Станіславський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіславівський повіт
пол. Powiat stanisławowski
Місто Станіславів
Найбільше місто Станіславів
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 75 (1921), 14 (1934-1939)
Населення
 - повне 198 400 (1938)
 - густота 159
Площа
 - повна 1 249 км²
Дата заснування 1867
POL powiat stanisławowski map.svg

Станіславівський повіт — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та СРСР.

У складі Станіславського воєводства[ред. | ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства Польської республіки після його утворення у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Адміністративним центром повіту був Станіславів. До складу повіту входило 81 поселення (з них 3 міста, 72 сільські гміни) з 27 840 житловими будинками[1]. Повіт за територією відповідав Станіславському повіту часів Австро-Угорщини, площа повіту — 869 км²[2].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станіславський повіт

1 квітня 1932 року зліквідовано Богородчанський повіт, а міська ґміна Богородчани та сільські ґміни Богородчани Старе (Старі Богородчани), Ґлембокє (Глибока), Глєбувка (Глибівка), Горохоліна, Гринювка (Гринівка), Іванікувка (Іваниківка), Ляховце, Лесювка (Лесівка), Лисєц (Лисець), Лисєц Стари (Старий Лисець), Нєвошин (Новошин), Похувка (Похівка), Посєч (Посіч), Садзава (Саджава), Стебнік (Стебник), Хмєлювка (Хмелівка) передані до Станіславівського повіту.

1934 року до Станіславського повіту передані села:

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості).

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Богородчани - з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Галич
  3. Княгиничі - до 1925 р., коли була приєднана до м. Станіславова
  4. м. Станіславів

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920-1932 рр. - 68

1932-1934 рр. - 84

1934 р. - 87

1934-1939 рр. - 11

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Беднарув Беднарув (Боднарів)БриньВисочанкаВікторув (Вікторів)Комарув (Комарів)МайданМединя (з 28.05.1934), Сапогув (Сапогів), Цєнжув (Тязів) 9
2 Ґміна Блуднікі Блуднікі (Блюдники)Дорогув (Дорогів)ЗалукваКолодзєюв (Колодіїв)КрилосКурипівОстрівПерлівціПукасівціСєдліскаСуботівСвєнти Станіслав, Темирівці 13
3 Ґміна Богородчани Старе Старі Богородчани (з 01.04.1932), Гринівка (з 01.04.1932), Лесівка (з 01.04.1932), Нивочин (з 01.04.1932) 4
4 Ґміна Делєюв Бишів (з 28.05.1934), ДеліївКремидівМедухаМежигірці, ОзерцеНові Кінчаки, Старі Кінчакі, СемиківціТумир, Тустань, Хоростків 12
5 Ґміна Єзуполь ГаннусівкаЄзупільКозинаПітричПобережжя, Сілець 6
6 Ґміна Лисєц ДрагомирчаниЗабережжяІваниківка (з 01.04.1932), КрихівціЛисець (з 01.04.1932), Старий Лисець (з 01.04.1932), Посіч (з 01.04.1932), Радча, Стебник (з 01.04.1932) 9
7 Ґміна Ляховце Глібівка (з 01.04.1932), Горохолина (з 01.04.1932), Глибока (з 01.04.1932), Ляхівці (з 01.04.1932), Похівка (з 01.04.1932), Саджава (з 01.04.1932). Хмелівка (з 01.04.1932) 7
8 Ґміна Маріамполь Място ВодникиВовчківДубівціЛани, село Маріямпіль, Маріямпіль 6
9 Ґміна Пасєчна ЗагвіздяПавелчеПасічнаПациківРибноУгринів ГорішнійУгринів Долішній, Угринів Шляхотський, Ямниця 9
10 Ґміна Угорнікі ВовчинецьДобровляниКолодіївкаМикитинціПідлужжяПідпечери (з 28.05.1934), УгорникіУзин 8
11 Ґміна Чернєюв БратківціОпришівціТисменичаниЧерніївЧукалівкаХом'яківХриплин 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

Українці-грекокатолики становили 59% населення повіту (1907)[5].

У 1939 році в повіті проживало 211 860 мешканців (133 720 українців-грекокатоликів — 63,12 %, 9 245 українців-латинників — 2,36 %, 33 070 поляків — 15,61 %, 1 850 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,87 %, 31 430 євреїв — 14,84 % і 2 545 німців та інших національностей — 1,2 %)[6].

У складі СРСР[ред. | ред. код]

19 вересня 1939 року більшовицькі війська повністю зайняли територію повіту. 27 листопада 1939 р. повіт включений до складу новоутвореної Станіславської області. Як адміністративна одиниця повіт скасований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням території на 5 районів — кожен із кількох колишніх ґмін:

Примітки[ред. | ред. код]