Станіславський повіт (II Річ Посполита)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станіславівський повіт

пол. Powiat stanisławowski

Адм. центр Станіславів
Найбільше місто Станіславів
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 75 (1921), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 198 400 (1938)
 - густота 159
Площа
 - повна 1 249 км²
Дата заснування 29 вересня 1855
Дата ліквідації 1940
POL powiat stanisławowski map.svg

Станіславський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Польської Республіки, збережена і після утворення Станіславського воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. Адміністративним центром повіту залишився Станіславів. До складу повіту входило 81 поселення (з них 3 міста, 72 сільські гміни) з 27 840 житловими будинками[1]. Повіт за територією відповідав Станіславському повіту часів Австро-Угорщини, площа повіту — 869 км²[2].

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станіславський повіт

1 квітня 1932 року зліквідовано Богородчанський повіт, а міська ґміна Богородчани та сільські ґміни Богородчани Старе (Старі Богородчани), Ґлембокє (Глибока), Глєбувка (Глибівка), Горохоліна, Гринювка (Гринівка), Іванікувка (Іваниківка), Ляховце, Лесювка (Лесівка), Лисєц (Лисець), Лисєц Стари (Старий Лисець), Нєвошин (Новошин), Похувка (Похівка), Посєч (Посіч), Садзава (Саджава), Стебнік (Стебник), Хмєлювка (Хмелівка) передані до Станіславівського повіту.

1934 року до Станіславського повіту передані села:

1 серпня 1934 року виконано об'єднання ґмін (ця адміністративна одиниця до того часу обмежувалася селом чи містом із присілками і хуторами) у великі сільські ґміни (рівнозначні волості).

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. містечко Богородчани — з 01.04.1932. Місто з 1934 р.
  2. м. Галич
  3. Княгиничі — до 1925 р., коли була приєднана до м. Станіславова
  4. м. Станіславів

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1932 рр. — 68

1932—1934 рр. — 84

1934 р. — 87

1934—1939 рр. — 11

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Беднарув Беднарув (Боднарів), Бринь, Височанка, Вікторув (Вікторів), Комарув (Комарів), Майдан, Мединя (з 28.05.1934), Сапогув (Сапогів), Цєнжув (Тязів) 9
2 Ґміна Блуднікі Блуднікі (Блюдники), Дорогув (Дорогів), Залуква, Колодзєюв (Колодіїв), Крилос, Курипів, Острів, Перлівці, Пукасівці, Сєдліска, Суботів, Свєнти Станіслав, Темирівці 13
3 Ґміна Богородчани Старе Старі Богородчани (з 01.04.1932), Гринівка (з 01.04.1932), Лесівка (з 01.04.1932), Нивочин (з 01.04.1932) 4
4 Ґміна Делєюв Бишів (з 28.05.1934), Деліїв, Кремидів, Медуха, Межигірці, Озерце, Нові Кінчаки, Старі Кінчакі, Семиківці, Тумир, Тустань, Хоростків 12
5 Ґміна Єзуполь Ганнусівка, Єзупіль, Козина, Пітрич, Побережжя, Сілець 6
6 Ґміна Лисєц Драгомирчани, Забережжя, Іваниківка (з 01.04.1932), Крихівці, Лисець (з 01.04.1932), Старий Лисець (з 01.04.1932), Посіч (з 01.04.1932), Радча, Стебник (з 01.04.1932) 9
7 Ґміна Ляховце Глібівка (з 01.04.1932), Горохолина (з 01.04.1932), Глибока (з 01.04.1932), Ляхівці (з 01.04.1932), Похівка (з 01.04.1932), Саджава (з 01.04.1932). Хмелівка (з 01.04.1932) 7
8 Ґміна Маріамполь Място Водники, Вовчків, Дубівці, Лани, село Маріямпіль, Маріямпіль 6
9 Ґміна Пасєчна Загвіздя, Павелче, Пасічна, Пациків, Рибно, Угринів Горішній, Угринів Долішній, Угринів Шляхотський, Ямниця 9
10 Ґміна Угорнікі Вовчинець, Добровляни, Колодіївка, Микитинці, Підлужжя, Підпечери (з 28.05.1934), Угорникі, Узин 8
11 Ґміна Чернєюв Братківці, Опришівці, Тисменичани, Черніїв, Чукалівка, Хом'яків, Хриплин 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Примітки[ред. | ред. код]