Станіслав Вільчек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Станіслав Вільчек
Станіслав Вільчек

Час на посаді:
1539 — 1539

війт Львова
Час на посаді:
1516 — 1516

Народивсяневідомо
Львів
Помер1544
Львів
ГромадянствоPOL Lwów 1 COA.svg Львів
ПідданствоChorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
ОсвітаКраківський університет

БатькоСтаніслав Вільчек
ДружинаСофія Ганель
Анна
Діти3 сина і 5 доньок

Станіслав Вільчек — львівський міщанин, райця, війт та бурмистр міста.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до міського патриціату м. Львова. Син Станіслава Вільчека, лавника у 1476—1486 роках. Закінчив Краківський університет, здобувши ступінь доктора наук.

Швидкій кар'єрі сприяло належність до патриціату та родинні зв'язки, зокрема його сестра Анна була дружиною Георгія Войнара, бурмістра 1497 року. Сам Станіслав Вільчек оженився на представниці роду спадкових райців Ганелів.

У 1513 року обираєтсья до раєцької радник, при цьому не був до того лавником. Це право Вільчеку було надано, оскільки він був доктором наук.

1516 року обирається війтом Львова. У 1539 році стає бурмистром міста. Того ж року разом з Андрієм Габреком очолив делегацію львівського магістрату до короля Сигізмунда I, де домоглися надання назавжди торгового мита Львову, яке було до того надано тимчасово. Помер у 1544 році

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Софія Ганель.

Діти:

  • Ян, райця у 1552 році

2. Дружина — Анна.

Діти:

  • Валентин, бурмістр в 1568, 1579, 1583, 1585 роках
  • Мартин
  • Маргарита, дружина Франціска Антосьовича Різника
  • Барбара, дружина Франциска Золотника
  • Катерина
  • Дорота, дружина Мельхіора Шольца
  • Анна, дружина: 1) райці Юзефа Крайзера; 2) райці Войцеха Бакаляра

Майно[ред. | ред. код]

Мав два великі будинки в місті, з яких його кам'яниця (відома згодом як Кам'яниця Убальдіні) розташовувалася на Ринку. Також був власником двох городів на Краківському передмісті, частину фільварку в с. Голоско, два крами на Ринку Сільному (придбав у 1526 і 1542 роках), броварню на вулиці Пекарській.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Привілеї міста Львова (XIV—XVIII ст.)/Упорядник М. Капраль, наук. ред. Я. Дашкевич, Р. Шуст. — Львів: Львівське відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України; Львівський національний університет ім. І. Франка. — 2-е виправлене видання, 2010
  • Kapral M. Kontakty patrycjatu krakowskiego i lwowskiego w średniowieczu i w epoce nowożytniej (XV–XVI wiek) / M. Kapral // Elita władzy miasta Krakowa i jej związki z miastami Europy w średniowieczu i epoce nowożytniej (do połowy XVII wieku). Zbiór studiów / [red. Z. Noga]. — Kraków, 2011. — S. 218
  • Владна еліта Львова в кінці XV — на початку XVI століття / О. Гуль // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2013. — Вип. 23