Перейти до вмісту

Станово-представницька монархія

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Форми державної влади й політичні системи
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал ПорталКатегорія Категорія

Станово-представницька монархія — форма правління, централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади, станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, містян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін. 12 — початок 14 ст.); у Швеції — риксдаг1434 року); у Данії — риксдаг (14681660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст.) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління.

Дивись також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студ. вуз.: У 2 т./ За ред. В. Д. Гончаренка. -К.: Ін Юре, 1998

Посилання

[ред. | ред. код]