Станькова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Станькова
Станькова. Дорожній знак.jpg
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Калуський район
Громада Верхнянська сільська громада
Код КОАТУУ 2622886801
Основні дані
Засноване 1158
Населення 1266
Площа 17,35 км²
Густота населення 72,97 осіб/км²
Поштовий індекс 77321
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. / 49.15278; 24.30139Координати: 49°09′10″ пн. ш. 24°18′05″ сх. д. / 49.15278° пн. ш. 24.30139° сх. д. / 49.15278; 24.30139
Водойми потік Станківка
Місцева влада
Адреса ради 77321, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Станькова, вул. Галицька, 215 , тел. 97-7-08
Карта
Станькова. Карта розташування: Україна
Станькова
Станькова
Станькова. Карта розташування: Івано-Франківська область
Станькова
Станькова
Мапа

Станькова у Вікісховищі?

Станькова (Stańkowa[1][2]) — село в Україні, у Верхнянській сільській територіальній громаді Калуського району Івано-Франківської області.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає потік Станківка.

Історія[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про село належить до 1453 року.

У реєстрі церков Войнилівського деканату на 4.03.1733 в Станькові значиться церква Непорочного зачаття Діви Марії, вже не була новою, священиками були Стефан Іваниковський та Іван Кузьмич.[3]

В 1735 р. збудували церкву (парох — о. Шараневич).

В 1853 році заснована парохіяльна школа, в 1858 р. вчителем був Гладишевський Теодор, в 1862 р. — Люльчик Павло, в 1864 навчалося 34 учні.

З 1867 р. село на правах гміни (сільської громади) входило до новоутвореного Жидачівського повіту в Королівстві Галичини та Володимирії Австро-Угорщини.

Греко-католицька церква

В 1867 р. замість згорілої збудовано сучасну церкву, в 1902 р. поряд збудували дзвіницю.

В 1880 році в селі було 214 будинків і 1415 мешканців та 1 будинок і 5 мешканців на прилеглій території (1188 греко-католиків, 189 римо-католиків, 43 юдеї; 1240 українців, 171 поляк, 9 німців), церква Різдва Христового належала до греко-католицької парафії у селі Збора. У 1886 р. село передане до Калуського повіту[4].

В 1905 р. громадою збудовано школу.

Більшість селян займалися рільництвом, а взимку працювали на вивезенні деревини з лісу на пилораму в Калуш. Було також три ковалі: Бучак (долішній кінець села), Фешак і Казимишин (горішній кінець села). У Дмитра Нижника була оліярня.

Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у станьківській церкві 5 дзвонів діаметром 68, 41, 38, 30, 26 см, вагою 149, 40, 28, 14, 9 кг. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[5]

Після окупації поляками ЗУНРу в 1919 р. село залишалося у складі Калуського повіту, тільки з 1.08.1934 підпорядковувалася ґміні Вежхня — була створена проміжна ланка керівництва на зразок волості, але названа ґміною (що спричиняє плутанину з попереднім терміном гміна — сільська громада).

В 1936 р. громада збудувала Народний дім, тут працювали гуртки, чоловічий і змішаний хори, була крамниця, а в підвалах — молочарня.

В 1930-х роках при читальні та кооперативі цього села діяла кущова молочарня, до якої звозили молоко господарі з навколишніх сіл. Так було до того часу, поки повітова молочарня не зафункціонувала в Калуші.

В 1939 році в селі проживало 2360 мешканців (2170 українців, 150 латинників, 10 поляків, 10 польських колоністів і 20 євреїв)[6].

Після нападу німців 1 вересня 1939 р. польська армія демонструвала небоєздатність і поспішно втікала, а для жителів села запам'яталася мародерством.

Прихід радянської влади ознаменувався реквізицією серед ночі вмісту крамниці, закриттям «Просвіти» і регулярним присиланням агітаторів, з якими частина станьківчан мали необережність дискутувати аж до лютого 1940 р., коли вивезли до Сибіру родину Романишина.

До 1940 р. в селі був фільварок, останнім власником був Казимир Дзедушицький. З 1940 року село включене до складу Войнилівського району (з 1962 — до Калуського).

Селяни боролися в рядах УПА з окупантами — спочатку німецькими, а далі з радянськими[7].

Комуністи обклали селянина непосильними нормами здачі зерна (залежно від кількості ріллі), яєць (300 з господарства), молока (650 л), м'яса (60 кг), підписання і здачі позики (для отримання грошей на позику треба було відірвати від себе і дітей найнеобхідніше, відвезти на базар і продати).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Наявні дві церкви: православна Архистратига Михаїла (збудована в 1994 р.) та греко-католицька — церква Різдва Христового (храмове свято 7 січня), збудована 1867 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 789[8];
  • ФАП;
  • Народний дім;[9]
  • Школа І-ІІ ст.[10][11] на 170 учнівських місць;
  • 419 дворів, 1380 мешканців.

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[12]:

  • Вовчків
  • Галицька
  • Зелена
  • Лесі Українки
  • Третя
  • Українська
  • Нова

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Долинка Ярослав — «Морозенко» (1922-28.02.1946) — командир сотні «Вітрогони». Народився у м. Калуш Івано-Франківської області. Навчався в Калуській гімназії. Загинув у криївці під час облави в с. Станькова[13].
  • Кравців Михайло — український політичний діяч, сотник УГА, інженер-землемір.
  • Йосип Попадюк (1934—1991) — поет і педагог, керівник літературної студії «Карпатські акорди».
  • Володимир Дудикевич — парох села у 1920—1938 рр.
* Ілля Бучак — славнозвісний український мудрець. Народився 17.08.1833р. у Героїчному місту Калуші. Помер  09.07.1897р.

Повстанці[ред. | ред. код]

Повстанці, які загинули під час національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр.[ред. | ред. код]

Символічна могила героям
  • Базиляк Іван 1926 р. н. (стрілець «Тютюника»)
  • Бойко Василь Ол. 1924 р. н.
  • Бойко Василь Пилипович 1921 р. н.
  • Бойко Михайло Мик. 1915 р. н.
  • Бойко Степан Вас. 1912 р. н.
  • Бучак Михайло Вас. 1920 р. н.
  • Вовк Володимир 1925 р. н.
  • Вовк Дмитро Мих. 1927 р. н.
  • Вовк Василь Ст. 1926 р. н.
  • Вовк Михайло Мик. 1920 р. н. (Чорний ліс)
  • Вовк Петро Дм. 1907 р. Н. (1945 р. вбитий в час облави)
  • Гаврилів Матвій невід. р. н.
  • Гетьман Василь Йос. 1923 р. Н. (1949 р., с. Станькова)
  • Гретчин Василь Мих. 1908 р. н. (облава 1945 р. в с. Станькова)
  • Гретчин Йосиф Мих. невід, р. н.
  • Дрозд Микола Пилип. 1907 р. н. (станичний, 1948 р.)
  • Зомчак Федір Мик. 1910 р. н. (1945 р. облава)
  • Івасиків Степан Ів. 1929 р. н. (сотня «Ромка», 1946 р.)
  • Івасиків Федір Ів. 1919 р. н. (згорів у хаті)
  • Івасиків Іван Юр. 1917 р. н. (СБ 1947 р., с. Чотів)
  • Іващишин Василь Ант. 1928 р. Н. (застрелився с. Войнилів, Долина)
  • Іващишин Василь Пилип. 1908 р. н. (1948 р., с. Станькова)
  • Іващишин Василь Петр. 1928 р. н. (СБ 1946 р., с. Станькова)
  • Іващишин Гнат 1907 р. н. (1945 р. облава)
  • Іващишин Іван Ант. 1928 р. н. (1945 р. в тюрмі)
  • Іващишин Станісалав Ів. 1928 р. н. (СБ 1952 р.)
  • Копазинський Іван Вас. 1928 р. Н. (1948 р., с. Станькова)
  • Копачинський Станіслав Вас. 1916 р. н. (станич., розстр. 1946 р. с. Войнилів)
  • Кузів Дмитро Матв. 1921 р. н. (в хаті 1944 р.)
  • Кузів Федір 1909 р. Н. (облава 1945 р., с. Станькова)
  • Кузів Іван Дмитрович 1922 р. н. (сотня «Ромка», 1945 р.)
  • Кузів Михайло Павл. 1930 р. н. (1945 р. гнав худобу)
  • Кузів Петро Антонович 1928 р. н. (1945 р. в хаті)
  • Кульчицький Яків 1910 р. н. (облава 1945 р., с. Станькова)
  • Мазур Йосип Мих. 1924 р. н. (сот. Бея, 1945 р., с. Болохів)
  • Маліборський Василь 1921 р. Н (сот. «Ромка»)
  • Маліборський Михайло 1913 р. н. (сот. «Ромка» 1945 р., 4 ліс)
  • Мендела Степан Мих. 1924 р. н. (1945 коло хати, вивіз у Сибір)
  • Нижник Іван Дм. 1919 р. н. (сот. «Бея» 1945 р., с. Станькова)
  • Нижник Василь П. 1923 р. н. (с. Кулинка)
  • Паленський Василь Вас. 1927 р. н. (обл. 1946 р., с. Войнилів)
  • Пасічник Петро 1924 р. н. (реф. рай. пров. ОУН, 1946 р. Перекоси)
  • Петрицький Влодимир Вас (сот. «Бея», с. Станькова 1945 р.)
  • Петрицька Свдокія Вас. (зв'язкова «Бея» 1945, с. Станькова)
  • Попадюк Іван Вас. 1922 р. н. (сот. «Ромка», Завадка 1944 р.)
  • Пристай Павло Як. 1922 р. Н. (1946 р., с. Болохів)
  • Росевич Іван Мих. 1924 р. н. (1946 р., с. Болохів)
  • Романишин Павло Ол. 1926 р. Н. (під час вивез. в Сибір вбитий у Войнилові)
  • Романишин Петро Вас. 1927 р. Н. (згорів у хаті 1951 р. у с. Довга)
  • Слюзар Петро Ів. 1918 р. Н. (референт район. Пров. 1946 р. у лісі)
  • Слюзар Василь П. 1908 р. Н. (референт 1945 р. с. Перекоси)
  • Собкович Василь Д. 1923 р. Н. (стріл. «Гонти», 1945 р. с. Мартинів)
  • Федоришин Василь 1915 р. Н. (1947 р. облава, с. Станькова)
  • Федоришин Петро Ант. 1920 р. н. (сот. «Ромка», с. Станькова)
  • Федоришин Іван Дм. 1911 р. н.
  • Філіпович Степан 1926 р. н. (сот. «Гонти» 1945 р., с. Мартинів)
  • Філіпович Ярослав Ів. 1928 р. Н. (сот. «Гонти» 1945 р. с. Станькова)
  • Чісльовський Яків 1910 р. н. (стріл. «Бея» 1945 р. с. Болохів)
  • Яніцький Степан Павл. 1921 р. н. (СБ 1948 р. с. Станькова)

Учасники Національно-визвольної боротьби 1942—1952 рр., які були засуджені Військовим трибуналом Станіславської області[ред. | ред. код]

  • Баркась Іванна Войтківна 1923 р. н. (зв'язкова, 10 р.)
  • Бігун Петро Ів. 1921 р. н. (10 р. ВТР)
  • Боднар Степан Ілліч 1923 р. н. (10 р. ВТР)
  • Бойко Свдокія Вас. 1914 р. н. (станична, 10 р. ВТР)
  • Бохінський Дмитро Вас. 1903 р. н. (25 р., ВТР)
  • Бучак Анастасія Вас. 1924 р. н. (кур'єр, 10 р. ВТР)
  • Валігун Іван Вас. 1924 р. н. (10 р., ВТР)
  • Войчишин Михайло Ів. 1928 р. н. (1946 р., 10 р. ВТР)
  • Гудзоватий Іван Д. 1929 р. н. (1948 р. на 25 р.)
  • Дрозд Михайло Ф. 1917 р. н. (1945 на 10 р.)
  • Зомчак Володимир Мих. 1924 р. н. (на 10 р.)
  • Зомчак Микола Ол. 1924 р. н. (1947 р. на 10 р.)
  • Зомчак Федір Ол. 1910 р. н. (помер у Станіславській тюрмі)
  • Іващишив Володимир Андр. 1930 р. н. (10 р. ВТР)
  • Іващишин Петро Пил. 1914 р. н. (10 років)
  • Кузів Василь Микол. 1907 р. н. (25 р.)
  • Мазур Василь Ів. 1922 р. н. (10 р.)
  • Мазур Іван Мих. 1915 р. н. (10 р.)
  • Мазур Петро Мих. 1915 р. н. (10 р.)
  • Маліборська Анастасія Павл. 1917 р. н. (10 р.)
  • Маліборський Дмитро Як. 1919 р. н. (помер у таборі)
  • Мендела Микола Мих. 1923 р. н. (1915 р.)
  • Микулин Юрій Онуфр. 1911 р. н. (10 р.)
  • Нечай Степан Вас. 1923 р. н. (25 р.)
  • Попадюк Іванна Ів. 1924 р. н. (10 р.)
  • Романюк Олекса Прок. 1901 р. н. (10 р.)
  • Сімків Іван Терент. 1926 р. н. (10 р.)
  • Сімків Романна Терент. 1923 р. н. (25 р.)
  • Зеленюк Ол. Микол. 1923 р. н. (чол. Романни 10 р.)
  • Слуцький Василь Фед. 1909 р. н. (10 р.)
  • Суслик Василь Як. 1913 р. н. (25 р.)
  • Тринзелюк Василь Петр. 1929 р. н. (сотня «Гонти» 1946 р. суд Юр.)
  • Федоришин Микола Ант. 1921 р. н. (10 р.)
  • Федорів Микола Юрк. 1920 р. н. (25 р.)
  • Фешак Іван Ілліч 1905 р. н. (25 р.)
  • Фешак Ярослава Іван. 1932 р. н. (25 р.)
  • Філіпович Василь Фед. 1894 р. н. (25 р. помер у Мордовії)
  • Філіпович Микола Вас. 1912 р. н. (25 р. допомога партизанам, гол. кол.)
  • Цюпа Володимир Ів. 1929 р. н. (10 р.)
  • Швець Іван Ол. 1917 р. н. (1945 р. м. Стрий, доля не відома)
  • Швець Павло Мих. 1896 р. н. (10 р.)
  • Швець Степан Ів. 1928 р. н. (1950 р., 25 р.)
  • Яніцький Іван Ількович 1928 р. н. (1950 р. 25 р., заг. 1952 р. в Озерлагу, Тайшет).

Родини, які були вивезені на спецпоселення з с. Станькова[ред. | ред. код]

  • Базиляк Марія 2 ос., 1947 р., Караганда
  • Боднар Юстина З ос., 1949 р., 1950 р., Хабаровськ
  • Бохінський Володимир 3 ос., 1951 р., Хабаровськ
  • Бучак Василь Федор. 5 ос., 1947 р., Караганда
  • Валігун-Лавринчук Параска Вас. З ос., 1951 р., Хабаровськ
  • Валігун Галина Иос. 1 ос., 1951 р., Хабаровськ
  • Вовк Євдокія Дм. 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Войчишин Володимир Ів. З ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Височан Василь Ів. 2 ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Гишпель Володимир Вас. 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Дрозд Євдокія 3 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Іващишин Петро Ант. 5 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Мазур Анна 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Мазур Настя Мик. 2 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Нижник Дмитро Пилип. 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Мендела Михайло 2 ос., 1945 р., Архангельськ
  • Пристай Анастасія Як. 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Романишин Марія 4 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Слюзар Іван Петр., 4 ос., 1949 р., Хабаровськ
  • Слюзар Марина 1 ос., 1949 р., Архангельськ
  • Тринзелюк Іван 2 немовлят померло в дорозі
  • Федоришин 1 ос., 1947 р., Караганда
  • Федоляк Степан Ів. З ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Швець Ст. Вас. 1 ос., 1950 р., Хабаровськ
  • Ярема Настя 3 ос., 1947 р. Караганда

ЗАГИНУЛИ У НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКІЙ ВІЙНІ (1941—1945 рр.)[ред. | ред. код]

  • Балошовець Василь Михайлович
  • Валігун Михайло Федорович
  • Височан Йосип Гаврилович
  • Винник Гаврило (син Варвари)
  • Вовк Василь Іванович
  • Гаврилів Михайло Іванович
  • Гнатків Іван Васильович
  • Дрозд Дмитро Павлович
  • Дрозд Андрій Олексійович
  • Зомчак Петро Іванович
  • Ковальський Василь Михайлович
  • Каспрович Йосип Васильович
  • Мартинович Михайло Васильович
  • Маліборський Микола Михайлович
  • Нижник Петро Федорович
  • Пилипович Роман Олексійович
  • Пристай Василь Павлович
  • Романишин Василь Іванович
  • Савчин Василь Андрійович
  • Савчин Федір Прокопович
  • Сітарський Петро Іванович
  • Слуцький Василь Магдалинович
  • Трензелюк Іван Васильович
  • Федоришин Дмитро Іванович
  • Федорів Іван Пилипович
  • Федорів Степан Пилипович
  • Швець Іван Васильович
  • Щербій Олександр Андрійович
  • Ярема Павло Федорович
  • Ящишин Михайло Михайлович

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Федір Попадюк. Станькова — рідне село. — Івано-Франківськ: Тіповіт, 2011. — 108 с.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]