасність[ред. | ред. код]

Топонімічні об'єкти[ред. | ред. код]

  • Станишівський майдан;
  • вулиця Івана Гонти (від хутряної фабрики до кінця вулиці);
  • Слобідська вулиця;
  • Комерційна вулиця;
  • Паперовий провулок;
  • провулок Івана Гонти;
  • 1-й Смолянський провулок;
  • 2-й Смолянський провулок;
  • 3-й Смолянський провулок;
  • 4-й Смолянський провулок;
  • 5-й Смолянський провулок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗЗРРСУУ/1930/1/23 Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів УСРР Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління. 
  2. Кондратюк Р.Ю., Самолюк Д.Я., Табачник Б.Ш. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 - 2006: Довідник: Офіційне видання. Житомир: Волинь. ISBN 966-690-090-4. 
  3. ZKK. ZKK (укр.). Процитовано 21 червня 2022. 
  4. Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир. ISBN 966-7390-54-3.