Станкевич Микола Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станкевич Микола Володимирович

Мико́ла Володи́мирович Станке́вич (рос. Николай Владимирович Станкевич; 9 жовтня 1813, село Удерівка Острогозького повіту Воронезької губернії,— 7 липня 1840, Нові-Лігуре, Італія) — російський філософ, письменник, поет родом з української частини Вороніжчини.

Вчився в Москві й Берліні; засновник російського гегельянства. Під час навчання Станкевича в Московському університеті навколо нього згуртувалися такі різні, але яскраві постаті, як Бєлінський (літературний критик різночинсько-демократичного напрямку), Костянтин Аксаков (майбутній слов'янофіл), Михайло Бакунін (майбутній вождь анархізму) та інші.

У 1890 видано його літературні твори, пізніше цікаве листування (1914), в якому є місця, присвячені Україні.

Станкевич був першим, хто розшукав і підтримав молодого поета Олексія Кольцова.

Помер на 27-му році життя від туберкульозу, від якого тривалий час безуспішно лікувався.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]